Ухвала суду № 80686788, 22.03.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/15343/18

Провадження №1-кп/127/630/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Ковальчук Л.В., Кашпрука Г.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.,

сторони обвинувачення: прокурора Чабана С.В.,

сторони захисту: адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 187, частиною першою статті 263, частиною четвертого статті 189 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до ЄРДР 19.06.2016 р. за № 12016020100000870,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 187, частиною першою статті 263, частиною четвертого статті 189 КК. У зв’язку зі зміною складу суду кримінальне провадження було призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурор вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду Вінницьким міським судом Вінницької області, просив викликати свідків відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування. Також заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Потерпілі в судове засідання не з’явились, однак в матеріалах справи містяться їхні заяви, згідно з якими останні просили проводити підготовче засідання за їх відсутності.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_2 – вважає, що він не може приймати участь у даному судовому засіданні, оскільки фактично йдеться не про вчинення окремої процесуальної дії, а про вирішення питання щодо можливості проведення підготовчого судового засідання. Неможливість участі у справі пояснював тим, що в ході спілкування із обвинуваченим ОСОБА_3 ним встановлено, що захист інтересів останнього здійснює адвокат ОСОБА_4 Крім того, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою вирішене бути не може у зв’язку з необхідністю відкладення проведення підготовчого засідання для забезпечення явки адвоката ОСОБА_4, а також з тих підстав, що прокурором не надано доказів наявності ризиків, на які він посилається у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та продовження строку тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.

Згідно з приписами частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення : 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у зазначеному кримінальному провадженні підготовче засідання було проведено 04.10.2018 р. Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, в тому числі обвинуваченим та його захисником – адвокатом ОСОБА_4 – під час проведення підготовчого засідання було висловлено свою думку щодо питань, визначених частиною третьою статті 314 КПК і за результатами проведення підготовчого судового засідання судом постановлено ухвалу про призначення кримінального провадження до судового розгляду. Відомостей, які б свідчили про зміну будь-яких обставин у кримінальному провадженні, які б свідчили про доцільність прийняття іншого рішення, передбаченого частиною третьою статті 314 КПК, окрім як призначення кримінального провадження до судового розгляду, судом не встановлено. Крім того, необхідність проведення повторного підготовчого судового засідання зумовлена зміною складу суду (судді-доповідача) у кримінальному провадженні.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що сторонами кримінального провадження було висловлено свої міркування і щодо питань, визначених статтею 315 КПК.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для прийняття рішень, передбачених частиною третьою статті 314 КПК, тобто для затвердження угоди, повернення обвинувального акту прокурору, направлення до іншого суду відсутні, а тому кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 31 КПК розгляд кримінального провадження слід здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів.

В судове засідання необхідно викликати сторони обвинувачення та захисту, потерпілих, свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.

Підстави для складання досудової доповіді згідно з приписами пункту 6 частини третьої статті 314 та статті 314-1 КПК, на думку суду, відсутні.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку утримання ОСОБА_3 під вартою суд враховує наступне.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 28.01.2018 р. за підозрою у вчиненні злочину було затримано ОСОБА_3 і слідчим суддею йому застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Згідно з частиною третьою статті 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Порядок продовження строку тримання під вартою регламентований статтею 199 глави 18 розділу ІІ КПК, зокрема, частиною першою зазначеної статті визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. При цьому суд враховує, що частина третя статті 199 КПК є відсильною нормою щодо статті 184 КПК. Зі змісту частини другої статті 184 КПК випливає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Зі змісту клопотання про продовження строку тримання під вартою вбачається, що воно вручалось обвинуваченому, однак останній в присутності двох понятих відмовився від його отримання. При цьому, суд враховує, що дане клопотання було вручено захиснику обвинуваченого – адвокату ОСОБА_2 – одразу ж після його прибуття в судове засідання. Тому суд вважає, що стороною обвинувачення було вжито усіх розумних та необхідних заходів для вручення клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою згідно з приписами частини другої статті 184 КПК.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд враховує положення частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини в своїй прецедентній практиці вказує на те, що в розумінні Конвенції є обґрунтованою підозрою. Зокрема, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 175, справа «Нечипорук і Йонкало проти України»; п. 32, справа «Fox, CampbellandHartley v. the UK»; п. 88, справа «IglarMammadov v. Azerbaijan»; п. 42 «Котій проти України»; п. 51, справа «Erdagos v. Turkey»; п. 48 «Cebotari v. Moldova»). Водночас наявність щирої впевненості є недостатньою для обґрунтування підозри. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 48, справа «Cebotari v. Moldova»).

Разом з тим, суд враховує, що для вирішення питання щодо можливої причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому злочину здійснюється саме на виконання вимог пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 91 КПК, якою визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

При цьому частиною першою статті 94 КПК визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, вирішення питання щодо обґрунтованості підозри обвинуваченого потребує дослідження доказів у їх сукупності. Натомість, на даний час з’ясування обставин справи та перевірка їх доказів не розпочаті, а тому вирішення зазначеного питання на даній стадії судового процесу є передчасним і може призвести до порушення приписів, закріплених у частині шостій статті 22 КПК, якою регламентовано, що суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Суд приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини звернув увагу на те, що для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку (п. 63, справа «Тодоров проти України»).

Відповідно до вимог статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

ОСОБА_3 згідно з матеріалами кримінального провадження обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, у тому числі умисного особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства у співучасті із іншими особами, матеріали відносно яких виділенні в окремі провадження. Суд також приймає до уваги те, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, потерпілі та свідки у кримінальному провадженні судом не допитані. Тому з метою забезпечення кримінального провадження та попередження вчинення обвинуваченими позапроцесуального впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, відповідно до положень частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, суд вважає за доцільне продовжити строк утримання ОСОБА_3 під вартою.

Суд вважає, що обвинувачений користується усіма правами, в тому числі й передбаченими статтями 5 (Право на свободу та особисту недоторканність) та 6 (Право на справедливий суд), однак права потерпілих також захищені статтею 6 зазначеної Конвенції. Крім того, суд при вирішенні кримінального провадження дотримується балансу інтересів обвинуваченого, потерпілого та суспільства в цілому.

Захисник обвинуваченого згідно з ордером № 027653 від 23.06.2018 р. – адвокат ОСОБА_4 – в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Під час телефонної розмови повідомив складу суду, що не прибуде в судове засідання та в категоричній формі відмовився повідомляти про причини неприбуття. У зв’язку з цим судом було залучено до участі у справі захисника з числа адвокатів ОСОБА_5 центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області для проведення окремої процесуальної дії.

Вказані дії та поведінка захисника, свідчать про наявність в його діях ознак свідомого та зухвалого нехтування адвокатом виконанням професійних обов’язків, направленим на порушення принципу верховенства права та затягування судового процесу. Зокрема, відповідно до статей 42 та 44 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 р. (далі - Правила), виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду.

З огляду на положення частини четвертої статті 46 КПК та пункту 1 частини сьомої статті 42 КПК захисник зобов’язаний прибути за викликом до суду, а у разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката, окрім іншого, є порушення правил адвокатської етики та невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне про зазначені факти повідомити голову КДКА у Вінницькій області для вирішення питання про доцільність притягнення адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальність.

Керуючись статтями 314-316, 331, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд Вінницьким міським судом Вінницької області (колегіально судом у складі трьох суддів) на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 187, частиною першою статті 263, частиною четвертого статті 189 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до ЄРДР 19.06.2016 р. за № 12016020100000870, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, яке відбудеться 28.03.2019 р. о 16:00 год.

У судове засідання викликати: сторони обвинувачення та захисту, потерпілого, свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3, у вигляді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів, з 22 березня 2019 року до 23.59 год. 20 травня 2019 року.

Повідомити КДКА у Вінницькій області про нехтування адвокатом ОСОБА_4 своїми обов’язками та прояв неповаги до суду, запропонувати вирішити питання про доцільність притягнення адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності згідно з положеннями чинного законодавства.

Про прийняте рішення повідомити Вінницький міський суд Вінницької області у встановлений законом строк.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено 26.03.2019 р. о 10:30 год.

Суддя-доповідач:

Суддя:

Суддя: