Ухвала суду № 80691809, 20.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

20 березня 2019 року м. Київ № 826/15429/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Шевченко Н.М., за участі секретаря судового засідання - Поліщук О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін клопотання представника Київської міської митниці Державної фіскальної служби про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум Імпортер» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

за участі учасників справи:

представника позивача - Мороз С.С.,

представника відповідача - Доброва О.І.,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнум Імпортер» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Магнум Імпортер») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, Київська міська митниця ДФС), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2016/00163;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС №100000012/2016/000089/2 від 15.09.2016 про коригування митної вартості товару.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.10.2018 через канцелярію суду надійшло клопотання від представника Київської міської митниці ДФС про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтовуючи тим, що адміністративний позов подано з пропуском строку звернення до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав дане клопотання та надав пояснення, просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти залишення позову без розгляду.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду вважає, що воно підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;

9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Як було зазначено вище, представник відповідача в обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що оскільки контроль правильності визначення митної вартості врегульовано положеннями Митного кодексу України, тому, на думку митниці, до спірних правовідносин не можуть застосовуватись норми статті 56 Податкового кодексу України, а саме, визначені вказаною статтею 1095 днів для звернення до суду із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу.

Тобто, підставою для залишення позовної заяви без розгляду, за твердженням Київської міської митниці ДФС, є пропуск строку звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, Київською міською митницею ДФС 15.09.2016 позивачу було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2016/00163 та прийнято рішення про коригування митної вартості групи товарів, які ввозились позивачем на територію України, від 15.09.2016 №100000012/2016/000089/2, відповідно до якого їх вартість скориговано за шостим (резервним) методом.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, 24.11.2016 вперше звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100000012/2016/000089/2 від 15.09.2016 і картки відмови у прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №100270002/2016/00163.

Ухвалою від 22.02.2018 залишено позов без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України через повторну неявку позивача без поважних причин у судове засідання.

30.05.2018 позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду від 22.02.2018.

Однак, Київським апеляційним адміністративним судом 27.08.2018 постановлено ухвалу, якою відмовлено позивачу у відкритті апеляційного провадження і мотивовано тим, що позивачем пропущено строк на апеляційне оскарження.

Посилання позивача, наведені в позовній заяві, на п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого строк оскарження рішення контролюючого органу становить 1095 днів, суд не погоджується з такими доводами, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

Так, спірні правовідносини, що є предметом даного позову, стосуються прав та обов'язків юридичної особи, яка декларує митну вартість товару, тому в даному випадку відносини регулюються Митним кодексом України.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження є, зокрема, рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.

Частиною 1 статті 29 Митного кодексу України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Митного кодексу України оскарження податкових повідомлень-рішень органів доходів і зборів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Так, позивач у своєму клопотанні про поновлення строку звернення до суду посилається на п. 56.18 ст. 56, в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень, відповідно до якого строк оскарження рішення контролюючого органу становить 1095 днів. В межах зазначеного строку платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Проте, суд не погоджується з вказаними доводами ТОВ «Магнум Імпортер» з огляду на те, що Товариство у своєму позові просить визнати протиправним та скасувати саме рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товару.

Як вже зазначалося вище, рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи.

Отже, для оскарженням рішень митного органу, положення статті 56 Податкового кодексу України застосуванню не підлягають, оскільки рішення митного органу, прийняті за результатами перевірки митної вартості товарів (рішення про коригування митної вартості) не є рішеннями контролюючих органів в розумінні Податкового кодексу України.

Таким чином, на переконання суду, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум Імпортер» про застосування 1095 днів є помилковими, тому суд констатує пропущення позивачем строку звернення до суду.

Крім того, суд також відхиляє посилання позивача на те, що при первинному зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100000012/2016/000089/2 від 15.09.2016 і картки відмови у прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №100270002/2016/00163, ним було дотримано всі процесуальні строки, оскільки такі посилання не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку при звернення з адміністративним позовом від 20.09.2018.

Так, пов'язування позивачем доцільності звернення до суду з даним позовом в залежності від результатів розгляду іншої справи є лише його власними міркуваннями та реалізацією на свій розсуд наданого йому права на судовий захист.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, для поновлення строку звернення до суду, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника Київської міської митниці Державної фіскальної служби про залишення позовної заяви без розгляду.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 240, 241 - 243, 248, 250, 256, 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1.Клопотання представника Київської міської митниці Державної фіскальної служби про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

2.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум Імпортер» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

Повний текст ухвали складено 26.03.2019.