Ухвала суду № 80686230, 22.03.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 127/5270/19

УХВАЛА

22 березня 2019 року місто Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, подану одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області, про визнання недійсними свідоцтв про придбання жилого будинку з публічних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького районного суду Вінницької області за підсудністю з Вінницького міського суду Вінницької області, до вирішення питання про відкриття провадження, надійшла цивільна справа № 127/5270/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області, про визнання недійсними свідоцтв про придбання жилого будинку з публічних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення доказів, в якій просить:

-витребувати від приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу ОСОБА_5 копії нотаріальних справ про посвідчення свідоцтв про придбання жилого будинку №2а по вулиці Лесі Українки в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області з публічних торгів на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що зареєстровані в реєстрі 23.07.2002 року за номерами 910 та 912;

-витребувати з КП «ВООБТІ» відомості про те, на якій підставі право власності на житловий будинок №2а по вулиці Лесі Українки в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області було зареєстровано на ім’я ОСОБА_4;

-витребувати від державного реєстру прав власності на нерухоме майно Міністерства юстиції України відомості про те, на чиє ім’я наразі зареєстровано право власності на житловий будинок №2а по вулиці Лесі Українки в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області;

-зобов’язати ОСОБА_4 надати суду документи, що посвідчують її право власності на житловий будинок №2а по вулиці Лесі Українки в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області;

-витребувати у м. Вінниці право власності на мисливську рушницю за №39090, калібр 12, дата випуску 13.05.1993 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається не пізніше п’яти днів з дня її надходження до суду.

Ознайомившись з поданою заявою (клопотанням) про забезпечення доказів, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення доказів підлягає поверненню заявнику.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів, відповідно до положень ч. 2 ст. 116 ЦПК України, є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов’язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Згідно ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Подана заява про забезпечення доказів не відповідає таким вимогам. Так, заявником не зазначено повних відомостей про заявника, не зазначено жодних відомостей про інших сторін в справі, взагалі не вказано обставини, для доказування яких він просить забезпечити позов, та взагалі не обґрунтовано необхідність такого забезпечення, в тому числі не зазначено підстав, які дали б можливість припускати те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Також заявником не визначено передбачений законом спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, та осіб, у яких знаходяться докази. Зазначене заявником «витребувати від державного реєстру прав власності на нерухоме майно Міністерства юстиції України відомості про те, на чиє ім’я наразі зареєстровано право власності на житловий будинок», «витребувати у м. Вінниці право власності на мисливську рушницю» суд не може прийняти як виконання вищевказаних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 117 ЦПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Однак до даної заяви про забезпечення доказів не додано оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», а саме до сплати підлягає сума 384, 20 грн. Натомість додано копію квитанції на суму 352,40 грн. про сплату судового збору на рахунок Вінницького міського суду. Судом встановлено, що відповідно до супровідного листа Вінницького міського суду Вінницької області №127/5270/191797/2019 від 18.03.2019 року, згідно з даними комп’ютерної програми суду «Д-3» позивачем не було сплачено судовий збір.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи, що подана заява (клопотання) про забезпечення доказів не відповідає вимогам ч.ч. 1, 3 ст. 117 ЦПК України, заяву слід повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 116-118 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: