Рішення № 80690280, 26.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/514/19

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахуватим та виплатити пенсію,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років для жінок, але не вище 75 % заробітку, починаючи з 01.12.2018;

- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію за віком відповідно до ст. 27, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положень п.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" збільшивши пенсію на 1% за кожний рік роботи понад 15 років для жінок, але не вище 75% заробітку, починаючи з 01.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, отримує пенсію за віком, а її трудовий стаж складає понад 15 років. Вважає, що у відповідності до п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений для жінок 15-річний стаж. Для отримання такого перерахунку звернулась до відповідача з відповідною заявою, проте листом від 12.12.2018 №87/К/8 позивачу було надано відмову в проведенні перерахунку у проведенні перерахунку пенсії.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 25 лютого 2019 року о 12:00.

Відповідач у строк та в порядку, визначеному ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надіслав до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на адміністративний позов вих. №2286/07 від 20.02.2019, відповідно до якого Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області просить відмовити у задоволенні позовних у повному обсязі у зв'язку із безпідставністю.

У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання призначене на 25.02.2019 о 12:00 розгляд справи відкладено на 12.03.2019 о 10:40.

11 березня 2019 року через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.25).

У зв'язку з неявкою позивача у судове засідання призначене на12.03.2019 о 10:40 розгляд справи відкладено на 26.03.2019 о 12:00, про що засвідчено секретарем судового засідання у довідці від 12 березня 2019 року (а.с.26).

25 березня 2019 року на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.31).

У судове засідання призначене на 26 березня 2019 року сторони не прибули.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії серії В-П № 533136, виданим 12.12.2012 Житомирською обласною державною адміністрацією. (а.с. 10)

Позивач перебуває на обліку в Малинському відділі з питань призначення та перерахунків пенсії Коростенського об'єднаного управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 20.03.2005 отримує пенсію за віком, яку призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та перераховано відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

27 листопада 2018 року позивач зверталась із заявою до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". від 28.02.1991 №796-XII.

Відповідач листом вих. №87-К/8 від 12.12.2018 повідомив про відмову в проведенні вказаного перерахунку, оскільки стаж роботи позивача обчислюється відповідно до положень статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому підстави для перерахунку пенсії відсутні (а.с. 13 та зворот).

Не погоджуючись із наданою відмовою та вважаючи її протиправною, наголошуючи, що має право на перерахунок пенсії із збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану відмову, оформлену листом Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області вих. №87-К/8 від 12.12.2018 на відповідність ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 46 Основного Закону проголошено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Частиною першою статті 50 Закону №796, встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону №796, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону №796 конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

На виконання вказаних норм прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210.

Як встановлено з матеріалів справи, розмір пенсії позивача становить 2 378,41 грн та складається з 2 096,92 грн - пенсії за віком, 224,55 грн за понаднормовий стаж та 56,94 грн - додаткової пенсії як потерпілій особі внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. (а.с. 13 зворот)

Тобто, позивач отримує пенсію за віком та додаткові пенсійні виплати відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач зверталась із заявою до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо роз'яснення щодо визначення розміру пенсії позивача та щодо проведення перерахунку та виплати пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

09 липня 2003 року прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до змісту п.13 Розд. XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у його редакції, чинній на дату звернення позивача із відповідною заявою до відповідача, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначається одна пенсія за її вибором.

Суд звертає увагу, що позивач обрала умови, встановлені спеціальним законом - Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, про що подала відповідачу заяву.

Так, Законом №796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Вказаною нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним або спеціальним законами.

Відповідно до п.2 ст.56 Закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений спеціальним законом.

Аналіз вищенаведених положень Закону №796-XII свідчить про те, що вони визначають особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам (до 01 жовтня 2011 року - 25 (20) років) пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Суд критично ставиться до посилань відповідача у оскаржуваній відмові на положення статті 28 Закону №1058-IV та наголошує, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п.2 ст.56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Стаття 56 Закону №796-XII не містить вказівок та посилань в частині обрахування страхового стажу відповідно до статті 28 Закону №1058-IV, оскільки встановлює власну розрахункову величину, що має пільговий характер. Застосовування суб'єктом владних повноважень положень статті 28 Закону №1058-IV у вказаній частині призводить до необґрунтованого, протиправного зменшення понаднормового страхового стажу позивача, що має наслідком порушення положень статті 46 Основного Закону, а також звуження конституційних прав позивача в частині перерахунку пенсії, збільшення її розміру.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад установлених 15 років шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07 липня 2015 року у справі №21-727а15 та від 20 вересня 2016 року у справі справа №21-1255а16, а також в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 560/675/17 (К/9901/684/17), від 05.09.2018 справа № 708/818/17.

Висновки суду також узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.03.2018 у справі №316/1863/16-а (2-а/316/133/16), які відповідно до положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас, щодо позовних вимог позивача в частині наявних протиправних дій, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту позовної заяви, позивач наголошує, просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років для жінок, але не вище 75% заробітку, починаючи з 01.12.2018.

Суд звертає увагу, що звернення позивача про перерахунок пенсії відповідачем було розглянуте та надано позивачу відповідь листом Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області вих. №87-К/8 від 12.12.2018.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом встановлено, що позивач має право на перерахунок пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад установлених 15 років шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік, однак, відповідач листом вих. №87-К/8 від 12.12.2018 відмовив у здійсненні перерахунку пенсії.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що відмова, викладена у листі Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №87-К/8 від 12.12.2018 винесена з порушенням ч.2 ст.19 Конституції України та не відповідає ч.2 ст.2 КАС України.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у відмові у перерахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років для жінок, але не вище 75% заробітку.

Відповідно до положень статті 45 Закону №1058-IV днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.

Згідно з ч.4 ст.45 Закону №1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Судом встановлено, що за перерахунком пенсії позивач звернулась 27 листопада 2018 року. Враховуючи вищевикладене, перерахунок пенсії позивачу слід проводити з 01 грудня 2018 року.

Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01 грудня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII в частині збільшення пенсії за кожний рік страхового стажу понад 15 років для жінок, але не вище 75% заробітку.

Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення ч.2 ст.77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність відмови Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області в перерахунку пенсії позивачу відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, оформлену листом вих. №87-К/8 від 12.12.2018, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено із наявної у матеріалах справи квитанції №0.0.1249380870.1 від 24.01.2019, позивач при зверненні із позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог та керуючись ст.139 КАС України, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь позивача 768,40 грн судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1) до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Грушевського, 16/1, м. Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11501. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37909216) про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахуватим та виплатити пенсію - задовольнити.

Визнати протиправними дії Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у відмові у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років для жінок, але не вище 75% заробітку.

Зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01 грудня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII шляхом збільшення пенсії за кожний рік страхового стажу понад 15 років для жінок, але не вище 75% заробітку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області за рахунок бюджетних асигнувань 768 грн 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 26 березня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова