Ухвала суду № 80693523, 21.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

21 березня 2019 року м. Київ№ 826/7179/17Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Узерчук О.М., розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі:

за позовом ОСОБА_1 до треті особи Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації ОСОБА_2, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація про зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3

від відповідача - Зелінська Н.М.,

третя особа 1 - ОСОБА_2

третя особа 2 - Напханюк І.Ю.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, в якому просив суд (з урахування заяви про уточнення позовних вимог): зобов'язати Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію прийняти до сфери управління квартиру АДРЕСА_1, зобов'язати Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію провести процедуру приватизації квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2017 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

11.02.2019 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, яке мотивовано, тим що справи щодо реалізації житлових прав підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, навіть у випадку, якщо позов об'єднує вимоги, які слід розглядати за правилами різних юрисдикцій, оскільки такі вимоги є взаємопов'язаними між собою, а окремий їх розгляд не можливий.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" так і Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" передбачено, що спори, які виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду та щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків, вирішуються судом.

Згідно ст. 1 Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 № 2482 XII приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Отже, з вищевказаного вбачається, що відповідач у даному випадку діє не як суб'єкт владних повноважень, а як уповноважений орган, до сфери управління якого передано управління майном.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 №1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві", згідно якого житловий будинок №35 по вул. Милославській, в якому знаходиться квартира №13, переданий до сфери управління (господарського відання або оперативного управління) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

Крім того, представником відповідача та третіх осіб підтверджено, що орган місцевого самоврядування у даних правовідносинах не здійснює владно-управлінських функцій по відношенню до позивача, а лише реалізує свої повноваження щодо розпорядника державного житлового фонду.

Враховуючи викладене, орган місцевого самоврядування в даному випадку є лише учасником приватноправових відносин, в яких він забезпечує відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України та забезпечує можливість громадян реалізувати своє конституційне право на житло, отже з вищевказаного вбачається, що відповідач у даних правовідносинах не здійснює по відношенню до позивача владно-управлінських функцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку оскаржувані правовідносини мають приватноправовий характер, оскільки, як з'ясовано судом під час розгляду справи, спір обумовлений порушенням саме приватного, а не публічного права та інтересу.

Крім того, п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01.03.2013 визначено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків (стаття 25 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" № 500-УІ від 04.09.2008 року).

Отже, вказаний спір є житловим (цивільним), незалежно від участі у справі відповідача, як суб'єкта владних повноважень.

Також суд звертає увагу, що згідно Узагальнення судової практики розгляду справ про приватизацію державного житлового фонду та гуртожитків Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.01.2017 №9-48/0/4-17 в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи за позовом, що об'єднує вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Відповідно до пунктів 1,2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Тобто, як вбачається із наведеного, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. Отже, до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій.

Так, ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів та вказано, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, позивач не позбавлений можливості звернутися за захистом порушеного права в порядку цивільного судочинства.

Проаналізувавши зміст поданої позивачем заяви, судом встановлено наявність підстав для закриття провадження у справі, визначених ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про закриття провадження у справі - задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі 826/7179/17 за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація про зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур