
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2019 р. Справа№200/13292/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов’язання поновити страхові виплати за відшкодування школи, завданої здоров’ю,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського відділення (далі – відповідач, Управління) про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у нарахуванні та виплаті заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року, зобов’язання нарахувати та виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року. Позивач також просив суд допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позову зазначає, що перебуває на обліку в Бахмутському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з вересня 2014 року. На підставі заяви позивача від 09.06.2016 року його було знято з обліку.
У травні 2018 року позивач звернувся до Управління із заявою про продовження раніше призначеної страхової виплати, яка була продовжена та на теперішній час позивач перебуває на обліку та отримує страхові виплати, однак, заборгованість за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року позивачу не виплачується.
Позивач вважає такі дії неправомірними та такими, що порушують його права.
На підставі викладеного позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року.
Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк звернення.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
14 січня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 в якому відповідач повністю заперечував проти задоволення позовних вимог. Відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує страхові виплати, однак враховуючи положення Постанов Кабінету Міністрів України № 335 від 25.04.2018 року та № 365 від 08.06.2016 року суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати та виплачується на умовах окремого порядку, який на сьогодні не визначений Кабінетом міністрів України, а тому Управління не має законних підстав провести виплати за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року. Відповідач також зауважив на тому, що припинення страхових виплат за спірний період відбулось за особистою заявою позивача.
Ухвалою суду від 25 січня 2019 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 12 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 14 березня 2019 року.
14 березня 2019 року на електрону адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримав свої заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, є громадянином України (паспорт серії ВС № 185633, виданий 01 березня 2000 року), пенсіонером, що підтверджується посвідченням серії АА № 943632, особою з інвалідністю другою групи, що підтверджується довідкою МСЕК № 08805.
Відповідач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 41325231, відокремленим підрозділом якого є Бахмутське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Бахмутському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області як внутрішньо переміщена особа та отримував щомісячні страхові виплати з 01 вересня 2014 року. Даний факт знайшов своє відображення у листі відповідача від 10.09.2018 року № 06/3081 та підтверджується постановою виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області від 30 вересня 2014 року про продовження раніше призначеної страхової виплати у зв’язку з тимчасовим місцем проживання. Виплату страхових виплати призначено з 01 вересня 2014 року безстроково. (а.с. 52)
У вересні 2016 року позивач звернувся до начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області із заявою про зняття з обліку у зв’язку з зміною місця проживання та призупинення виплат з 01 вересня 2016 року.(а.с. 53)
Постановами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області від 19 вересня 2016 року № 0503/7258/7258/529, № 0503/7258/7258/530, № 0503/7258/7258/531 припинено виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової суми в разі часткової втрати професійної працездатності з 01 вересня 2016 року, знято з обліку ОСОБА_2 з 01 вересня 2016 року. (а.с. 54-56)
Суд зазначає, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Артемівську Донецької області припинено 19.08.2017 року. Згідно з даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником зазначеної юридичної особи зазначено Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
03 травня 2018 року позивач звернувся до Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про продовження раніше призначеної щомісячних страхових виплат. (а.с. 57)
Постановою Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 11 травня 2018 року № 0502/7258/7258/535 продовжено виплату потерпілому ОСОБА_2 раніше призначених щомісячних грошових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності з травня 2018 року безстроково.(а.с. 58)
Однак керуючись положеннями постанов Кабінету Міністрів України № 335 від 25.04.2018 р. та № 365 від 08.06.2016 р. відповідач не виплачує страхові виплати позивачу за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (надалі - Закон № 1105-XIV).
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Частиною першою статті 46 Закону № 1105-XIV визначено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:
1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Так дійсно припинення виплати соціальних виплати відбулось за особистою заявою позивача про зняття його з обліку та призупинення страхових виплат, однак суд зазначає, що за заявою від 03 травня 2018 року та відповідно до постанови відповідача від 11 травня 2018 року вирішено продовжити потерпілому раніше призначену щомісячну грошову допомогу в разу часткової втрати працездатності.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у листі від 19 жовтня 2018 року № 06/3518 на те, що управління не має можливості виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року оскільки Кабінетом Міністрів України не визначено окремого порядку таких виплат, тому, що припинення виплати позивачу страхових виплат у зв’язку зі вказаними обставинами суперечить принципам, які закріплені в Конституції України та підставам, наведеним в Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Окрім того суд вважає необґрунтованими посилання УПФ на постанову Кабінету Міністрів України №335 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №365”, оскільки підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Відповідно до частин п’ятої, шостої статті 47 Закону № 1105-XIV, страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв’язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них; страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв’язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров’я.
Суд зазначає, що з довідки МСЕК № 088005 від 03.09.2003 року, виданої на ім’я ОСОБА_2, вбачається що позивач є особою з інвалідність другою групи безстроково, а тому у даному випадку відсутні підстави для невиплати раніше призначених щомісячних страхових виплат позивачу за період з 01 вересня 2016 року по 30 квітня 2018 року.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п’ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред’явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.
Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов’язання поновити страхові виплати за відшкодування школи, завданої здоров’ю – задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2) заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 01 вересня 2016 року по 30 квітня 2018 року.
Зобов’язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231) нарахувати та виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2) за період з 01 вересня 2016 року по 30 квітня 2018 року.
Звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 14 березня 2019 року.
Повний текст рішення складено 19 березня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Грищенко Є.І.
Судове рішення № 80685575, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 14.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/13292/18-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: