Рішення № 80688754, 15.03.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5647/18

Провадження № 2/211/494/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

секретаря Зоріної С.М.

за участі позивача ОСОБА_1, представника ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейське туристичне страхування» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейське туристичне страхування» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, він є застрахованою особою відповідно до Генерального договору комплексного страхування подорожуючих за межами України № G 10/13 від 11.04.2013 року ( Пам’ятка застрахованої особи серії КМ № 1752512 від 23.07.2018).

17.08.2018 року з ним трапився страховий випадок, передбачений розділом 1 Генерального договору комплексного страхування подорожуючих за межами України № G 10/13 від 11.04.2013 року та п.п.п 2.3.1, він випадково отримав кишкове отруєння, через що вимушений був понести матеріальні витрати на лікування в сумі 100 Євро ( 3215 грн.(.

У вересня 2018 року він звернувся до відповідача з вимогою щодо компенсації понесених витрат в страховому порядку, проте листом відповідача № 278 від 24.09.2018 року йому було відмовлено із посиланням на те, що його випадок відноситься до п. 2.12 ст. 6 Додатку № 1, який не є страховим.

Вважає, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованою та безпідставною.

Просив у судовому порядку стягнути з відповідача страхове відшкодування у сумі 3215 грн. Крім того, відповідач завдав йому моральну шкоду, яка полягала в затягуванні відповідачем процесу виплати відшкодування, що спричинило йому значні моральні страждання. Розмір компенсації понесених моральних страждань він оцінює в 30000,00 грн., які також просить стягнути з відповідача на свою користь.

21.01.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача ОСОБА_3, вважає, доводи викладені в позовній заяві необґрунтованими, протиправними та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те Генеральний договір страхування був укладений з туроператором ТОВ «ТПГ», а не з ОСОБА_1

17.08.2018 року, згідно поданої після повернення до України заяви Застрахованого до страховика від 11.09.2018 року за вх.. 1573, під час перебування в м. Несебир ( Болгарія), у ОСОБА_1 з’явилась загальна слабкість, здуття живота, холодний піт, висип на шкірі у вигляді пухирів, а на наступний день з’явилась діарея та нудота, після чого він звернувся за медичною допомогою, витрати на яку оплатив самостійно. Таким чином, застрахований просив відшкодувати його витрати за надання йому медичної допомоги в сумі 100 левів ( 50 євро), 15,30 левів за придбання медичних препаратів. При цьому, до заяви на отримання страхового відшкодування застрахованим було подано медичний рапорт від лікаря ОСОБА_4, фактура № НОМЕР_1 від 18.08.2018 року видану лікарем ОСОБА_4 за огляд 18.08.2018 року на суму 100 левів та фіскальний чек № 002437 про оплату цього рахунку, рецепт від лікаря, фіскальний чек № 50136399 на придбання лікуючих засобів на суму 4,50 левів, фіскальний чек № 50136395 на придбання препарату згідно рецепту «Апис Меліфіка» на суму 10,80 левів. Так, згідно поданого медичного рапорту, 18.08.2018 року до лікаря ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому було постановлено діагноз кропив’янка харчова, та призначено лікування. Будь-яких інших захворювань, на які посилається застрахований у своїй позовній заяві лікарем в медичних документах не зафіксовано.

Згідно з п. 2.12 ст. 6 Додатку № 1,3 до Договору страхування страховик не оплачує і не відшкодовує витрати на лікування та послуги, пов’язаних з грибковими та дерматологічними хворобами, алергічними дерматитами будь-якого походження, сонячні опіки першого та другого ступеню.

24.09.2018 року, у встановлений договором строк, а саме на 9 робочий день, ОСОБА_1 листом за вих.. № 278 було повідомлено про відмову у виплаті страхового відшкодування. Тому твердження позивач, щодо порушення відповідачем договірних зобов’язань в частині терміну виконання своїх обов’язків є необґрунтованим та не підтвердженим. Необгрунтував позивач також вимоги щодо стягнення суми 100 євро, адже фактичні витрати застрахованого становили 115,30 болгарських левів, не довів що у нього дійсно лікарем було виявлено кишкове отруєння.

Відповідно до п. 1.21 статті 6 Додатку № 1 до Договору страхування, страховик не здійснює страхові виплати пов’язані з відшкодуванням моральної шкоди.

Тому зважаючи на викладене, вважають відмову ПрАТ «Європейське» туристичне страхування» у відшкодуванні витрат ОСОБА_1 законною, обґрунтованою та доведеною, а позов позивача таким, що не підлягає задоволенню, так як вимоги викладені в ньому є необґрунтованими та нічим не доведеними.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, та його представник ОСОБА_2, кожен окремо, на позовних вимогах наполягали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, врахувати відзив на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 11.04.2013 року між ПрАТ «Європейське туристичне страхування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тревел Профшнл груп» було укладено Генеральний договір добровільного комплексного страхууванн туристів при подорожах за кордон України та на території України № G 10/13, предметом якого являються майнові інтереси громадян, що уклали договір на туристичне обслуговування зі страхувальником, які не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з життям, здоров’ям та не непередбаченими медичними, а також додатковим витратами під час подорожі ( п. 1.1., 1.2 Договору страхування) ( а.с. 36-39).

Згідно з п. п. 1.3 Генерального договору страхування застраховані особи можуть набувати права та обов’язки страхувальника.

У відповідності до п. 3.1 Договору страхування при оформленні кожного Туристичного ваучера чи договору на туристичне обслуговування, застрахованій особі для ознайомлення з умовами комплексного страхування, викладених в договору страхування, видається Свідоцтво ( Памятка).

Згідно п. 2.5.2 Договору підписання туристом договору на туристичне обслуговування підтверджується згода туриста з умовами страхування, незалежно від підписання туристом свідоцтва ( Пам’ятка). Подібна умова паралельно викладається в договору про надання туристичних послуг між ТОВ «ТПГ» та туристом.

23.07.2018 року при покупці туристичного туру ( який входить послуга страхування і від якої ОСОБА_1 не відмовився), згідно Пам’ятки серії КМ № 1752512, на страхування були прийняті застраховані ОСОБА_5, ОСОБА_6, строк страхування становив 9 днів в період з 12.08.2018 року по 20.08.2018 рік, територія дії страхового захисту – Європа, умови страхування за програмою А: медичні витрати зі страховою сумою 30000,00 євро, нещасний випадок – страхова сума 3000,00 євро.

Відповідно до п. 1.1 ст. № 1 Додатків № 1, № 3 до Договору страхування до програми А за опціє медичні витрати входить організація та оплата вартості послуг швидкої ( невідкладної ) допомоги на місці виклику; проведення первинних діагностичних заходів; надання медичної допомоги з використанням медикаментів в обсязі, необхідному для стану застрахованої особи обсязі.

При цьому згідно з п. 2.12 ст. 6 Додатків № 1, № 3 до договору страхування страховик не оплачує і не відшкодовує витрати на лікування та послуги, пов’язаних з грибковими та дерматологічними хворобами, алергічними дерматитами будь-якого походження, сонячні опіки першого та другого ступеню.

Згідно п. 2 ст.4 Додатків № 1, № 3 до договору страхування при настанні страхового випадку передбаченого Програмою страхування застрахованій особі або особам, які представляють інтереси застрахованої особи, необхідно терміново повідомити про подію в будь-який час за телефоном екстреного виклику асистуючої компанії страховика. Якщо застрахована особа не має можливості зв’язатися з асистуючою компанією або ситуація вимагає прийняття негайного рішення, пов’язаного з необхідністю надання термінової медичної або іншої допомоги – необхідно самостійно звернутися до найближчого медичного закладу або до лікаря та оплатити, якщо буде потрібно, надані медичні послуги. У випадку самостійної оплати застрахованою особою медичних послуг, в медичному закладі необхідно отримати: довідку-рахунок з медичного закладу ( на фірмовому бланку або з відповідним штампом) із зазначенням, прізвища пацієнта, точним діагнозом, датою звернення за медичною допомогою, тривалістю лікування, детальними даними про надані медичні послуги, діагностику, призначені медикаменти із зазначенням їх кількості та вартості; рецепти, виписані застрахованій особі лікуючим лікарем, на придбання медикаментів із зазначенням назви кожного медичного препарату; деталізовані рахунки за інші послги з розбивкою їх за датами та вартістю; документи, що підтверджують факт оплати за медикаменти, надані медичні та інші послуги ( розрахуково-касові документи, товарні чеки, банківські квитанції); рахунки за телефонні розмови ( факсимільні повідомлення), на яких зазначено номер телефону, дату, час та вартість кожної розмови.

В подальшому, протягом 30 календарних днів після закінчення подорожі застрахована особа зобов’язана надати страховику заяву про страхову виплату та всі необхідні документи для подальшого прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п. 1.3 ст. 5 Додатку № 1 до договору страхування рішення про страхову виплату або відмови виплаті приймається страховиком протягом 10 робочих днів з дня отримання страховиком усіх необхідних документів.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 982 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною 2ст. 26 вказаного Закону передбачено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Частинами 1 та 2 ст. 991 ЦК України визначено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до ч.2,3ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають істотне значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

17.08.2018 року, згідно поданої після повернення до України заяви Застрахованого до страховика від 11.09.2018 року за вх.. 1573, під час перебування в м. Несебир ( Болгарія), у ОСОБА_1 з’явилась загальна слабкість, здуття живота, холодний піт, висип на шкірі у вигляді пухирів, а на наступний день з’явилась діарея та нудота, після чого він звернувся за медичною допомогою, витрати на яку оплатив самостійно. Таким чином, застрахований просив відшкодувати його витрати за надання йому медичної допомоги в сумі 100 левів ( 50 євро), 15,30 левів за придбання медичних препаратів. При цьому, до заяви на отримання страхового відшкодування застрахованим було подано медичний рапорт від лікаря ОСОБА_4, фактура № НОМЕР_1 від 18.08.2018 року видану лікарем ОСОБА_4 за огляд 18.08.2018 року на суму 100 левів та фіскальний чек № 002437 про оплату цього рахунку, рецепт від лікаря, фіскальний чек № 50136399 на придбання лікуючих засобів на суму 4,50 левів, фіскальний чек № 50136395 на придбання препарату згідно рецепту «Апис Меліфіка» на суму 10,80 левів. Так, згідно поданого медичного рапорту, 18.08.2018 року до лікаря ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому було постановлено діагноз кропив’янка харчова, та призначено лікування. Будь-яких інших захворювань, на які посилається застрахований у своїй позовній заяві лікарем в медичних документах не зафіксовано.

Згідно з п. 2.12 ст. 6 Додатку № 1,3 до Договору страхування страховик не оплачує і не відшкодовує витрати на лікування та послуги, пов’язаних з грибковими та дерматологічними хворобами, алергічними дерматитами будь-якого походження, сонячні опіки першого та другого ступеню.

24.09.2018 року, у встановлений договором строк, а саме на 9 робочий день, ОСОБА_1 листом за вих.. № 278 було повідомлено про відмову у виплаті страхового відшкодування. Тому твердження позивача, щодо порушення відповідачем договірних зобов’язань в частині терміну виконання своїх обов’язків є необґрунтованим та не підтвердженим. Необгрунтував позивач також вимоги щодо стягнення суми 100 євро, адже фактичні витрати застрахованого становили 115,30 болгарських левів, не довів що у нього дійсно лікарем було виявлено кишкове отруєння.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування страхового відшкодування, слід відмовити.

Вирішуючи питання за вимогою про стягнення моральної шкоди суд критично ставиться до доводів Позивача щодо їх обґрунтування з урахуванням того, що правовідносини, що виникли у сторін щодо здійснення страхової виплати є грошовими. Так відповідно до Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов’язання наступає цивільна відповідальність передбачена ст. 625 ЦК України. Разом з тим такого виду відповідальності за порушення грошового зобов’язання як відшкодування моральної шкоди а ні ЦК України а ні ЗУ «Про страхування» а ні умовами Договору страхування не передбачено. З урахуванням цього в задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, однак враховуючи, що відповідач звільнений від сплати судового збору у відповідності до вимог чинного законодавства України, судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 625, 982, 991 ЦК України, ст.ст..1,2,5,11,76-82,89,206,241, ч. 2 ст.258,263-265,273, 354, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейське туристичне страхування» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.03.2019 року.

Суддя Сарат Н. О.