Рішення № 80685344, 18.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 березня 2019 р. Справа № 120/4803/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області про зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 07 вересня 2018 року між нею та ВАТ "Гніванський кар'єр" було укладено договір купівлі продажу квартири. Відповідно до якого ОСОБА_1 придбала 1/2 частину у праві власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Академічна, 56 а, кв. 3.

Так, позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 6138,00 грн.

06 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці з вимогою подати до відповідної установи Державної казначейської служби України у м. Вінниці подання про повернення сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 6138,00 грн.

Листом № 5550/11-32-1/07 від 11 грудня 2018 року управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці повідомило, що законодавчо не визначено перелік документів та уповноважений орган, який підтверджує, що особа придбаває житло вперше. У зв'язку з тим, що відсутній правовий механізм перевірки інформації по факт придбавання особою нерухомості вперше, правові підстави для надання повідомлення до органів Державної казначейської служби України про повернення сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під час придбавання нерухомого майна в органі Пенсійного фонду України відсутні.

У зв'язку із зазначеним позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року адміністративний позов залишено без руху та надано час позивачеві, для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

11 січня 2019 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, якою недоліки останньої були усунені в повному обсязі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

31 січня 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці надійшов відзив. В якому відповідач заперечує проти позову в повному обсязі обґрунтовуючи це тим, що при придбанні нерухомого майна у власність на підставі договорів купівлі-продажу всі покупці мають сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, окрім громадян, які перебувають у черзі на отримання житла або придбавають житло вперше. Проте на сьогодні в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та відповідного органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбавання житла. Документального підтвердження для звільнення від сплати або повернення помилково сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, позивачем не було надано. З огляду на таке вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судове засідання призначене 06 лютого 2019 року позивач з’явилась, надала пояснення стосовно заявленого позову посилаючись на докази, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, подавши клопотання від 04 лютого 2019 року про розгляд справи за його відсутності. Проти заявлених позивачем вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на відзив поданий раніше до суду.

Третя особа в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Для повторного виклику сторін, в судовому засіданні була оголошена перерва.

В судове засідання призначене на 18 березня 2019 року сторони не з’явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Позивач та представник відповідача надали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Третя особа жодних клопотань не надавала.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

07 вересня 2018 року між ОСОБА_2, ОСОБА_1М, та ВАТ «Гніванський кар’єр» було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчено нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі №5168, згідно якого позивач та її чоловік придбали квартиру, за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до квитанції №0.0.1127225555.1 від 07 вересня 2018 року позивач сплатила збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу, що становить 6138,00 грн.

06 грудня 2018 позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою про повернення сплаченого судового збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6138,00 грн., мотивуючи це тим, що придбала житло вперше, в зв’язку з чим звільнена від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Листом №5550/11-32-1/07 від 11 грудня 2018 року відповідачем було відмовлено в задоволенні вищезазначеної заяви.

Не погоджуючись з відмовою, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та повернення їй безпідставно сплачених коштів в сумі 6138,00 грн.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740.

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом

Пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215. казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Як встановлено судом, факт придбання позивачем квартири у власність за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим в нотаріальному порядку та зареєстрованим в реєстрі за №5168.

Сплата збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 6138,00 грн. підтверджується долученою до справи копією квитанції № 0.0.1127225555.1 від 07 вересня 2018 року .

Також до матеріалів справи був долучений витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та копія свідоцтва про право власності на житло, в якому зазначено, що ОСОБА_1 (ОСОБА_4 ПІБ до шлюбу) володіє 1/1 часткою квартири, на праві спільної сумісної власності за адресою: АДРЕСА_2., Житомирська обл., яка приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового Фонду».

Отже, позивач має у власності нерухоме майно, а саме частину квартири, набуту у власність безоплатно.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна, відповідачем не надано.

Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше, саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноважений суб'єкт владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Аналогічна позиція викладена Верховним судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі №819/1612/16.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у м. Вінниці Вінницької області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6138,00 грн. сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу від 07 вересня 2018 року, квартири за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 5168, відповідно до квитанції № 0.0.1127225555.1 від 07 вересня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в м. Вінниці сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у м. Вінниці Вінницької області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6138 грн. (шість тисяч сто тридцять вісім гривень) сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу від 07 вересня 2018 квартири по вул. Академічна, 56 а, кв. 3, м. Вінниця, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 5168, відповідно до квитанції № 0.0.1127225555.1 від 07 вересня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань управління ПФУ у м. Вінниці.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1)

Відповідач: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 37979905)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Замостянська, 7, код ЄДРПОУ 38054707)

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 25.03.2019 року.

Суддя Мультян Марина Бондівна