
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
13 березня 2019 року м. Ужгород№ 0740/800/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.
учасники справи:
позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
з участю представника позивача: ОСОБА_2;
відповідач: Управління Держпраці у Закарпатській області - представник - Фалес Руслан Сергійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) в особі представника ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035), яким просив суд: "1. Визнати протиправною та скасувати постанову "Про накладення штрафу уповноваженими особами", винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_18 № ЗК/207/219/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-88 від 19 червня 2018 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 446760,00 грн.; 2. Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4467,00 грн.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року було залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Розгляд даної справи неодноразово відкладався (оголошувалась перерва) у зв'язку з існуванням на те об'єктивних законодавчо встановлених підстав.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 травня 2018 року інспекторами Управління Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ЗК207/219/АВ від 30 травня 2018 року. У вказаному акті інспекційного відвідування зазначено про порушення позивачем статті 24 частин 1, 3 КЗпП України - використання праці громадян - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - без укладення трудового договору. Одночасно відповідачем складено припис № ЗК207/219/АВ/П від 30 травня 2018 року, яким позивача зобов'язано усунути вказані порушення в акті інспекційного відвідування. 19 червня 2018 року відбувся розгляд справи за участю позивача в приміщенні Управління Держпраці у Закарпатській області. Під час розгляду даної справи позивачем були надані відповідні пояснення та докази по справі які спростовували доводи які викладені в акті інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, однак доводи позивача залишились поза увагою відповідача. 26 липня 2018 року позивач отримав "Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами", що ухвалена першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_18 № ЗК/207/219/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-88 від 19 червня 2018 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 446760 грн., за порушення трудового законодавства. Зазначену постанову позивач вважає протиправною і такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що питання проведення перевірки суб'єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю врегульовано Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 від 11 липня 1947 року, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та постановою КМУ "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 295 від 26 квітня 2017 року. При проведенні перевірки позивача та оформленні результатів перевірки, зокрема, при винесенні спірної постанови відповідач діяв у спосіб та в порядок передбачений спеціальним законодавством.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
10 травня 2018 року начальником відділу Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_8 була складена доповідна записка про те, що в ході профілактичного відвідування ФОП ОСОБА_1, яке мало місце 08 травня 2018 року, з анонімних джерел було з'ясовано, що ФОП ОСОБА_1 (Берегівський район, АДРЕСА_1) використовує найманих працівників без оформлення трудових договорів (а.с. 111).
14 травня 2018 року Управління Держпраці у Закарпатській області видало наказ № 79 про проведення інспекційного відвідування, зокрема, на підставі службової записки начальника відділу ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_1 за адресою Берегівський район, АДРЕСА_1 щодо порушень при оформленні трудових відносин (а.с.а.с. 109, 110).
24 травня 2018 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області було видано направлення № 477 про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.а.с. 29, 119).
30 травня 2018 року посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі вищезазначеного направлення (а.с. 120).
За результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК 207/219/АВ від 30 травня 2018 року (а.с.а.с. 120 -128).
Зокрема, вказаним актом зафіксовано, що в ході інспекційного відвідування від 30 травня 2018 року, працівниками Управління Держпраці у Закарпатській області встановлено, що в АДРЕСА_3, у продовольчому магазині - супермаркеті "ІНФОРМАЦІЯ_1" та ресторані "ІНФОРМАЦІЯ_2" фізична особа-підприємець ОСОБА_1 залучив до роботи в якості прибиральника приміщень ОСОБА_9, продавця ОСОБА_10, офіціанта ОСОБА_11, продавця-касира ОСОБА_7, адміністратора Боднар Тібора Тіборовича, продавця ОСОБА_5, продавця ОСОБА_12, не уклавши з останніми трудові договори та не повідомивши у встановленому порядку органи ДФС про прийом на роботу вказаних працівників, а відтак ОСОБА_1 порушив вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України. Від вказаних працівників були відібрані відповідні пояснення (а.с.а.с. 138-143).
30 травня 2018 року головним державним інспектором управління Держпраці в Закарпатській області внесено припис ФОП ОСОБА_1 №ЗК207/219/АВ/П, яким позивача зобов'язано усунути вказані порушення в акті інспекційного відвідування (а.с. 71).
Крім цього, відносно позивача було складно Протокол про адміністративне правопорушення № ЗК/207/219/АВ/П/ПТ від 30 травня 2018 року про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 41 частиною 3 КУпАП, який було направлено для розгляду до Берегівського районного суду (а.с. 78,79).
08 червня 2018 року рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗК207/219/АВ/П/ПТ-ТД, в.о. начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_18, вирішив, що справа підлягає розгляду відповідно до статті 265 КЗпП України 19 червня 2018 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16 (а.с. 118).
13 червня 2018 року ФОП ОСОБА_1 надав пояснення в Управління Держпраці у Закарпатській області, в яких повідомив, що під час проведення інспекційного відвідування він і його жінка ОСОБА_13, яка також займається підприємницькою діяльністю на торгових місцях проведення інспекційного відвідування знаходилися за кордоном в зв'язку з чим не могли надатися відповідні документи про працевлаштування працівників та надав копії відповідних документів, щодо працівників (а.с. 72).
Першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_18 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ЗК/207/219/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-88 від 19 червня 2018 року, якою на підставі статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 446760 грн. (а.с.а.с. 68-70, 176-181).
Зокрема, вказаною постановою зафіксовано, що "на розгляд справи з'явився ФОП ОСОБА_1, який заперечив факт використання праці найманих працівників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 без оформлення трудових відносин та надав лист №1 від 13.06.2018 року із додатками. Як встановлено в ході вивчення документів гр. ОСОБА_6 працює на умова: трудового договору укладеного 02.10.2012 року з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_13 та зареєстрованого в Берегівському МРЦЗ 02.10.2012 року за № 07031200261. Також встановлено, що гр. ОСОБА_5 працює на умова трудового договору укладеного 02.10.2012 року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 та зареєстрованого в Берегівському МРЦЗ 02.10.2012 року за № 07031200360. Окрім того в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_13 перебуває найманий працівник ОСОБА_7 згідно трудового договору від 14.03.2018 року. Вказані документи не були надані в день проведення інспекційного відвідування позаяк ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_13 в цей час знаходилися за кордоном. Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошове забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органу доходів і зборів за травень 2018 року ОСОБА_20, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 нараховано заробітну плату у розмірі 3723 грн., з якої утримано єдиний соціальний внесок. Враховуючи вищенаведені обставини в цій частині відсутні правові підстав для накладення штрафу. Разом з тим у ході розгляду справи ФОП ОСОБА_1 не доведено факт використання праці найманих працівників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на умовах трудових договорів ".
Таким чином, до позивача був застосований штраф у розмірі 446760 гривень у зв'язку допуском до роботи чотирьох громадян (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12) без оформлення з ними трудових договорів (контрактів) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
Разом з тим, постановою Берегівськго районного суду Закарпатської області від 13 серпня 2018 року, яка набрала законної сили 28 серпня 2018 року, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 41 частиною 3 КУпАП (а.с. 154).
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V).
Так, у відповідності до статті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
У відповідності статті 259 частини 1 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
В силу положень пункту 6 та пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У свою чергу Управління Держпраці у Закарпатській області є таким територіальним управлінням.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"" від 26.04.2017 року № 295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі по тексту - Порядок № 295).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Вказаний перелік підстав є вичерпним та має бути підтверджений відповідними доказами.
Відповідно до абзацу 6 статті 3 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Судом встановлено, що підставою для прийняття наказу про проведення інспекційного відвідування є доповідна записка начальника відділу Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_8, яка була складена 10 травня 2018 року. Зокрема автором цієї записки вказується, що в ході профілактичного відвідування ФОП ОСОБА_1 з анонімних джерел було з'ясовано, що ФОП ОСОБА_1 використовує найманих працівників без оформлення трудових договорів (а.с. 111). Тобто, в даному випадку є пряме порушення пункту 5 Порядку № 295 та абзацу 6 статті 3 Закону України № № 877-V керівником Управління Держпраці у Закарпатській області.
З врахуванням вказаного суд приходить до висновку, що начальник відділу ОСОБА_8 отримав інформацію про те, що фізична особа-підприємець ФОП ОСОБА_1 використовує найманих працівників без оформлених трудових договорів з анонімного джерела. Вказане виключало можливість призначення керівником органу контролю інспекційного відвідування, що випливає з положень статті 3 абзацу 6 Закону України № 877-V згідно якого державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв.
Суд не може розцінювати, у даному випадку, позицію відповідача щодо підстави для прийняття наказу про інспекційне відвідування стало повідомлення начальника відділу ОСОБА_8 як посадової особи органу державного контролю про виявлені в ході виконання ним контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що начальник відділу ОСОБА_8, здійснюючи 08 травня 2018 року профілактичне відвідування позивача (відповідних доказів такого відвідування суду не надано), не виконував контрольні повноваження так як такі можуть виникати виключно на підставі та після призначення інспекційного відвідування.
У той же час відповідно до пункту 6 абзацу 2 Порядку № 295, документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Однак, матеріали інспекційного відвідування відповідача, які надані суду, не містять жодного документу, який би свідчив про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про працю станом на дату прийняття наказу № 79 від 14 травня 2018 року.
Таким чином, керівником відповідача у порушення вказаних норм права було прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування позивача.
Статтею 3 абзацом 7 Закону України № 877-V визначено принцип здійснення державного нагляду (контролю), за яким здійснення державного нагляду (контролю) допускається лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Статтею 19 частиною 2 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із врахуванням вказаних норм, суд приходить до висновку, що при призначенні інспекційного відвідування відповідачем не дотримано вищезазначених положень законодавства.
У зв'язку з чим суд констатує, що інспекційне відвідування позивача на підставі наказу № 79 від 14 травня 2018 року здійснено не на підставах та не у порядку, визначеному законом.
Таким чином у відповідача були відсутні правові підстави та відповідні повноваження на здійснення інспекційного відвідування як за місцем проживання позивача так і за іншим місцем здійснення ним господарської діяльності, що виключає можливість притягнення ФОП ОСОБА_1, передбаченої статтею 265 частиною 2 абзацом 2 КЗпП України.
Крім цього, судом встановлено, що наказом про проведення інспекційного відвідування доручено посадовим особам його проведення у позивача за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 109). Аналогічна адреса вказана і у направленні на інспекційне відвідування (а.с. 119).
В той же час, інспекційне відвідування проведено за адресою: Берегівський р-н, с. Косонь, вул. Барабош, 28, що зазначено в акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК 207/219/АВ від 30 травня 2018 року (а.с. 123).
Будь-яких пояснень з приводу зміни адреси проведення інспекційного відвідування, відповідачем в ході розгляду справи не надано.
Щодо встановленого відповідачем в ході інспекційного відвідування порушення позивачем вимог законодавства про працю.
Судом встановлено, що на підставі акту інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Закарпатській області було складено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК/207/219/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-88 від 19 червня 2018 року у розмірі 446760 грн., якою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не доведено факт використання найманих працівників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на умовах трудових договорів (а.с. 180), яка оскаржується позивачем у судовому порядку.
Як вказує відповідач, вказаний Акт інспекційного відвідування підтверджує факт використання позивачем найманих працівників без оформлення трудового договору, однак суд вважає таке твердження помилковим, у зв'язку з наступним.
Як вбачається з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_13, зареєстрована як фізична особа-підприємець 23 лютого 2000 року, вид діяльності - код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); код КВЕД 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; КВЕД 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах (а.с.а.с. 114, 115).
Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 20 липня 2004 року, вид діяльності - код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.25 Роздрібна торгівля напоями у спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.26 Роздрібна торгівля та тютюновими виробами у спеціалізованих магазинах; код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів надання послуг мобільного харчування (основний); код КВЕД 56.30 Обслуговування напоями (а.с.а.с. 112, 113).
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, позивач перебуває в шлюбі з ОСОБА_13, які проводить господарську діяльність за однією ж адресою, а саме: АДРЕСА_3, де проводилась перевірка, тобто позивач та ОСОБА_13 здійснюють підприємницьку діяльність в одному приміщенні з різними видами господарської діяльності. Також вказані суб'єкти господарювання проживають за однією ж і тією ж адресою: Закарпатська область, Берегівський район, АДРЕСА_1.
Відповідно до цивільно-правових договорів, актів прийому виконаних робіт та звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів з квитанціями про сплату податків ОСОБА_13 було працевлаштовано належним чином оформлених працівників за місцем здійснення підприємницької діяльність АДРЕСА_3 ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_14 (а.с.а.с. 32-47, 55-57, 63-65).
Позивачем до Управління Держпраці у Закарпатській області були надані цивільно-правові договори та акти прийому виконаних робіт до цивільних договорів між ФОП ОСОБА_13 та ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_12 (а.с.а.с. 55-57, 63-65). Таким чином, судом встановлено, що вказані громадяни перебували у правових відносинах із суб'єктом господарювання ОСОБА_13 (дружиною позивача), яка здійснює господарську діяльність за тією ж адресою, що й позивач.
Щодо громадянки ОСОБА_11, суд зазначає, у матеріалах справи наявний цивільно-правовий договір від 14 травня 2018 року, що укладений між ОСОБА_11 та позивачем на виконання роботи бармена. Крім того, позивачем надано суду звітність про суми нарахованої заробітної плати за травень 2018 року (а.с.а.с. 52, 54, 155-160), у відповідності до якої ОСОБА_16 за травень 2018 року нараховано 3600 гривень заробітної плати і нараховано суму єдиного внеску за цей період у розмірі 792 грн..
У відповідності до статті 41 частини 3 КУпАП, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Берегівськго районного суду Закарпатської області від 13 серпня 2018 року, яка набрала законної сили 28 серпня 2018 року, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 41 частиною 3 КУпАП (а.с. 154) (міститься в ЄДРСР за № 75876730).
Вказаною постановою було встановлено, зокрема, "… допитані під час судового засідання з участю перекладача ОСОБА_17 свідки ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили, що під час проведення інспекції їх роботодавці були відсутні, а пояснення вони не давали, так як не володіють українською мовою. Пояснили, що інспектор сказав їм підписати пояснення, тому вони і підписали такі. Допитана під час судового засідання свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона теж являється фізичною особою-підприємцем та проводить свою діяльність за адресою с. Косонь по вул. Барабош, 28, Берегівського району. Пояснила, що ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були офіційно працевлаштовані, між свідком ОСОБА_13 та останніми були укладені відповідні договори. … Як встановлено в судовому засіданні, працівники, які вказані в протоколі, не володіють українською мовою, перекладачів для останніх залучено не було, з їх пояснень вбачається, що їм тільки дали підписати пояснення, зміст яких останнім не було зрозуміло". Берегівський районний суд Закарпатської області резюмував, що у позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 41 частиною 1 КУпАП, оскільки факт допуску ФОП ОСОБА_1 до роботи працівників без оформлення трудового договору (контракту), в судовому засіданні спростовано.
Таким чином, із врахуванням постанови Берегівського районного суду Закарпатської області від 13 серпня 2018 року, Закарпатський окружний адміністративний суд критично оцінює пояснення працівників, що надані відповідачем та містяться в матеріалах інспекційного відвідування (а.с.а.с. 139, 140, 142, 143).
Крім того, необхідно зазначити наступне. У відповідності до статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України (норма, у відповідності до якої позивач був притягнутий до відповідальності), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Вказану норму законодавцем сконструйовано таким чином, що для того щоб настала відповідальність, у даному випадку фізичної особи-підприємця, необхідно два фактора: перший фактор - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (у спірному випадку) та другий обов'язковий фактор - виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків. Тобто лише при наявності цих двох обов'язкових факторів настає негативний наслідок до такої фізичної особи-підприємця - застосування штрафу у розмірі тридцятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідачем також не надано суду, доказів наявності у позивача трудових правовідносин з іншими особами та у зв'язку із цим виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
Інспекція праці не наділена повноваженнями щодо визначення характеру правовідносин, що виникають між громадянами та суб'єктами господарської діяльності при укладенні будь-яких договорів та встановлення юридичних фактів, що мають юридичне значення.
З огляду на сукупність встановлених під час судового розгляду справи по суті обставин, суд прийшов до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови № ЗК/207/219/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-88 від 19 червня 2018 року відповідач не діяв на підставах, у спосіб та в межах повноважень, встановлених чинним законодавством, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак такі необхідно задовольнити.
Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області судовий збір сплачений при зверненні до суду у розмірі 4467,61 грн.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_18 № ЗК/207/219/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-88 від 19 червня 2018 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) судові витрати у розмірі 4467,61 грн. (чотирьох тисяч чотириста шістдесяти семи грн. 61 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 13 березня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 25 березня 2019 року.
СуддяС.Є. Гаврилко
Судове рішення № 80690484, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 13.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0740/800/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: