Рішення № 80687539, 13.03.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1677/19

Провадження № 2/161/1269/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 березня 2019 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання – Самолюк І.М.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу №161/1677/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби м.Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Другого відділу Державної виконавчої служби м.Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зняття арешту з майна. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.07.2013р. помер її чоловік ОСОБА_2, після його смерті відкрилась спадщина на Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями за №33 по вулиці Нікішева у м. Луцьку. Стверджує, що звернувся до Першої Луцької Державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, проте їй було відмовлено, у зв’язку з тим, що на спадкове майно накладено арешт.

Ухвалою суду від 1 лютого 2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, розгляд справи призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 25 лютого 2019 року було закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з’явилася, натомість представник позивача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач, який про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся, в підготовче судове засідання та судове засідання не з’явився, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також те, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 9 липня 2013 року помер ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕГ №144322, актовий запис №1064 від 12.07.2013р. (а.с.4).

ОСОБА_2 був власником Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями за №33 по вулиці Нікішева у м. Луцьку на підставі договору дарування від 06.12.1988 року (а.с. 5-6).

ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця, яка прийняла спадщину шляхом подання 20 грудня 2013 року в Першу Луцьку державну нотаріальну контору заяви. При цьому, дочкою спадкодавця ОСОБА_3 та сином спадкодавця ОСОБА_4 були подані заяви про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 3).

15.01.2019р. позивач подала до Першої Луцької Державної нотаріальної контори заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі було відмовлено, в зв’язку з тим, що на майно покійного накладено арешт 16.01.2003 року Відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (а.с. 8).

У постанові ДВС від 16.01.2003р. вказано, що накладається арешт на майно ОСОБА_5 – будинок за адресою м. Луцьк, вул. Нікішева, 33.

Обтяження зареєстровано 06.03.2008 року за реєстраційним номером 6739403 (а.с. 7).

Водночас, як вбачається з договору дарування від 06.12.1988 року, будинкової книги серії А №31763, технічного паспорта на будинок, виписки з інвентаризаційних матеріалів від 03.09.2018р. власниками будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 11-15).

У довідках Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції №3940 від 16.12.2009р. та Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції №2158/ від 16.12.2009р. вказано, що ОСОБА_5 на обліку по стягненню коштів на користь держави не перебуває (а.с. 18, 19).

Позивач не є особою, яка може бути заявником, в розумінні ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», проте, очевидно, що внаслідок наявності обтяження нерухомого майна у вигляді арешту права позивача порушуються.

Таким чином, судом встановлено, що на даний час обтяження не зняте, через, що позивач не має можливості скасувати накладений арешт та реалізувати свої спадкові права.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістом ст. ст. 1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, позивач має право звернення до суду із вказаним позовом, як спадкоємець померлого власника арештованого майна.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так, згідно ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права, яке полягає у необхідності встановлення фактичної обставини і надання їй правового значення у зв’язку з невідповідністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст.. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припиняються внаслідок його смерті. Крім того ч.5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що не залежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часом відкриття спадщини. Згідно ч.2 ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців, протягом цього строку позивач ОСОБА_1 спадщину юридично прийняла.

За таких обставин, оскільки позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, а іншим чином захистити гарантовані законом права позивача немає, позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.1216, 1217, 1261 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з майна – будинку №33 по вулиці Нікішева у місті Луцьку, належного померлому ОСОБА_2, накладений 16.01.2003 р. на підставі постанови Відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження (реєстраційний номер обтяження 6739403).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду або через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: 43010, м. Луцьк, вул. Нікішева, 33, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Відповідач: Другий відділ державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області, 43016, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27А.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_6