
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2019 р. Справа№200/1296/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
24 січня 2019 року Позивач звернувся до суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення №37 від 31 травня 2018 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов’язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії №4491 від 20 квітня 2018 року із урахуванням правових висновків суду.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив у призначені пенсії на пільгових умовах у зв’язку з неможливістю проведення перевірки достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, оскільки, на думку позивача, відсутність можливості здійснення такої перевірки, не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист.
25 лютого 2019 року відповідачнадав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 – у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників за встановленою формою. Документи надані позивачем для підтвердження пільгового стажу роботи на підприємстві «Шахта імені ОСОБА_2» видані та засвідчені штампом та печаткою ДП «Артемвугілля», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, у той час коли первинні документи підприємства знаходяться за адресою: м. Горлівка, проспект Леніна, 13. Згідно Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження затвердженого розпорядженням КМУ №1085-Р від 07.11.2014 (із змінами) місто Горлівка належить до населених пунктів на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. При цьому, згідно інформації Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, проведення перевірки щодо достовірності даних у довідках пільгового характеру за місцем державної перереєстрації ДП «Артемвугілля» неможливе. На підставі зазначеного вважає, що управління, при прийнятті спірного рішення, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України. У задоволенні позову просив відмовити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, поновлено строк звернення до суду, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 28 лютого 2019 року.
Ухвалою суду від 28 лютого 2019 року вирішено відкласти розгляд справи на 21 березня 2019 року.
У судове засідання 21 березня 2019 року сторони не з’явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином. Представник позивача, засобами електронного зв’язку надав клопотання про розгляд справи без його участі.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України
суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, 20 квітня 2018 року звернувся до Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». До заяви були надані: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру;паспорт; трудова книжка;копія диплома;копія військового квитка;довідка про пільговий характер роботи;копія наказу про атестацію робочих місць;довідка про підземні виходи по шахті ім. Н.О. Ізотова; довідка про підземні виходи по шахті ім. Н.О. Ізотова; довідка про заробітну плату, що сторонами не заперечується.
Рішенням Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 37 від 31 травня 2018 року відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1, оскільки на час звернення позивач не мав необхідного пільгового стажу роботи. Так, згідно рішення страховий стаж позивача склав 30 років 11 місяців 06 днів, стаж роботах за Списком №1 – не підтверджений в установленому порядку. Стосовно періодів які не зараховані до пільгового стажу позивача у рішенні не зазначено.
Проте, як убачається з відзиву на адміністративний позов, до пільгового стажу позивача не враховано період роботи на шахті ім. Н.О. Ізотова ДП «Артемвугілля» з 17 серпня 1987 року по 29 квітня 1996 року.
Спірним у даній справі є рішення пенсійного органу про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах з підстав відсутності пільгового стажу у підземних умовах.
Суд зазначає, що відповідно до Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2018 року №821 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України” Бахмутське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області 1 червня 2018 року реорганізовано шляхом злиття в Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області. Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністрів, інших централізованих органів виконавчих органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття. Таким чином, Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області є правонаступником всіх майнових прав і обов`язків Бахмутського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та є відповідачем у розглядає мій справі.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 розділу Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки після досягнення 50 років за наявності стажу роботи не менше 22 років (у разі звернення з 1 квітня 2018 по 31 березня 2019 року), з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.
Так на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 досяг 51-річного віку.
Із записів трудової книжки БТ- I № 3874319, яка оформлена на ім’я ОСОБА_1 убачається, що останній:
З 1 вересня 1984 року по 10 червня 1985 року навчався у СПТУ №88 м. Горлівки за спеціальністю підземний електрослюсар;
З 13 червня 1985 року по 13 червня 1987 року проходив службу в лавах ОСОБА_3;
17 серпня 1987 року прийнятий підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем у шахті імені ОСОБА_2;
19 грудня 1987 року переведений учнем підземним горно робочого (по ремонту та огляду стволів) з повним робочим днем під землею;
16 січня 1988 року переведений підземним горно робочим (по ремонту та огляду стволів) з повним робочим днем під землею четвертого розряду;
1 жовтня 1989 року переведений підземним горно робочим (по ремонту та огляду стволів) з повним робочим днем під землею п’ятого розряду;
29 квітня 1996 року звільнений за власним бажанням.
Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальниками відділів кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки № 1 і № 2 чинні на період роботи позивача, відповідно до яких, професія позивача, на яких він працював у спірні періоди, відносяться до Списку № 1. Праця позивача за професією, що передбачена Списком № 1 не заперечується відповідачем.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Далі – Порядок №637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 20 Порядку № 637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З самої назви Порядку та безпосередньо з пункту 20 убачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, зазначеним Порядком передбачено підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючою довідкою, а у разі неможливості підтвердження стажу такою довідкою та розміщення підприємства на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб.
Як вже зазначалося вище, позивачем, як докази наявного пільгового стажу, до пенсійного органу, а також до суду, були надані, зокрема: трудова книжка серії БТ-ІІ № 3874319;копія диплома Г № 298166 від 11 червня 1985 року про період навчання з 1 вересня 1984 року по 10 червня 1985 року в СПТУ №88 м. Горлівки Донецької області;копія військового квитка НУ № 7657654 від 12 червня 1985 року про період проходження строкової військової служби з 13 червня 1985 року по 15 червня 1987року; довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №0612/01 від 6 грудня 2017 року яка видана ДП “Артемвугілля”; копія наказу про атестацію робочих місць за умовами праці по шахта ім. Н.О.Ізотова № 28/6 від 29 червня 1995 року; довідка № 0612/02 від 6 грудня 2017 року про підземні виходи по шахті ім. Н.О. Ізотова за період з 17 серпня 1987 року по 18 грудня 1987 року яка видана ДП «Артемвугілля»; довідка № 0612/03 від 6 грудня 2017 року про підземні виходи по шахті ім. ОСОБА_2 за період з 19 грудня 1987 року по 15 січня 1988 року яка видана ДП «Артемвугілля»; довідка про заробітну плату № 0612/04 від 6 грудня 2017 року яка видана ДП “Артемвугілля”, за період з квітня 1991 по березень 1996 року.
Так, відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №0612/01 від 6 грудня 2017 року ОСОБА_1 працював повний робочий день в шахті імені ОСОБА_2: з 17 серпня 1987 року по 18 грудня 1987 року - виконував гірничі роботи під землею за посадою електрослюсаря підземного на підземній ділянці ЕМС; з 19 грудня 1987 року по 15 січня 1988 року виконував гірничі роботи під землею за посадою учень гірничого по ремонту та огляду стволів підземних; з 16 січня 1988 року по 29 квітня 1996 року виконував гірничі роботи під землею за професією підземний гірничий по ремонту та огляду стволів. Вказані роботи передбачені Списком І розділу І підрозділу І код КП 1010100а Постанови КМУ №162 від 11 березня 1994 року. Довідка видана на підставі: архівної особової картки №1996/л.41, наказів, особового рахунку таб.№4235, атестації робочих місць нак. №23б від 29 червня 1995 року.
Згідно наказу МВП №422 від 3 серпня 2006 року архів шахти ім. Н.О. Ізотова знаходиться на зберіганні в ДП «Артемвугілля», за адресою: Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 13.
Так, відповідачем відмовлено позивачу в зарахуванні до пільгового стажу періоди його роботи на ім. Н.О. Ізотова ДП «Артемвугілля» у зв’язку з тим, що підприємство перереєструвалося за іншою адресою, але первинні документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території та відповідач не має можливості перевірити документи, які надавалися для підтвердження трудового стажу.
Однак, суд не приймає вказані посилання до уваги, оскільки чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, що перереєструвалися за новою адресою в той час як первинні документи знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, відтак посилання відповідача на неможливість взяття до уваги документів, які надавалися позивачем для підтвердження трудового стажу є неправомірним.
Суд зазначає, що за вимогами чинного законодавства, відсутність можливості здійснення перевірки обґрунтованості видачі наданих документів не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.
Також, підстав вважати надані документи недостовірними, відповідачем не наведено.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Таким чином, суд вважає, що неможливість проведення перевірки підприємства, яким видано довідки, не є підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу при призначенні пенсії.
Крім того, суд погоджується з твердженнями позивача що до пільгового стажу роботи зараховується період проходження військовою служби та час навчання у професійно-технічному навчальному закладі, що передбачено ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" відповідно.
Тобто, з урахуванням зазначеного, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 складає більше 10 років, що дає позивачу право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Разом з тим, обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про визнання протиправним рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов’язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
Стосовно встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з положеннями частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм убачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд до ходить висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. Таким чином, судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №37 від 31 травня 2018 року про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.
Зобов’язати Бахмутсько-Лиманське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 квітня 2018 року, зареєстровану за №4491 про призначення пенсії на пільгових умовах із урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, б. 35, код ЄДРПОУ 3786879) на користьРижкова ОСОБА_4 (місце реєстрації: 84570, Донецька область, Бахмутський район, с. Зайцеве, вул. Астангова, б. 29, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 768,40 грн.
Повний текст рішення складено та підписано 25 березня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб - адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Дмитрієв В.С.
Судове рішення № 80685685, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/1296/19-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: