Ухвала суду № 80691004, 26.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 березня 2019 р. Справа № 520/2751/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бабаєв А.І., розглянувши адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32), треті особи: Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська пл.8), Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛБАНИ» (03189, м. Київ, Голосіївський р-н., вул. Академіка Вільямса, буд. 6-Д, кв. 43) про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

21.03.2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32), треті особи: Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська пл.8), Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛБАНИ», в якому, просить суд скасувати постанову державного виконавця від 18.02.2019 року ВП № 58235597 щодо накладення на ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суддею встановлено, що позивачем в порушення ст.161 КАС України не надано до суду документу про сплату судового збору.

При цьому, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року судовий збір за подання позову до адміністративного суду майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, підлягає сплаті в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривня.

Позивачем у позовній заяві зазначено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви, з тих підстав, що відповідно до повідомлення про визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету та рахунків боржника Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 28.02.2019 року № 7-08/460-2553 призупинено проведення платежів за платіжними дорученнями по всіх рахункам, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Вирішуючи заявлене клопотання суддя зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу зазначеної норми, суддя приходить до висновку, що суд може відстрочити, розстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати виключно фізичним особам, проте позивачем у справі є юридична особа.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного суду щодо розгляду клопотань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про звільнення та відстрочення сплати судового збору (ухвали Верховного суду від 29.12.2017 року та від 26.01.2018 року по справі №826/11019/15 (К/9901/2084/17).

З огляду на вищевикладене суддя вважає, що підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Враховуючи зазначене, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві повинне було сплатити судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Також, в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Також, вказано, що згідно з п. 2 ч.2 ст. 122 КАС України передбачено звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

Приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, КАС України зокрема визначено, що постанова про накладення штрафу державної виконавчої служби має бути оскаржена у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

З адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось 21.03.2019 року, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції на позовній заяві.

Суддею встановлено, що позивач просить суд скасувати постанову державного виконавця від 18.02.2019 року ВП № 58235597 щодо накладення на ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві штрафу у розмірі 5100,00 грн. При цьому, оскаржуване рішення отримано позивачем 21.02.2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на супровідному листі. Також, в позовній заяві зазначено, що оскаржуване рішення було отримане позивачем 21.02.2019 року.

Тобто, позивач звернувся з даним позовом поза межами десятиденний строку звернення з позовом до адміністративного суду.

Позивачем до суду надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на приписи статті 122 КАС України, якою визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Проте, за наявності спеціальної норми КАС України, а саме ст.287 КАС України, посилання позивача на те, що в даному випадку необхідно застосовувати приписи статті 122 КАС України є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з іншими підставами для поновлення строку;

- документ про сплату судового збору на суму 1921,00 грн. за наступними реквізитами: одержувач: УК Основ'ян/мХар Основ'янсь/22030101, код 37999628, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок 34318206084012, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд".

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст.123, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: Державна фіскальна служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛБАНИ» про скасування постанови - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо ним не буде усунено недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, її буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Бабаєв А.І.