Ухвала суду № 80685528, 25.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

25 березня 2019 р. Справа №200/12723/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Тарасенко І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання наказу № 332-сг від 10.10.2014 року таким, що не втратив чинність, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання наказу № 332-сг від 10.10.2014 року таким, що не втратив чинність.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суд від 21 січня 2019 року вирішено питання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року позовна заява залишена без руху, позивачу був наданий п'ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки поданого адміністративного позову шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску, оскільки спірний наказ № 332-сг про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою громадянину ОСОБА_1 прийнятий 10 жовтня 2014 року, його дію анульовано після прийняття Верховною Радою України 02.06.2015 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою», а Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області було видано Наказ № 2825-СГ, яким було внесено до Наказу № 332-СГ від 10.10.2014 року у пункті 2 фраза «протягом року» була виключена 19.12.2017 року.

Позивач звернувся із позовом до суду у листопаді 2018 року.

На виконання ухвали, 20 березня 2019 року позивач надав суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку позивач зазначив, що після прийняття Верховною Радою України 02.06.2015 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» він не звертався за наданням роз'яснення до Головного Управління щодо анулювання пункту 2 в Наказі № 332-сг про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, вважаючи, що прийняття даного Закону України і є автоматичним анулюванням вимог пункту 2 Наказу № 332-сг. Крім того, позивач зазначив, що 19.12.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області було видано Наказ № 2825-СГ від 19.12.2017 року, предметом якого було внесення до наказу № 332-сг від 10.10.2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою громадянину ОСОБА_1» у пункті 2 цього наказу фраза «протягом року» була виключена. Позивач також зазначив, що він не міг вчасно звернутися до Тельманівської райдержадміністрації, оскільки адміністрацію в ній здійснювали незаконні збройні формування. Враховуючи викладене, позивач просив поновити строк звернення до адміністративного суду, пропущений з поважних причин.

Розглянувши подане позивачем клопотання та наявні у справі письмові докази, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 07 лютого 2019 року, частиною 2 ст. 287 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з цим, з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

В силу приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства», «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі № 17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Як слідує з заявленого адміністративного позову, його предметом фактично є вимога визнати наказ № 332-сг від 10.10.2014 року таким, що не втратив чинність.

Отже, з моменту виникнення спірних відносин, а саме виданням Наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 2825-СГ від 19.12.2017 року пройшло більше року.

Суд зазначає, що позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував неможливість звернення до суду із позовом в межах строків, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а тому відмовляє йому у задоволенні, оскільки позивач мав достатньо часу для звернення до суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.

Згідно частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки позивачем у встановлений законом та ухвалою суду від 07 лютого 2019 року строк не було наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, та відповідних письмових доказів, які б свідчили про поважність причин його пропуску, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 123, 171, 240, 248, 256 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання наказу № 332-сг від 10.10.2014 року таким, що не втратив чинність - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тарасенко І.М.