Ухвала суду № 80690694, 25.03.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2495/19

Провадження № 2/185/2364/19

У Х В А Л А

25 березня 2019 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Павлоградського районного відділу Державної міграційної служби України про визнання реєстрації за місцем мешкання недійсною та виселення з житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Павлоградського районного відділу Державної міграційної служби України про визнання реєстрації за місцем мешкання недійсною та виселення з житлового приміщення.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 496 ЦПК України, іноземні особи мають процесуальні права та обов’язки на рівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України.

Відповідно до ст.4 Договору між Україною та ОСОБА_3 Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 28.05.2001 року, ратифікованого Законом № 2927-ІІІ (2927-14) від 10.01.2002 р., при застосуванні положень цього Договору центральний орган України користуватиметься українською мовою, а центральний орган ОСОБА_3 Республіки - чеською мовою.прохання про надання правової допомоги та додані документи складаються мовою запитуючої Договірної Сторони і супроводжуються офіційним перекладом мовою запитуваної Договірної сторони, оформленим відповідно до законодавства запитуючої Договірної сторони.

До позовної заяви про визнання реєстрації за місцем мешкання недійсною та виселення з житлового приміщення, позивачем не надано засвідченого перекладу паспорту ОСОБА_1, яка є громадянином ОСОБА_3 Республіки (при цьому надано квитанцію за сплату послуг перекладу).

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Також, позовна заява не відповідає вимогам ч.5 ст. 177 ЦПК, а саме: позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_4 в 2000 році уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_1, однак зазначених доказів суду не надає.

Отже позивачу необхідно надати відповідний документ (свідоцтво про укладення шлюбу, витяг з відповідного реєстру) для підтвердження зміни прізвища на ОСОБА_1.

Позивач звертається з позовною завою до ОСОБА_2 та Павлоградського районного відділу Державної міграційної служби України, проте не зазначає у позові обставини порушення або оспорювання права позивача на квартиру № 90 у житловому будинку № 10 по вул. Войнової у м. Павлограді Дніпропетровської області саме відповідачем - Павлоградським районним відділом Державної міграційної служби України.

Тобто, позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву, в якій викласти обставини, за якими відповідач оспорює або порушує право позивача на визнання реєстрації за місцем мешкання недійсною та виселення з квартири № 90 у житловому будинку № 10 по вул. Войнової у м. Павлограді Дніпропетровської області.

Як зазначено в позовній заяві, крім позивача власниками вищевказаної квартири є ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Постановлене у справі судове рішення може вплинути на права та обов’язки вищевказаних осіб, проте позивач не залучає останніх до участі в данній справі.

Позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, а саме, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

Відповідно до пп.1, 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 127, 20 грн. на рахунок: Отримувач коштів УК у м.Павлоградi/м.Павл-д/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37936856, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО)899998, рахунок отримувача 31218206004032, код класифікації доходів бюджету 22030101, або надати суду докази звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Крім того, відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175,185, 260 ЦПК України,суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Павлоградського районного відділу Державної міграційної служби України про визнання реєстрації за місцем мешкання недійсною та виселення з житлового приміщення - залишити без руху, про що сповістити заявника, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз’яснити, що в іншому випадку заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко