Рішення № 80691815, 25.03.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7081/18

2/214/152/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

25 березня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гриня Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Печарник З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, при заочному розгляді, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ОСОБА_3 ради, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом 24.10.2018 року, уточнивши зміст та вимоги, просить суд усунути їй перешкоди в користуванні належною їй на праві приватної власності квартирою №38 в будинку №68 по вул. Ярослава Мудрого (колишня назва – ОСОБА_4) в м. Кривому Розі шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу від 28.09.20134 року вона є власником квартири АДРЕСА_1 (ОСОБА_4) в м. Кривому Розі. У житловому приміщенні значиться зареєстрованим місце проживання колишнього власника – її співмешканця ОСОБА_2 Після припинення між ними стосунків, з 2014 року ОСОБА_2 припинив мешкати за цією адресою, обравши собі інше місце проживання. Після того вони більше не бачились, не спілкувались, дійсне місце його проживання їй не відоме. У зв’язку з чим вона як власник не може в повній мірі користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд, зокрема продати квартиру, оскільки реєстрація місця проживання відповідача перешкоджає їй укласти правочин.

Ухвалою суду від 27.11.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач правом на участь в судовому засіданні не скористалася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про поважність причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Представник третьої особи ОСОБА_5 до суду не з’явилась, однак надала заяву, в якій просить розглянути позов за її відсутності та прийняти рішення на розсуд суду.

Керуючись ст.280 ЦПК України, суд вважає, що дану справу можливо вирішити на підставі наявних в ній доказів, з урахуванням думки позивача, за відсутності відповідача і постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що у судовому засіданні встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 (дійсна назва – ОСОБА_6) в м. Кривому Розі Дніпропетровської області загальною площею 39,8 кв.м., житловою площею 26,3 кв.м., належної їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 28.09.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 (а.с.7-8). Право власності зареєстроване за позивачем у встановленому законом порядку, що підтверджується Витягом та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.6, 30-33).

Як вказувала позивач, що підтверджується довідкою КОМ ДІС «НОВА КОМ» №21 від 23.10.2018 року (а.с.10), в житловому приміщенні значаться зареєстрованими вона як власник, її донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та з 06.02.2007 року і по теперішній час ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до акту від 23.10.2018 року, засвідченого ТОВ «Житлосервіс-КР» (а.с.11), фактично ОСОБА_2 в квартирі не проживає з 2014 року.

Дослідженням змісту позовних вимог та наявних доказів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є колишнім власником квартири, з яким ОСОБА_1 перебувала в фактичних шлюбних стосунках, проживаючи однією сім’єю. Вказані обставини також підтвердила позивач в ході розгляду справи.

Визначаючи характер спірних правовідносин, з урахуванням встановлених обставин, дії сервітуту на користування відповідачем житловим приміщенням після його відчуження на користь позивача, суд приходить до висновку, що вони склались між власником житла та колишнім членом його сім’ї, у зв’язку з чим регулюються ст.405 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається зі ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З аналізу положень ст.ст.391, 396 ЦК України слідує, що позов про усунення порушень права, не пов’язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов’язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Згідно з ч.1 ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла в силу наявності особистого сервітуту мають право користування цим житлом відповідно до закону. Натомість, як слідує з положень ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Оскільки відповідач в належному позивачеві житловому приміщенні не проживає з 2014 року, добровільно обравши собі інше постійне місце проживання, перешкод в користуванні квартирою йому ніхто не чинив, в той час як реєстрація місця проживання відповідача створює позивачеві перешкоди в користуванні належною їй власністю, обмежуючи права ОСОБА_1, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість пред’явлених нею вимог негаторного позову та необхідність їх задоволення в повному обсязі із визнанням ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: вул. Ярослава Мудрого 68/38, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 704,80 грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору (а.с.1).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 4,5, 10, 12,13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 274, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ОСОБА_3 ради (код за ЄДРПОУ 05410872, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого 32), про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належним їй житловим приміщенням шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: вул. ОСОБА_6 (колишня назва – ОСОБА_4) буд.68 кв.38, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення є підставою для зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку місця проживання.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач та третя особа мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його підписання. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення складено та підписано 25.03.2019 року.

Суддя Н.Г. Гринь