Ухвала суду № 80691373, 26.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1735/19

УХВАЛА

26 березня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бойко О.Я., розглянувши заяву Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про заміну стягувача у виконавчому провадженні,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі Татарбунарський відділ ДВС), в якому заявник просив замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні АСВП №53243633 з ТОВ "Факторингова компанія "РАНТЬЕ" на правонаступника, а саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРІС".

В заяві Татарбунарський відділ ДВС посилаючись на ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" просив здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні та зазначив, що у нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису №1820 виданого 17.12.2016 року приватним нотаріусом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Факторингова компанія "РАНТЬЕ" на підставі договору факторингу №30/09-1 від 30.09.2016 року відступлено право вимоги за Кредитним договором №F94.314.7013 від 11.12.2015 року, укладеним між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_2, строк платежу за яким настав 20.03.2016 року. 16.10.2018 року до Татарбунарського відділу ДВС надійшла заява щодо звернення до Одеського окружного адміністративного суду про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Згідно вказаної заяви ТОВ "Факторингова компанія "РАНТЬЕ" просило звернутися до суду про заміну його на ТОВ "НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС" у зв'язку з укладенням з ним договору факторингу 28.02.2017 року та відступленням права грошової вимоги за Кредитним договором №F94.314.7013 від 11.12.2015 року.

Питання заміни сторони виконавчого провадження за правилами КАС України регламентовано ст.379 КАС України. Зазначена норма не встановлює наслідків у разі звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, яка не повинна розглядатися за правилами КАС України.

Враховуючи положення ч.6 ст.7 КАС України щодо застосування аналогії закону суд вважає можливим застосувати ч.1 ст.171 КАС України, відповідно до якої суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом, та п.1 ч.1 ст.170 КАС України, відповідно до якої суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши заяву та додані до неї докази суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за заявою Татарбунарського відділу ДВС про заміну стягувача у виконавчому провадженні необхідно відмовити, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1, 4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України чітко визначає суд, який може замінити сторону виконавчого провадження на підставі ст.379 КАС України, а саме: суд, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 5 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Вказана норма Закону України "Про виконавче провадження" не конкретизує, який саме суд (суд якої юрисдикції) повинен розглядати заяви державного виконавця про заміну сторони її правонаступником.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" передбачає, зокрема, й дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства між собою - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, суб'єктний склад та характер спірних матеріальних правовідносин. Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.

Таким чином, для визначення юрисдикції суду, який у відповідності до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" повинен розглядати заяви про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого не на підставі судових рішень той чи іншої юрисдикції, необхідно визначити характер, суть спірних правовідносин.

Відповідно до матеріалів заяви Татарбунарського відділу ДВС відносини між сторонами виконавчого провадження мають приватноправовий характер, є цивільно-правовими, оскільки виникли внаслідок не виконання умов кредитного договору фізичною особою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розгляд даної заяви повинен здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.170 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити Татарбунарському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у відкритті провадження за його заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Заяву з додатками повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, що його заяву повинен розглядатися у порядку цивільно-процесуального судочинства.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту іі підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Я. Бойко