Вирок № 80690066, 25.03.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1174/18

Провадження № 1-кп/191/320/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Кухаря Д.О.

за участю секретаря – Яніної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040420000424 від 04 вересня 2018 року відносно :

ОСОБА_1, який народився у 1977 році листопаді місяці 6 дня у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, маючого неповну середню освіту, неодруженого, громадянина України, українця, в силу ст. 89 КК України не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-

за участю:

прокурора – Горбатенко Д.М.

обвинуваченого – ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Близько 07:00 години 04.09.2018 року, ОСОБА_1, перебуваючи на ст. Чаплине, яка розташована по вул. Залізнична, сел. Чаплине Васильківського району Дніпропетровської області, де неподалік залізничної колії побачив зелену сумку, в якій знаходилися 2 гранати типу РГД-5 та 2 запали до гранат, після чого їх взяв із собою, тим самим незаконно придбав їх.

Так, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на придбання, носіння та зберігання вибухових матеріалів, достовірно знаючи що його дії носять злочинний характер, знайдені вибухові речовини та пристрої не здав, і в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затверджений наказом Міністерства Внутрішніх Справ України № 622 від 07.10.1998 року, незаконно придбані ним 2 гранати РГД-5 та 2 запали до гранат ОСОБА_1 до 12:10 годин 04.09.2018 року весь час зберігав при собі в особистих речах без мети збуту.

В подальшому, близько 12:00 години 04.09.2018 року ОСОБА_1 із знайденими вибуховими матеріалами перебував по вул. Залізнична сел. Чаплине Васильківського району Дніпропетровської області у власних справах, що свідчить про незаконне носіння та зберігання вибухових речовин та пристроїв.

Так, близько 12:10 годин 04.09.2018 року по вул. Залізнична сел. Чаплине Васильківського району Дніпропетровської області, під час складання адміністративного протоколу за ч. 2 ст. 175-1 КУпАП у ОСОБА_1 в ході проведення поверхневого огляду працівниками поліції, у присутності понятих, в зеленій сумці, що знаходилась при ньому, виявлено 2 гранати типу РГД-5 та 2 запали до гранат.

Дослідженні експертом предмети є:

- два конструктивно оформленні заряди вибухової речовини, а саме два спорядженні корпуси осколкових, наступальних, ручних гранати РГД-5, промислового виготовлення.

- два уніфіковані запали дистанційної дії типу УЗРГМ, промислового виготовлення.

Досліджені експертом предмети є:

- два конструктивно оформленні заряди вибухової речовини, а саме два спорядженні корпуси осколкових, наступальних, ручних гранати РГД-5, відносяться до категорії вибухових речовин.

- два уніфіковані запали дистанційної дії типу УЗРГМ, відносяться де категорії вибухових пристроїв.

Надані для дослідження експерту предмети придатні до здійснення вибуху.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачене ч.1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, зберігання та носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як викладені вище, в скоєному злочині щиро розкаюється.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1не заперечував проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, відтак, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з’ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_1діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, зберігання та носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винуватого, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.

ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання та місцем навчання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

До пом'якшуючих обставин, згідно положень ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого призначити йому мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України та звільненням обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

Відповідно до вимог ст.ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експерта документально підтверджені витрати на залучення експерта. В зв’язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1витрат по проведенню судової експертизи на користь держави.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов’язки, передбачені п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, до державного бюджету судові витрати за залучення експерта у сумі 858 грн. Одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу № 33/5.2/317 від 12.09.2018.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд в строк 30 (тридцяти) діб з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_2