Рішення № 80687414, 26.03.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/450/19

Провадження № 2/484/530/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого – судді Маржиної Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 16 621 грн. 51 коп., -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що 03.08.2013 року уклало з відповідачем договір б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4 020 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач надав свою згоду на встановлення кредитного ліміту за рішенням ОСОБА_2 і надав ОСОБА_2 право в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Відповідач своїм підписом в анкеті-заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з ОСОБА_3 та правилами надання банківських послуг (далі Умови), Правилами користування платіжною карткою та Тарифами ОСОБА_2, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та ОСОБА_2 Договір. За ОСОБА_3 має право в односторонньому порядку змінювати ОСОБА_2 та інші невід’ємні частини договору, в тому числі і розмір відсоткової ставки за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по рахунку, яку позичальник зобов’язаний отримувати так само, як і отримання виписки про стан картрахунку та про здійснені ним операції; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Позивач зазначає, що повністю виконав свої зобов’язання за договором, надав відповідачці кредит. Відповідач своїх зобов’язань не виконав, не надав своєчасно ОСОБА_2 грошей для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами згідно Умов, тобто порушив умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту та відсотками, за що відповідачу були нараховані штрафні санкції.

Станом на 31.10.2018 року відповідач має заборгованість за кредитом в сумі 16 621 грн. 51 коп., яка складається із: 3 145 грн. 35 коп. – тіла кредиту; 11 308 грн. 47 коп. – нарахованих відсотків за користування кредитом; 900 грн. – нарахованої пені та комісії; штрафів: 500 грн. – фіксована частина та 767 грн. 69 коп. – процентна складова.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16 621 грн. 51 коп. за кредитним договором № б/н від 03.08.2013 року, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 28.01.2019 року відкрито провадження на підставі ст.ст. 274, 276 ЦПК України та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з особливостями, передбаченими ст. 279 ЦПК України.

Ухвалою суду від 05.03.2019 року відкладено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження через відсутність відомостей про належне повідомлення відповідача про розгляд справи, а також витребувано докази, які б підтверджували, яку саме кредитну картку отримав відповідач та які тарифи діють до цієї картки, який строк дії картки; зобов’язано надати інформацію про обставини зміни процентної ставки у різні періоди.

Відповідачу направлені копії позовної заяви, додатків до неї, запропоновано подати відзив і докази, однак у визначений судом час такі документи суду не подані.

11.03.2019 року позивачем надано письмові пояснення та докази.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Правовідносини, за якими суд вирішує спір, врегульовані такими нормами права.

За положеннями статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частинами 1,2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтями 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) відповідно до ст. 1054 ЦК України зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, а також пунктів 2.1.1.5.5-2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що в разі порушення позичальником строків виконання зобов’язань банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та погашення позичальником заборгованості за кредитом.

Судом встановлено, що 03.08.2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 020 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Вказаний договір складається із заяви-анкети кредитора, Умов та правил надання банківських послуг (далі Умов), Правил користування платіжною карткою та ОСОБА_2.

Згідно наданої ОСОБА_2 довідки, ОСОБА_1 отримав картку № 5211537355915856 від 03.08.2013 року. Строк дії картки – до квітня 2017 року.

З наданого розрахунку ОСОБА_2 та виписки з рахунку про рух коштів вбачається, що відповідач користувався кредитним лімітом, деякий час частково погашав заборгованість, однак з січня 2017 року припинив це робити, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредитному договору.

Таким чином, відповідач належним чином зобов’язання за кредитним договором не виконав, що згідно наведених вище норм законодавства та Умов і правил надання банківських послуг надає позивачу право вимоги щодо сплати заборгованості, а також відповідно до п. 2.1.1.12.6 Умов нарахування відсотків у розмірі, встановленому Тарифами ОСОБА_2, із розрахунку 360 (триста шістдесят) календарних днів на рік, якщо інше не передбачене п. 2.1.1.12.13.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 31.10.2018 року сума заборгованості складає 16 621 грн. 51 коп., зокрема: заборгованість за тілом – 3 145 грн. 35 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 11 308 грн. 47 коп.; пеня та комісія – 900 грн., а також штрафи: фіксована частина – 500 грн. та процентна складова – 767 грн коп.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком зазначених сум. Вважає, що засади такого розрахунку суперечать вимогам цивільного законодавства України, Конституції України, Умов та правил надання банківських послуг тощо.

Саме з розміру простроченої заборгованості по тілу кредиту мають обчислюватись всі інші суми, які має сплатити відповідач. Зокрема: відсотки за користування кредитом та штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту і відсотків.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після настання строку повернення кредитних коштів у повному обсязі право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Оскільки строк дії картки відповідача скінчився у квітні 2017 року, що підтверджується довідкою ОСОБА_2, то строк нарахування відсотків за користування кредитом, закінчився 30.04.2017 року.

Заборгованість за тілом кредиту станом на 30.04.2017 року згідно розрахунку позивача становить 3 145 грн. 35 коп., за процентами – 11 308 грн. 47 коп.

Крім того, на думку суду, ОСОБА_3 помилково, керуючись п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Умов та правил надання банківських послуг з 01.09.2014 року, з 12.11.2014 року та з 01.04.2015 року (до 43,20%) в односторонньому порядку безпідставно збільшував процентну ставку, про що повідомляв відповідача шляхом публікацій на офіційному сайті ОСОБА_2 та направленням СМС-повідомлень на його номер мобільного телефону.

Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. ОСОБА_3 договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення ОСОБА_2 процентної ставки з’ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. З огляду на наведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ситавки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Саме такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України № 6-1374цс17 від 11 жовтня 2017 року.

Отже, незважаючи на те, що пунктами 1.1.6.1 та 1.1.6.2 Умов передбачено право ОСОБА_2 в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів за користування кредитом, таке збільшення, з огляду на вказані приписи ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України та зазначені обставини справи, є нікчемним.

Суд, з урахуванням приписів ч.3 ст. 1056-1 ЦК України та обставин справи вважає за необхідне здійснити розрахунок заборгованості, виходячи з процентної ставки, що діяла на момент укладення кредитного договору – 30%.

За період з 03.08.2013 року по 29.08.2014 року ОСОБА_3 нараховував проценти за ставкою 30%, тобто відповідно до Умов договору. Розмір загальної заборгованості за відсотками за цей період складає 104 грн. 58 коп.

Суд визнає розмір заборгованості за кредитом в сумі 3 145 грн. 35 коп. /сума значень останнього рядка 3 та 5 стовпчиків розрахунку/.

Заборгованість за відсотками має бути розрахована, виходячи з суми поточної та простроченої заборгованості по тілу кредиту.

З 01.09.2014 року по 11.09.2014 року складає: 3 980х30%:360х11=36,48; де 3 980 – заборгованість за тілом кредиту, 30 – відсоткова ставка, 360 – кількість днів року відповідно до п. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, 11 – кількість днів прострочення платежу);

12.09.2014 року складає: 3 774,54х30%:360х1=3,14;

з 13.09.2014 року по 15.09.2014 року складає: 3 780х30%:360х3=9,45;

з 16.09.2014 року по 30.10.2014 року складає: 4 000х30%:360х45=150;

з 31.10.2014 року по 07.11.2014 року складає: (3 905,89+94,11)х30%:360х8=26,66;

з 08.11.2014 року по 11.11.2014 року складає: 3 905,89х30%:360х4=13,01;

з 12.11.2014 року по 26.11.2014 року складає: 3 910,62х30%:360х15=48,88;

з 27.11.2014 року по 29.11.2014 року складає: 3 919,47х30%:360х3=9,79;

з 30.11.2014 року по 08.12.2014 року складає: (3 833,56+85,91)х30%:360х9=29,39;

з 09.12.2014 року по 12.12.2014 року складає: 3 843,07х30%:360х4=12,18;

з 13.12.2014 року по 22.12.2014 року складає: 3 853,07х30%:360х10=32,10;

з 23.12.2014 року по 30.12.2014 року складає: 3 883,07х30%:360х8=25,88;

з 31.12.2014 року по 12.01.2015 року складає: (3 818,32+64,75)х30%:360х13=42,06;

13.01.2015 року складає:3 826,34х30%:360х1=3,18;

з 14.01.2015 року по 21.01.2015 року складає: 3 836,34х30%:360х8=25,57;

з 22.01.2015 року по 26.01.2015 року складає: 3 886,34х30%:360х5=16,19;

з 27.01.2015 року по 30.01.2015 року складає: 3 891,06х30%:360х4=12,97;

з 31.01.2015 року по 09.02.2015 року складає: (3 833,80+57,26)х30%:360х10=32,42;

з 10.02.2015 року по 27.02.2015 року складає: 3 833,80х30%:360х18=57,50;

з 28.02.2015 року по 31.03.2015 року складає: (3 790,88+42,92)х30%:360х31=99;

з 31.03.2015 року по 07.04.2015 року складає: (3 729,65+104,15)х30%:360х8=25,55;

з 08.04.2015 року по 23.04.2015 року складає: (3 729,65+100)х30%:360х16=51,06;

34.04.2015 року складає: (3 729,65+68,77)х30%:360х1=3,16;

з 25.04.2015 року по 29.04.2015 року складає: (3 729,65+68,68)х30%:360х5=15,82;

з 30.04.2015 року по 29.06.2015 року складає: 3 648,42х30%:360х61=185,46;

з 30.03.2015 року по 07.07.2015 року складає: (3 575,19+73,23)х30%:360х8=24,31;

з 08.07.2015 року по 30.07.2015 року складає: 3 575,19х30%:360х23=68,52;

з 31.07.2015 року по 06.08.2015 року складає: (3 501,72+73,47)х30%:360х7=20,85;

з 07.08.2015 року по 30.08.2015 року складає: 3 501,72х30%:360х24=70,03;

з 31.08.2015 року по 07.09.2015 року складає: (3 459,72+42)х30%:360х8=23,34;

з 08.09.2015 року по 28.09.2015 року складає: 3 459,72х30%:360х21=60,54;

29.09.2015 року складає: 3 460,46х30%:360х1=2,88;

з 30.09.2015 року по 30.10.2015 року складає: (3 417,01+43,45)х30%:360х31=89,38;

з 31.10.2015 року по 18.11.2015 року складає: (3 376,02+84,44)х30%:360х19=54,79;

з 19.11.2015 року по 30.01.2016 року складає: 3 376,02х30%:360х73=205,37;

з 31.01.2016 року по 08.02.2016 року складає: (3 324,52+51,50)х30%:360х9=25,32;

з 09.02.2016 року по 28.02.2016 року складає: 3 324,52х30%:360х20=55,40;

з 29.02.2016 року по 11.03.2016 року складає: (3 273,16+51,36)х30%:360х12=33,24;

з 12.03.2016 року по 30.03.2016 року складає: 3 273,16х30%:360х19=51,82;

з 31.03.2016 року по 29.04.2016 року складає: (3 244,46+28,70)х30%:360х30=81,28;

з 30.04.2016 року по 05.05.2016 року складає: (3 236,78+36,38)х30%:360х6=16,36;

з 06.05.2016 року по 29.06.2016 року складає: 3 236,78х30%:360х55=148,35;

з 30.06.2016 року по 30.07.2016 року складає: (3 213,31+23,47)х30%:360х10=26,97;

з 31.07.2016 року по 08.08.2016 року складає: (3 166,06+70,72)х30%:360х9=24,27;

з 09.08.2016 року по 29.09.2016 року складає: 3 166,06х30%:360х52=137,19;

з 30.09.2016 року по 09.10.2016 року складає: (3 163,09+2,97)х30%:360х10=26,38;

з 10.10.2016 року по 18.10.2016 року складає: 3 163,09х30%:360х9=23,52;

з 19.10.2016 року по 30.10.2016 року складає: 3 169,02х30%:360х12=31,69;

з 31.10.2016 року по 17.11.2016 року складає: (3 131,85+37,17)х30%:360х18=47,53;

з 18.11.2016 року по 22.11.2016 року складає: 3 131,85х30%:360х5=13,04;

з 23.11.2016 року по 13.02.2017 року складає: 3 140,71х30%:360х52=136,09;

з 14.02.2017 року по 30.01.2017 року складає: 3 145,35х30%:360х17=44,55;

з 31.01.2017 року по 27.02.2017 року складає: (3 112,96+32,39)х30%:360х28=73,39;

з 28.02.2017 року по 30.04.2017 року складає: (3 078,69+66,66)х30%:360х61=159,88.

Таким чином, загальна заборгованість за відсотками відповідача на день закінчення строку дії картки становить 2 797 грн. 97 коп.

З урахуванням заборгованості за відсотками за період з 03.08.2013 року по 29.08.2014 року – 104 грн. 58 коп., загальний розмір заборгованості складає 2 902 грн. 55 коп.

Разом із тим, вимоги позивача про стягнення неустойки, на думку суду, підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, яка згідно зі ст. 417 ЦПК України є обов’язковою для судів.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за кредитом відсутнє розмежування пені, в зв’язку з чим не можливо визначити розмір пені, яку просить стягнути позивач, та спосіб її нарахування.

Згідно із ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що позивач не надав розрахунку пені, оскільки наданий розрахунок заборгованості містить загальну суму комісії та пені, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені слід відмовити, стягнувши лише штраф, передбачений ОСОБА_3.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів п якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більші ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити ОСОБА_2 штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Розмір штрафу розраховується за наступною формулою: (заборгованість за тілом кредиту + заборгованість за відсотками) х 5 %, тобто (3 145 грн. 35 коп. + 2 902 грн. 55 коп.) х 5% = 302 грн. 39 коп.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № б/н від 03.08.2013 року, яка підлягає стягненню, складає 6 850 грн. 29 коп., зокрема: заборгованість за тілом кредиту – 3 145 грн. 35 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 2 902 грн. 55 коп.; штрафи: 500 грн. – фіксована частина та 302 грн. 39 коп. – процентна складова.

За наведених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог 791 грн. 70 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 280, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 16 621 грн. 51 коп. – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, на користь АТ КБ «Приватбанк», юридична адреса: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розрахунковий рахунок № 29092829003111 заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.08.2013 року в сумі 6 850 (шість тисяч вісімсот п’ятдесят) грн. 29 коп., яка складається із: заборгованості за тілом – 3 145 грн. 35 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 2 902 грн. 55 коп.; штрафів: 500 грн. – фіксована частина та 302 грн. 39 коп. – процентна складова

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, на користь АТ КБ «Приватбанк», юридична адреса: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розрахунковий рахунок № 64993919400001 на відшкодування судових витрат пропорційно до задоволеної частини позовних вимог 791 (сімсот дев’яносто одна) грн. 70 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 26.03.2019 року.

СУДДЯ: