Рішення № 80685240, 13.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 березня 2019 р. Справа № 120/4396/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни розглянувши у порядку письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тарімус Групп" (21100, м. Вінниця, вул. М. Шимка, 50) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21а) про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ТарімусГрупп" (далі – позивач) з позовом до Одеської митниці ДФС України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.06.2018 Одеською митницею за результатами перевірки митної декларації №UA500060/2018/0018478, яку було подано з метою здійснення митного оформлення товару, через представника ПП "РоялТрейд", прийнято рішення №UA500060/2018/000020/2 про коригування митної вартості, яким за резервним методом на рівні 2,02 дол. США/кг було відкориговано митну вартість товару, яка склала 128340,88 китайських юаней.

На переконання позивача, зазначене рішення відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 04.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження.

02.01.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх. №64, в якому Одеська митниця позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити. Відповідачем зазначено, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів; 2) відповідно до п. 3.9 зовнішньоекономічного контракту №1 від 04.12.2017 продавець зобов’язаний протягом 10 днів після відвантаження товару надати серед інших документів і оригінал експортної декларації, проте, до митного оформлення не надавався оригінал експортної митної декларації країни відправлення; 3) згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки, витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Крім того, позивачем не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої вартості товарів.

Зазначені вище обставини були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю.

За наведеного вище, на думку відповідача, оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та скасуванню не підлягає.

В підготовче засідання призначена на 09.01.2019 учасники справи не прибули.

Ухвалою суду від 09.01.2019 позовну заяву залишено без руху, оскільки, суддя після відкриття провадження у справі, встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України.

На виконання зазначеної ухвали, позивачем 16.01.2019 подано до суду матеріали на усунення недоліків адміністративного позову.

Ухвалою суду від 21.01.2019 року призначено підготовче засідання у даній справі.

В подальшому, на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача – Одеської митниці ДФС.

Ухвалою суду від 13.02.2019 закрито підготовче провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання учасники справи не з’явились, будучи належним чином повідомленні про час, дату та місце судового засідання.

Натомість, представником позивача 13.03.2019 подано клопотання про розгляд справи без його участі, додатково зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідно до ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З підстав, наведених вище, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04 грудня 2017 року позивачем, як суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності було укладено зовнішньоекономічний контракт № 1 з компанією ZHEJIANG JIAWEI DOOR INDUSTRY COMPANY LTD, відповідно до якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - металеві двері в кількості і ціні згідно з супровідними документами (товар за кодом НОМЕР_1).

Відповідно до умов вказаного Контракту, додаткової угоди №4 від 06.06.2018 до Контракту та специфікацій до Контракту, ТОВ "ТарімусГрупп" отримало металеві двері в кількості 307 одиниць на загальну суму 81397,00 юаней (332813, 94 грн.).

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним Контрактом, ТОВ «ТарімусГрупп», через представника ПП "РоялТрейд", до Одеської митниці ДФС України, подало митну декларацію № UA500060/2018/018478. Відповідно до ст. 57, 58 Митного Кодексу України, було самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 86548, 47 юаней (353877,13 грн.).

Позивачем подано митному органу наступні документи: Контракт № 1 від 04.12.2017; Додаткову угоду № 4 від 06.06.2018 до Контракту № 1 від 04.12.2017; Комерційний інвойс JW-U-80416-17467 від 16.04.2018; Пакувальний лист JW-U-80416-17467 від 16.04.2018; Специфікацію, Технічний опис товару; Проформа інвойс JW-U-80416-17467 від 16.04.2018.

19.06.2018 Одеською митницею за результатами перевірки митної декларації № UA500060/2018/018478 прийнято рішення №UA500060/2018/000020/2 про коригування митної вартості, яким за резервним методом на рівні 2,02 дол. США/кг було відкориговано митну вартість товару, яка склала 128340,88 китайський юаней, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 статі 53 Закону України від 13.03.2012 № 4495-VI "Про митний кодекс України", з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", подані декларантом документи містять наступні розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням. Згідно з п. 2.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.12.2017 року № 1 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- згідно з п. 3.9 зовнішньоекономічного договору від 04.12.2017 року № 1, продавець зобов’язаний протягом 10 днів після відвантаження надати, серед інших документів, і оригінал експортної декларації.

- для пітвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст.53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До митного оформлення позивачем надано інвойс від 07.04.2018 №НJ2018138, при цьому, у наданих транспортних документах відсутня інформація щодо страхування вантажу та не зазначено умови поставки.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, позивача зобов’язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини); копію митної декларації країни відправлення. Також, зобов'язано надати переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову.

19.06.2018 декларантом підприємства ТОВ "ТарімусГрупп" ОСОБА_1 подано повідомлення №19/06-1, де вказано, що додаткові документи відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України надаватися не будуть.

На переконання позивача, зазначене рішення відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; 6) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Частинами першою та другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти наступних висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем встановлено, що позивач не надав усіх додаткових документів, що вимагались для підтвердження митної вартості товару.

Однак, неподання виписки з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також декларації країни відправника у відповідному перекладі на українську мову, - не може однозначно свідчити про недостовірність відомостей, що викладені у інших документах, поданих декларантом на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Законодавство не пов'язує та не встановлює безмежне право митного органу в результаті неподання певних документів, визначати митну вартість товару за іншим методом, а не за ціною придбаного товару.

Під час розгляду митної декларації, відповідачем проведено аналіз баз данних АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДФС, у зв'язку з чим, встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) у максимально наближений до митного оформлення час та з урахуванням кількості товару та найменування виробника товару є більшим: по товару №1 - МД UA401010/2017/026714 від 01.08.2018 вартість товару становить 2,02 дол. США/кг. або 54,73 дол. США/шт ніж заявлено декларантом (1,362217 дол. США/кг. або 36,8235 дол. США/шт), про що і зазначено в рішенні про коригування митної вартості товарів.

При цьому суд зауважує, що наявність виключно розбіжності між рівнем заявленої митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути єдиною та достатньою підстав для однозначного висновку про коригування митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних.

Зазначена позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України у справі №К/22969/10. Так, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, той факт, що в ЄАІС ДМСУ наявна інформація про те, що оцінювані товари, розмитнювалися іншими особами за вищою митною вартістю, за відсутності інших визначених, законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митними органами контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості товарів за основним методом та її коригування митним органом за другорядними методами, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин може впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок та ін.).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 р. № 5007-V1, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб'єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

Як зазначено у наказі Мінфіну від 24.05.2012 № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи. Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята, за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Пунктом 10 ст. 58 МК України визначено складові, які включаються при визначені митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Зокрема, до митної вартості товарів включаються суми витрат на транспортування товару, що залежать від умов, на підставі яких такий товар поставляється.

Відповідно до митної декларації № 500060/2018/018478 на підставі якої позивачем здійснювалося митне оформлення товару, умовами поставки визначено FOB CN NINGBO.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року термін FOB - "FreeOnBoard" перекладається "Вільно на борту" вказаний порт відвантаження означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна (на борт судна) в зазначеному порту відвантаження. Ризик втрати або пошкодження товару за умовою FOB переходить від продавця, коли товар знаходиться повністю на борту судна, з цього моменту покупець несе всі витрати.

Умови поставки FОВ ІНКОТЕРМС 2000 "Вільно на борту" означає, що покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Тобто, умови поставки, які були обрані позивачем, можуть не відповідати умовам поставки, які були взяті до уваги Одеською митницею ДФС, а відтак різною може буди їх вартість.

Крім того, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, суд звертає увагу, що, розбіжності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв'язку із чим, рішення Одеської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000020/2 від 19.06.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню, а заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТарімусГрупп" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000020/2 від 19.06.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТарімусГрупп" (вул. М. Шимка, 50, м. Вінниця, код ЄДРПОУ - 39620947) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС України (вул. Гайдара, 21а, м. Одеса, код ЄДРПОУ - 441717) сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) згідно із платіжним дорученням №2236 від 15.01.2019.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТарімусГрупп" (вул. М. Шимка, 50, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ - 39620947); Одеська митниця ДФС України (вул. Гайдара, 21 а, м. Одеса, код ЄДРПОУ - 39441717).

Рішення у повному обсязі складено: 25.03.2019.

Суддя/підпис/ ОСОБА_2

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: