Рішення № 80685589, 20.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року ЛуцькСправа № 165/551/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шопік М.М.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Волинській області в особі Нововолинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Волинській області про визнання постанови незаконною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Нововолинську, в якому просить: 1) визнати незаконною постанову №0315/3365/3365/6241 від 25.01.2017 в частині призначення ОСОБА_2 одноразової допомоги в разі стійкої втрати професіональної працездатності (вид виплати 427, КЕКВ 2730.02) в сумі 10 880,00 грн.; 2) зобов’язати здійснити ОСОБА_2 нарахування та доплату суми одноразової допомоги у разі стійкої втрати працездатності в розмірі 117 554, 40 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 21 грудня 2012 року позивач, працюючи на посаді інкасатора-водія у філії Волинського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», керуючи під час виконання своїх трудових обов'язків автомобілем Форд-Транзит, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої отримав тяжкі тілесні ушкодження. Вироком Горохівського районного суду Волинської області від 22.10.2015, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області, ОСОБА_2 був виправданий у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Відповідно до актів за формою Н-5 та Н-2 від 16.11.2016 вказаний нещасний випадок визнаний таким, що пов'язаний із виробництвом. Внаслідок нещасного випадку, висновком МСЕК від 17.01.2017 йому визначено 40% стійкої втрати професійної працездатності та встановлена третя група інвалідності. Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нововолинську Волинської області від 25.01.2017 №0315/3365/3365/6241 йому була призначена одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 10 880, 00 грн., відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Позивач вважає, що на момент страхового випадку діяв Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в редакції станом на 09.12.2012, ч.2 ст.34 якого передбачала проведення одноразової страхової виплати такому потерпілому із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.

У зв’язку із чим, просить визнати незаконною постанову відділення ВД ФСНВ у м. Нововолинську №0315/3365/3365/6241 від 25.01.2017 в частині призначення йому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 10 880 грн. та зобов'язати відповідача здійснити йому нарахування та доплату суми одноразової допомоги у разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 117 554, 40 грн.

Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 05.05.2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконною постанову №0315/3365/3365/6241 від 25.01.2017 року відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Нововолинську Волинської області в частині призначення ОСОБА_2 одноразової допомоги в разі стійкої втрати професіональної працездатності (вид виплати 427, КЕКВ 2730.02) в сумі 10 880, 00 грн. Зобов’язано відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Нововолинську здійснити ОСОБА_2 нарахування та доплату суми одноразової допомоги у разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 66 232, 00 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року №876/6426/17 апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області залишено без задоволення, а постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 05.05.2017 в справі №165/551/17 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №165/551/17 року касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Волинській області задоволено частково. Постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 05.05.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року скасовано та направлено справу для нового розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи вищевказані судові рішення Верховний Суд зазначив, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а тому до правовідносин щодо нарахування та виплати потерпілому одноразової грошової допомоги мають застосовуватися правила, що діяли на день виникнення у нього права на виплату. Проте, судами попередній інстанцій не надано належної оцінки довідці МСЕК ВЛН №0006456 від 17.01.2017 року та не перевірено, з якої дати у ОСОБА_2 виникло право на отримання страхової виплатити.

23.08.2018 року ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області адміністративну справу №165/551/17 передано за підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду.

Вказана адміністративна справа надійшла на адресу Волинського окружного адміністративного суду 19.09.2018 року.

25.09.2018 ухвалою Волинського окружного адміністративного суду справу передано на розгляд до Нововолинського міського суду Волинської області.

13.11.2018 ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області адміністративну справу №165/551/17 передано за підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Волинській області в особі Нововолинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Волинській області про визнання постанови незаконною та зобов’язання вчинити певні дії, призначено підготовче засідання на 11:00 25.01.2019.

У відзиві на позовну заяву від 23.01.2019 представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечив з тих підстав, що право потерпілого на отримання одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності виникає з дня встановлення МСЕК вперше стійкої втрати професійної працездатності за цим страховим випадком, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати редакцію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», чинну на момент звернення ОСОБА_2 до Фонду.

У відповіді на відзив від 25.01.2019 представник позивача звертає увагу суду на те, що на момент страхового випадку діяв Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в редакції від 09.12.2012, ч.2 ст.34 якого передбачала проведення одноразової страхової виплати такому потерпілому із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.

При цьому, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст..14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

У зв’язку із цим, саме з настанням нещасного випадку, який є страховим випадком, виникає право особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг, а тому, вважає позицію відповідача помилковою, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повній мірі.

В додаткових поясненнях стосовно відповіді на відзив від 18.02.2019 представник відповідача зазначив, що відповідно до п.8 Положення №1317, датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, визначених у п.3 цього Положення.

У зв’язку із тим, що позивачем лише в 2016 році надано акт розслідування нещасного випадку, довідка МСЕК серії АВ №0049063 від 09.04.2013 року, якою позивачу встановлено 3 групу інвалідності внаслідок загального захворювання не може братися до уваги судом.

Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 14.03.2019 року.

14.03.2019 розгляд справи відкладено на 12:00 20.03.2019, у зв’язку із поданням представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку із зайнятістю у кримінальному процесі у Нововолинському міському суді Волинської області.

20.03.2019 представником позивача подано до суду клопотання, аналогічне по змісту попередньому, у якому просить розгляд справи, призначений на 11:00 14.03.2019, відкласти у зв’язку із зайнятістю у кримінальному процесі у Нововолинському міському суді Волинської області.

Проте, доказів на підтвердження обставин, якими представник позивача повторно обґрунтовує клопотання про відкладення розгляду справи, аналогічне по змісту попередньому від 14.03.2019, суду не надав.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач, будучи належним чином повідомленим про час, дату і місце проведення судового засідання 14.03.2019 та 20.03.2019, в судові засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, у зв’язку із чим, суд вирішив розгляд справи проводити за відсутності позивача, його представника, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, як на тому наполягав представник відповідача.

В судовому засіданні 20.03.2019 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 грудня 2012 року з ОСОБА_2 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що підтверджується актом за формою Н-5 проведення додаткового спеціального розслідування нещасного випадку у філії Волинського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», та актом № 2 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 21 грудня 2012 року.

Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12ААА №254983 від 17 січня 2017 року ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності із зазначенням виду огляду: повторно на зміну категорії, причини інвалідності: трудове каліцтво.

У довідці про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії ВЛН №0006456 від 17 січня 2017 року ОСОБА_2 встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 40 відсотків з 30 грудня 2016 року.

Постановою №0315/3365/3365/6241 від 25 січня 2017 року відділення ВД ФСНВ у м. Нововолинську позивачу призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 10 880, 00 грн.

Нарахування та виплата позивачу одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 10 880, 00 грн здійснені на підставі положень статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції, чинній після 01 січня 2015 року, виходячи із розрахунку: 1 600, 00 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб) х 17 х 40% (відсоток втрати професійної працездатності) = 10 880, 00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, чинній на момент настання нещасного випадку) нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Згідно з положеннями статті 30 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) та статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, чинній на момент настання нещасного випадку) ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я.

Відповідно до частин першої та другої статті 40 цього Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) та частин першої та другої статті 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, чинній на момент настання нещасного випадку) страхові виплати провадяться в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, які діяли, як на момент настання нещасного випадку, так і на момент виникнення спірних правовідносин, право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

У зв'язку з цим до правовідносин щодо нарахування та виплати потерпілому одноразової допомоги мають застосовуватися правила, що діяли на день виникнення у нього права на виплату.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 травня 2016 року в справі № 6-481цс16.

Як встановлено судом, згідно довідки МСЕК серії ВЛН №0006456 від 17 січня 2017 року ОСОБА_2 встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 40 відсотків з 30 грудня 2016 року.

Отже, саме 30.12.2016 року у ОСОБА_2 виникло право на отримання страхової виплати.

Таким чином, до спірних правовідносин, при проведенні розрахунку розміру одноразової допомоги слід застосовувати положення статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції від 30 грудня 2016 року, чинній на час встановлення МСЕК ОСОБА_2 стійкої втрати професійної працездатності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Волинській області в особі Нововолинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Волинській області про визнання постанови незаконною та зобов’язання вчинити певні дії, слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 241-246, 250, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Волинській області в особі Нововолинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Волинській області про визнання постанови незаконною та зобов’язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_2, адреса: 45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вул. Стуса, 1\3.

Відповідач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Волинській області в особі Нововолинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Волинській області, адреса: Волинська область, місто Нововолинськ, вул. Святого Володимира,3.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 25.03.2019.