Рішення № 80690868, 20.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року о 12 год 56 хв.Справа № 280/5545/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 (далі – третя особа), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 04.10.2018 №0009904001.

Ухвалою суду від 26.12.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2019.

Ухвалою суду від 22.01.2019 відкладено підготовче засідання на 20.02.2019.

В підготовчому судовому засіданні 20.02.2019 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справ по суті, а також в розгляді справи оголошено перерву до 20.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення є необґрунтованим та протиправним. Зазначає, що у жовтні 2018 року ним отримано податкове повідомлення – рішення яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних та тютюнових виробів у сумі 17000,00 грн., а саме за здійснення торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, проте, позивач зазначає, що підприємницьку діяльність в магазині за адресою: Мелітопольський район, с.Тамбовка, вул.Річна, 67а, позивач не здійснює. Вказує, що приміщення магазину, що розташоване за вказаною адресою, належить позивачу на праві власності та з 01.02.2018 передано в оренду громадянці ОСОБА_3, яка і здійснювала господарську діяльність в зазначеному магазині на момент проведення перевірки. Зазначає, що та обставина, що господарську діяльність в магазині здійснювала саме громадянка ОСОБА_3 підтверджується постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами. Позивач вважає, що спірним податковим повідомлення – рішенням його притягнуто до відповідальності за дії іншої особи, а саме ОСОБА_3, у зв’язку з чим спірне податкове повідомлення – рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що 06.09.2018 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку об’єкту торгівлі, розташованого за адресою: Запорізька область, с. Тамбовка, вул.Річна, буд.67а, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1, за результатами якої встановлено порушення вимог ч.14 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року, а саме встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензій на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Зазначає, що в поясненнях від 06.09.2018, наданих під час перевірки, ОСОБА_3, реалізатор ФОП ОСОБА_1, підтвердила факти порушення та надала пояснення, що вона працює реалізатором у ФОП ОСОБА_1 Відповідач зазначає, що жодних договорів оренди та/або доказів того, що господарську діяльність здійснювала ОСОБА_3, позивач до контролюючого органу не надав ані під час проведення перевірки, ані до прийняття спірного податкового повідомлення – рішення. Вважає дії контролюючого органу правомірними.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену у письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа в наданих письмових поясненнях та під час судового засідання 20.02.2019 надана пояснення, в яких зазначила, що дійсно у магазині за адресою: Запорізька область, с. Тамбовка, вул.Річна, буд.67а, господарську діяльність здійснює вона. Зазначає, що перед початком здійснення господарської діяльності вона уклала договір оренди приміщення з власником ОСОБА_1 Вказує, що під час проведення перевірки нею дійсно надавались пояснення стосовно того, що вона працює у ФОП ОСОБА_1 реалізатором, проте, такі пояснення були надані під тиском співробітників контролюючого органу, які вказали ОСОБА_3 зміст пояснень яких необхідно надати. Зазначає, що вона не була обізнана про те, що на позивача буде накладено штраф, оскільки вважала, що нею вже сплачено штраф за постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. Просила задовольнити позовні вимоги.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв’язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 05.09.2018 заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області видано наказ №3034 «Про проведення фактичної перевірки», яким наказано провести фактичну перевірку об’єкта торгівлі за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с.Тамбовка, вул.Річна (Леніна), 67а (а.с.37 зворот).

Крім того, 05.09.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області видано направлення на проведення перевірки №2484 та №2485 (а.с.36 зворот, 37).

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 17.09.2018 №0685/08/01/40/НОМЕР_1.

Перевіркою магазину за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с.Тамбовка, вул.Річна(Леніна), 67а, встановлено порушення вимог ч.14 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензій на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Зокрема, при проведенні фактичної перевірки встановлено реалізацію 1 бокалу пива (пластикового) «Рогань» традиційне світле, 0,5 літра вміст спирту 4,8%, за ціною 11,50 грн. без наявності відповідної ліцензії.

На підставі висновків Акту перевірки від 17.09.2018 №0685/08/01/40/НОМЕР_1, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №0009904001 від 04.10.2018, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 17000,00 грн.

ФОП ОСОБА_1, не погодившись з правомірністю прийняття спірного рішення, подав до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 04.10.2018 №0009904001. Рішенням ДФС України від 07.12.2018 №19264/Л/99-99-11-03-01-25 «Про результати розгляду скарги» податкове повідомлення-рішення від 04.10.2018 №0009904001 залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Вважаючи протиправним прийняте контролюючим органом податкове повідомлення – рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час судового розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення був висновок контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_1 здійснюється торгівля алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, а саме реалізатором ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_3 здійснено продаж пива.

Позивач в обґрунтування позовних вимог в свою чергу посилається навпаки на те, що він господарську діяльність не здійснює, а приміщення передав в оренду громадянці ОСОБА_3

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18 ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156 ч.4 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень з конфіскацією предметів торгівлі.

При цьому, у постанові Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18 встановлено, що 06 вересня 2018 року о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с.Тамбовка, вул.Річкова, 67а, здійснювала торгівлю алкогольним пивом та тютюновими виробами без марок акцизного збору, а саме реалізувала бокал пива «Рогань» традиційне світле з вмістом спирту 4,8% в контейнерному бокалі 0,5 л за ціною 11,5 гривень без наявності ліцензії вчинене повторно протягом року, чим порушила Закон України «Про державне регулювання, виробництво і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Постанова Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18 набрала законної сили 27.11.2018, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Отже, факт реалізації ОСОБА_3 пива без наявності ліцензії встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв’язку з чим зазначені обставини не з’ясовуються під час розгляду даної справи.

При цьому, суд не приймає посилання позивача та третьої особи на те, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18 встановлено факт здійснення господарської діяльності саме ОСОБА_3, оскільки такого постанова суду не містить.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18 ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності саме як особу якою здійснювався продаж алкогольних напоїв без ліцензії (працівника підприємства), а не як суб’єкта господарювання який веде господарську діяльність в приміщенні за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с.Тамбовка, вул.Річкова, 67а.

При цьому, суд критично ставиться до твердження позивача та третьої особи про те, що господарська діяльність здійснювалась ОСОБА_3, з огляду на наступне.

Суд звертає увагу на те, що перед початком перевірки ОСОБА_3 розписалась в направленнях на проведення перевірки від 05.09.2018 №2484 та №2485, як реалізатор-стажер ФОП ОСОБА_1

Відповідна інформація про ОСОБА_3, як реалізатора-стажера ФОП ОСОБА_1, була в подальшому відображена в Акті фактичної перевірки від 17.09.2018 №0685/08/01/40/НОМЕР_1.

Більш того, до матеріалів адміністративної справи надано пояснення надані особисто ОСОБА_3 під час проведення фактичної перевірки, в яких зазначено, що третя особа працює у ФОП ОСОБА_1 реалізатором-стажером та зазначено, що нею здійснено продаж пива без ліцензії (а.с.34).

Отже, судом встановлено, що під час проведення фактичної перевірки третьою особою надавались пояснення протилежні тим, що надані під час судового розгляду справи у суді, зокрема третя особа підтверджувала факт роботи на ФОП ОСОБА_1 При цьому, суд відхиляє посилання третьої особи на те, що пояснення надавались нею під тиском, оскільки до матеріалів справи не надано жодних доказів подання третьою особою скарг на дії працівників ГУ ДФС у Запорізькій області, звернення до правоохоронних органів з приводу примусу надати неправдиві свідчення, тощо.

Натомість, ОСОБА_3 за результатами проведеної перевірки, під час якої надавала пояснення про те, що в магазині господарську діяльність здійснює саме ФОП ОСОБА_1, визнала факт вчинення порушення, що відображено в рішенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18.

Стосовно твердження позивача на укладання договору оренди з ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Під час розгляду адміністративної справи встановлено, що договір оренди, за яким начебто ОСОБА_3 передано у користуванні приміщення за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с.Тамбовка, вул.Річкова, 67а, співробітникам контролюючого органу не надавався, доказів протилежного суду не надано.

Так само, співробітникам ГУ ДФС у Запорізькій області не було надано жодних первинних документів податкової та бухгалтерської звітності, які б підтверджували, що господарську діяльність здійснювала саме ОСОБА_3

Суд зазначає, що відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов’язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.86.5 ст.86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що у зв’язку із неможливістю вручити копію Акту перевірки від 17.09.2018 №0685/08/01/40/НОМЕР_1, Акт перевірки було направлено на адресу позивача засобами поштового зв’язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.29 зворот).

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Проте, позивач після отримання Акту фактичної перевірки, в якому співробітниками контролюючого органу зроблено висновок про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства України, заперечення на висновки Акту перевірки, в порядку визначеному п.86.7 ст.86 ПК України, не подав.

Згідно п.44.7 ст.44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, чинним законодавством України передбачено можливість подання контролюючому органу додаткових документів після проведення перевірки та до прийняття податкового повідомлення – рішення, в іншому випадку вважається, що такі документи відсутні у платника податків.

За таких обставин, оскільки позивачем контролюючому органу не надано належних та допустимих доказів, якими б спростовувались виявленні під час проведення перевірки порушення, то відповідачем обґрунтовано прийнято спірне податкове повідомлення – рішення.

Суд зазначає, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України (далі – Закон №481/95).

Відповідно до статті 1 Закону №481/95, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно приписів статті 15 Закону №481/95, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону №481/95, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Отже, до позивача за продаж алкогольних напоїв без ліцензії обґрунтовано застосовано штрафні санкції в розмірі 17000,00 грн., оскільки зазначений розмір санкцій є мінімальним за вчинене порушення.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При розгляді справи встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мають значення під час прийняття рішення, що зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (72380, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Тамбовка, вул. Весняна (Радянська) буд.20) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Семенівка, вул.Михайлівська, буд.201), про визнання протиправними та скасування рішень – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено та підписано 26.03.2019.

Суддя І.В. Новікова