Ухвала суду № 80696414, 25.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2424/18

Провадження № 1-кп/520/241/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2019 року

Київський районний суд міста Одеси у складі

головуючого судді Чаплицького В.В.,

за участю секретаря Корой А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017160480003888 від 16.09.2017 року та за №12017160000000919 від 29.11.2017 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Тбілісі, Республіка Грузія, громадянина України, з вищою освітою, на час інкримінованого кримінального правопорушення працюючого директором Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.270, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в с.Знаменськ, Гвардійського району Калінінградської області, Росія, громадянки України, з вищою освітою, на час інкримінованого кримінального правопорушення працюючої заступником директора з навчально-виховної роботи Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор Моско О.В.,

захисники: Карпов І.О., Гулькевич Д.О., Куницький К .П.,

потерпілі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 І . , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

представники потерпілих: Стоянов М.М. , Свідрак В.В. ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог ст.331 КПК України, під час судового засідання, при обговоренні питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , прокурор Моско О.В., вважала за доцільне продовжити дію застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому та продовження судом дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Представники потерпілих - адвокати Стоянов М. М. та Свідрак В.В ., потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 ., ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підтримали думку прокурора, та вважали за доцільне продовжити дію запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_6 у вирішенні питання щодо доцільності продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою покладався на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_7 вважав за недоцільне продовжувати дію застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу.

Захисники обвинуваченого - адвокати Карпов І.О., Куницький К.П ., Гулькевич Д.О. вважали не доцільним продовжувати дію запобіжного заходу у виді триманням під вартою обвинуваченого ОСОБА_1..

Обвинувачений ОСОБА_1 також заперечував проти клопотання прокурора.

Крім того, під час судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Карповим І.О. було подане письмове клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, та зазначивши, що обвинувачений доволі тривалий термін утримується під вартою, та на теперішній час можливо застосувати до останнього запобіжний захід у виді тримання під домашнім арештом.

Адвокати Гулькевич Д.О., Куницький К.П., обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_7 підтримали клопотання захисника Карпова І.О.

Прокурор Моско О.В., представники потерпілих - адвокати Стоянов М.М. та Свідрак В.В ., потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . заперечували проти зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу.

Потерпілий ОСОБА_6 у вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого, покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, розглянувши клопотання захисту та питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, звертає увагу на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, два з яких є тяжкими, відповідно до ч.4 ст.12 КК України.

Суд також зазначає, що на теперішній час ризик можливого незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків в рамках кримінального провадження за ч.2 ст.270 КК України та свідків в рамках кримінального провадження за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, в цілях викривлення показів останніх, не зменшився та продовжує існувати. Так, судом не допитано всіх потерпілих і свідків у кримінальному провадженні за ч.2 ст.270 КК України, та не допитано свідків у кримінальному провадженні за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, а інформація, яку потерпілі та свідки можуть повідомити суду має суттєве значення для доведення або спростування вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушеннях, що вже зазначалось судом.

Також, суд зауважує на тому, що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання останнього винним у вчиненні даних кримінальних правопорушень, беручи до уваги обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, значний суспільний резонанс, викликаний зокрема кількістю жертв, а також великою кількістю потерпілих осіб в рамках кримінального провадження за ч.2 ст.270 КК України, більшість з яких являються малолітніми особами, беручи також до уваги особу обвинуваченого, зокрема ту обставину, що останній обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, вважає, що ризик можливого переховування обвинуваченого від суду на даний час не зменшився та також продовжує існувати.

Також, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

На підставі викладеного, суд вважає, що не лише повне скасування запобіжного заходу, а й застосування до обвинуваченого, будь-якого іншого запобіжного заходу не забезпечить належної його поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, бо саме завдяки своєчасно обраному на законних підставах запобіжному заходу у виді тримання під вартою, можливість реалізації обвинуваченим зазначених ризиків виключено, а тому дію застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу слід продовжити, а в задоволенні клопотання захисника - адвоката Карпова І.О. слід відмовити.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 201, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 25 травня 2019 року.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Карпова І.О. про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу.

Копія ухвали вручається обвинуваченому, його захисникам, прокурору, та направляється уповноваженій особі в місце ув`язнення обвинуваченого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чаплицький В. В.