Ухвала суду № 80694560, 26.03.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4450/19

Провадження № 1-кс/344/2588/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., за участю секретаря Устинської Н.С., прокурора Храбатина О.А., захисника Булін-Соколової Т.С., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №120 190 900 100 00 271 від 23.01.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2, маючи не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив новий корисливий злочин, а саме приблизно о 05 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 переконавшись, що ОСОБА_3 спить, таємно викрав монітор марки «Philips», попередньо відключивши його від комп'ютерного системного блоку, перфоратор марки «Bosch», темно-зеленого кольору, іконку виготовлену із срібла 925 проби, із зображенням двох ангелів та зимову куртку чорного кольору, із нашивкою «TRN1961 trademark», розміру «М». З викраденим майном підозрюваний покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав, згідно висновку експерта від 07.02.2019р., потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 6643,00 грн.

Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням зазначає, що 15 лютого 2019 року ОСОБА_2, в порядку ст. 277-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а 25.03.2019 року підозрюваного о 10-20 год. було затримано на підставі ухвали слідчого судді від 13.03.2019 року про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та його захисника, які, заперечували з приводу задоволення клопотання і просили застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя встановив.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянин України, уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 не одружений, не працюючий, з середньою освітою, раніше неодноразово судимого за злочини проти власності, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Можлива причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, що містяться у протоколах: оглядів місця події, пред'явлення речей для впізнання, пред'явленням особи для впізнання за фотознімками, огляду предметів, висновку експерта № СЕ-19/109/14-85Д/19 від 14.02.2019, показаннями потерпілого ОСОБА_3, та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про грома¬дянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запо¬біжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у винятко¬вих випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, санкція статті передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, з огляду на фактичні обставини даного провадження, вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1-3 та 5 ч. 1 ст.177 КПК України, вказані ризики на даний час існують і не зменшилися.

При цьому, на переконання слідчого судді обрання домашнього арешту є неможливим з огляду відсутності будь яких доказів на підтвердження постійного місця проживання підозрюваного за адресами вказаними ним, та його захисником, і не представлення таких доказів слідчому судді. Оскільки слідчому судді не представлено доказів, що підозрюваний проживав за вказаними ним адресами раніше, то слідчий суддя вважає, що немає переконливих підстав вважати, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання саме за вказаною ним та його захисником адресою, і має з нею «постійний» або «тривалий зв'язок» в розумінні практики ЄСПЛ.

Доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи. Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак і не будуть здатними забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, міцність соціальних зв'язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, характеристику підозрюваного та його майновий стан, вважаю за необхідне визначити заставу у вигляді семи розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 13447 (тринадцять тисяч чотириста сорок сім) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Згідно до протоколу затримання, ОСОБА_2 затримано 25.03.2019 року, а тому строк тримання під вартою має обчислюватись з цієї дати, при цьому відповідно до поданих слідчому судді доказів строки досудового розслідування спливають 21.04.2019 року.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк двадцять вісім днів - до 21 квітня 2019 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_2 під варту в залі суду, а тримання його здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах семи розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 13447 (тринадцять тисяч чотириста сорок сім) грн, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали - до 21.04.2019 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Шамотайло