Рішення № 80696899, 26.03.2019, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Кремінна

Справа № 414/3248/18

Провадження № 2/414/82/2019

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Кремінської міської ради Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування. В обґрунтування позову він зазначив, що 03 лютого 2009 року померла його бабуся ОСОБА_5, яка постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Її спадкоємцем за заповітом є позивач. Крім позивача, є також спадкоємці за законом – мати позивача ОСОБА_3 та сестра позивача ОСОБА_4 Позивач своєчасно прийняв спадщину після смерті бабусі шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса, на підставі якої була заведена спадкова справа. Під час оформлення спадщини з’ясувалося, що ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка – діда позивача) ОСОБА_6, однак документально це не оформила.

Так, рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 02.11.2015 за позивачем було визнано право власності на земельну ділянку № 229 загальною площею 5,9460 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кудряшівської сільської ради Кремінського району Луганської області, яка раніше належала діду позивача ОСОБА_6 Іншу земельну ділянку № 298, яка належала бабусі позивача, позивач оформив нотаріально у 2010 році.

Пізніше позивач випадково дізнався, що відповідно до сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Рубіжанський» на території Кудряшівської сільської ради за дідом позивача 16.01.1997 за № 299 було зареєстровано та видано останньому сертифікат на земельну частку (пай), а цього ж дня бабусі позивача також було видано сертифікат за № 298 на земельну частку (пай), відповідно до яких крім рілля, право власності на які позивач переоформив раніше, бабусі позивача теж належать невикористані частини кожної вищезазначеної частки (паю) відповідно до вищевказаних сертифікатів, які становлять 3,02 умовних кадастрових гектарів, з яких 0,92 га сіножаті та 2,10 гапасовища.

Факт прийняття спадщини позивачем було встановлено рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 02.11.2015, а також відповідно до якого за позивачем було визнано право власності на земельну ділянку.

Позивач звернувся до державного нотаріуса Рубіжанської державної контори із заявою про видачу свідоцтв про право власності за заповітом, зокрема на частини кожної земельної частки (паю) відповідно до сертифікатів, що належать його діду та бабусі, однак отримав відмову у зв’язку з тим, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на зазначені земельні ділянки.

У зв’язку з цим позивач просив суд визнати за ним право на вищезазначені невикористані частини земельних часток (паїв), які належали бабі та діду позивача і складаються із земель КСП «Рубіжанський» розміром 3,02 умовних кадастрових гектари, з яких 0,92 га сіножаті та 2,10 га пасовища.

Ухвалою суду 18.03.2019 було задоволено клопотання позивача про заміну неналежних відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належним відповідачем – Кремінською міською радою Луганської області, оскільки зазначені у позові відповідачі у встановлений законом строк спадщину не прийняли (а.с. 88).

У підготовче засідання позивач не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також вказав, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача – Кремінської міської ради Луганської області у підготовче засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначив, що позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, не скористалися правом брати участь у судовому засіданні, суд розглядав цивільну справу за наявними у справі матеріалами та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 народився 22 вересня 1978 року у с. Кудряшівка Кремінського району Луганської області та є онуком ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які померли 09 червня 2001 року та 03 лютого 2009 року відповідно у с. Кудряшівка Кремінського району Луганської області (а.с. 6, 8, 9).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи (ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

11.05.2004 ОСОБА_5 було складено заповіт, згідно з яким остання заповіла все своє майно своєму онуку ОСОБА_2 (а.с. 54). Інші спадкоємці за законом чи заповітом, які прийняли спадщину, відсутні, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні документами зі спадкової справи № 92/2009, заведеної після смерті ОСОБА_5 (а.с. 48-79).

ОСОБА_2 у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_5 прийняв спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса 18.02.2009 (а.с. 51). 16.03.2010 ОСОБА_2 були видані два свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, зокрема на земельну ділянку № 255 площею 5,2401 га з кадастровим номером 4421681900:04:002:0079, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кудряшівської сільської ради Кремінського районного суду Луганської області, а також на грошові вклади (а.с. 64, 66).

Крім того, згідно з рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 02.11.2015 за ОСОБА_2 було визнано право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5, а саме на земельну ділянку № 229 площею 5,9460 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кудряшівської сільської ради Кремінського районного суду Луганської області (а.с. 17).

В той же час, у листі Відділу у Кремінському району Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 34-12-0.19-2655/163-18 від 24.09.2018 зазначається, що відповідно до записів книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель КСП «Рубіжанський» на території Кудряшівської сільської ради Кремінського району Луганської області за ОСОБА_6 16.01.1997 за № 299 зареєстровано та видано власнику сертифікат на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0058825, а за ОСОБА_5 16.01.1997 за № 298 зареєстровано та видано сертифікат на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0058824. Невикористана частина кожної земельної частки (паю), яка складається із земель колишнього КСП «Рубіжанський», відповідно до вищезазначених сертифікатів становить 3,02 умовних кадастрових га, з яких 0,92 га сіножаті та 2,10 га пасовища. Вартість кожної невикористаної частини земельної частки (паю) станом на 01.01.2018 складає 17976,03 грн. Інформацією про набуті речові права на земельні ділянки в період з 01.01.2013 відділ не володіє, оскільки не є суб’єктом реєстрації речових прав (а.с. 16).

Відповідно до вимог ст. 25 ч. 4 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на це нерухоме майно.

З постанови державного нотаріуса Рубіжанської державної нотаріальної контори Луганської області № 287/02-31 від 17.10.2018 про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що під час розгляду заяви ОСОБА_2 про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на право на земельні частини (паї) у КСП «Рубіжанський», що знаходяться на території Кудряшівської сільської ради Кремінського району Луганської області, які залишилися після смерті ОСОБА_5, було відмовлено у зв’язку з тим, що спадкоємцем ОСОБА_2 не надано документів, що підтверджують право власності спадкодавця на вищезазначенеспадкове майно (а.с. 13, 77).

Таким чином, перешкодою для видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно позивачу нотаріусом, який своєю постановою відмовив у вчиненні відповідної нотаріальної дії, є відсутність у позивача документів, які підтверджують право власності померлої ОСОБА_5 на зазначені земельні ділянки.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п.п. 3.1, 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред’явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Отже, для оформлення в нотаріальному порядку спадкових прав на вищевказані невикористані частини земельної частки (паї) у позивача ОСОБА_2, який прийняв спадщину після смерті свої бабусі ОСОБА_5 як спадкоємець за заповітом, існують перешкоди через відсутність у позивача відповідних правовстановлюючих документів. Неможливість отримання позивачем дублікатів відповідних сертифікатів на право власності на земельні частки (паї) обумовлена тим, що з початку 2013 року видача таких сертифікатів не здійснюється. Крім того, за Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі, – затвердженою Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999, яка наразі втратила чинність, оскільки відповідний наказ було скасовано, отримати дублікат державного акту на землю могли лише власник чи землекористувач земельної ділянки.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, зокрема, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд

Враховуючи, що відповідач надав суду письмову заяву, в яких безумовно визнав позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому судом враховано, що у справі відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім’я позивача не може бути проведена на загальних підставах, які зазначені у Законі України «Про нотаріат», враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає повному задоволенню, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_2 право власності на невикористані частини земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП «Рубіжанський», кожна з яких становить 3,02 умовних кадастрових га, в тому числі 0,92 га сіножатих та 2,10 га пасовищ, що знаходяться на території Кудряшівської сільської ради Кремінського району Луганської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 89, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Кремінської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код 21757011; місцезнаходження: 92905, Луганська область, м. Кремінна, проспект Дружби, 13) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5, яка померла 03 лютого 2009 року, а саме на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Рубіжанський», розташованих на території Кудряшівської сільської ради Кремінського району Луганської області, відповідно до сертифікату серії ЛГ № 0058824 від 16.01.1997, яка становить 3,02 умовних кадастрових гектарів, в тому числі: 0,92 га – сіножаті; 2,10 га – пасовища.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5, яка померла 03 лютого 2009 року, а саме на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Рубіжанський», розташованих на території Кудряшівської сільської ради Кремінського району Луганської області, відповідно до сертифікату серії ЛГ № 0058825 від 16.01.1997, яка становить 3,02 умовних кадастрових гектарів, в тому числі: 0,92 га – сіножаті; 2,10 га – пасовища.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г. Безкровний