Ухвала суду № 80685211, 25.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 березня 2019 року ЛуцькСправа № 0340/1484/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Денисюка Р.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, вчинених на виконання рішення суду у справі № 0340/1484/18 за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії в частині не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2018 року та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2018, яке набрало законної сили 06.11.2018, зазначений позов задоволено частково. Визнано дії Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 по 31.07.2018 протиправними; зобов’язано Луцький прикордонний загін (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 по 31.07.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13.03.2019 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) про визнання протиправними дій Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, вчинених на виконання вказаного рішення суду в частині не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 та зобов’язання Луцький прикордонний загін (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.07.2018, розрахувавши її щомісячний розмір як різницю між сумою індексації за березень 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення (доходу) в березні 2018 року, який склав 241,13 грн.

В обґрунтування цієї заяви ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 Луцький прикордонний загін зобов’язано виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 31.07.2018. 15.11.2018 відповідачем перераховано на картковий рахунок позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018. Індексація за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 ОСОБА_1 не нарахована і не виплачена. Своє рішення щодо ненарахування індексації за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 відповідач обґрунтував тим, що внаслідок підвищення посадових окладів і окладів за військовим званням відповідно до постанови Кабінету Міністрі України від 30.08.2017 № 704 грошове забезпечення позивача з 01.03.2018 в порівнянні з грошовим забезпеченням за лютий 2018 року збільшилось з 8548,35 грн. на 5284,65 грн. та склало 13833,00 грн. При цьому, відповідач, порівнюючи розмір грошового забезпечення позивача за березень та лютий 2018 року, не враховує у складі грошового забезпечення додаткову грошову винагороду за лютий 2018 року у розмірі 5129,01 грн., оскільки, на його думку, вона не є постійною виплатою та не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Посилаючись на Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та постанову Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, позивач вважає, що відповідач зобов’язаний був нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.07.2018, розрахувавши її щомісячний розмір як різницю між сумою індексації за березень 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення (доходу) у березні 2018 року, який склав 241,13 грн.

Вказане на думку ОСОБА_1 свідчить про невиконання судового рішення.

Ухвалою суду від 14.03.2019 ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України; заяву призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження (а.с. 66).

У письмовому поясненні від 20.03.2019 відповідач у справі заяву ОСОБА_1 просив залишити без задоволення. Відповідач вважає, що виконуючи рішення суду, діяв відповідно до чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву про визнання протиправними дій Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, вчинених на виконання рішення суду, необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами другою, третьою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення закріплені і у статті 370 КАС України.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Як уже зазначалось, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2018, зазначений позов задоволено частково. Визнано дії Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 по 31.07.2018 протиправними; зобов’язано Луцький прикордонний загін (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 по 31.07.2018. Рішення суду набрало законної сили 06.11.2018.

На виконання вказаного рішення суду, Луцьким прикордонним загоном (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України було здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в розмірі 57979,13 грн., з якої утримано військовий збір - 1,5% в сумі 869,69 грн. та податок з доходів фізичних осіб – 18% в сумі 10436,24 грн. сума індексації з урахуванням утриманих сум податків, становить 46673,20 грн.

Вказана сума індексації грошового забезпечення виплачена позивачу відповідно до платіжного доручення від 14.11.2018 № 3052.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок № 1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Абзацами 1- 5 пункту 5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Судом встановлено, що в лютому 2018 року грошове забезпечення ОСОБА_1 склало 8 548,35 грн., без врахування додаткової грошової винагороди, яка не включена в частину постійних виплат.

У березні 2018 року в Державній прикордонній службі України встановлено нові посадові оклади та оклади за військовим званням відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», внаслідок чого посадовий оклад позивача збільшився з лютого 2018 року з 1250,00 грн. до 6200,00 грн. у березні 2018 року, а оклад за військовим званням за ці ж місяці з 130,00 грн. до 1410,00 грн.

У зв’язку з чим грошове забезпечення позивача в порівнянні із лютим 2018 року збільшилося на 5284,65 грн. та склало 13833,00 грн.

Вказане підвищення грошового забезпечення позивача перевищило суму індексації 2536,87 грн., яка мала місце в останній місяць перед підвищенням окладу та призвело до її обнулення з березня 2018 року.

Таким чином, для розрахунку та обчислення індексації грошового забезпечення з березня 2018 року та в подальшому за базовий місяць встановлено березень 2018 року, що відповідає пункту 5 Порядку № 1078.

У зв’язку з чим нарахування сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 в розмірі 0,00 грн. проведено відповідно до вимог зазначеного Порядку.

Щодо твердження позивача про те, що додаткова грошова винагорода виплачувалась йому щомісяця і тому зазначена виплата носить постійний характер, то суд його до уваги не приймає, враховуючи наступне.

Згідно з вимогами Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.05.2008 року № 425, (чинної, на момент виникнення спірних відносин, далі - Інструкція № 425) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Такі складові грошового забезпечення як «посадовий оклад», «оклад за військовим званням», «надбавка за вислугу років» встановлюються нормативно-правовими актами з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, мають постійний характер і не можуть змінювати (зменшуватись чи збільшуватись) керівником органу охорони державного кордону (Луцького прикордонного загону).

Крім цього, додаткова винагорода виплачується за певних обставин.

Відповідно до пункту 9 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 (чинної, на момент виникнення спірних відносин), начальник (командир) органу Держприкордонслужби має право зменшувати розмір винагороди за: порушення статутних правил несення служби; особисті незадовільні показники в професійній та спеціальній підготовці; невиконання функціональних обов'язків, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на підрозділ завдань; невихід на службу без поважних причин; уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння); порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до поломок військової (спеціальної) техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоду здоров'ю військовослужбовців або інших осіб.

Таким чином, якщо військовослужбовець належним чином не виконує службові обов’язки, командир (начальник) має право зменшити розмір додаткової винагороди, що не може зробити з посадовим окладом чи окладом за військовим званням.

Отже, той факт, що додаткова винагорода нараховувалась та виплачувалась ОСОБА_1 щомісяця не являється підтвердженням того, що вона носить постійний характер.

Суд зазначає, що за змістом пункту 5 Порядку №1078 при обрахуванні розрахунку індексації грошового забезпечення повинно братись саме підвищення основного грошового забезпечення, а не інші додаткові виплати (зокрема премії, додаткова грошова винагорода) які виплачувалися позивачу до такого підвищення.

Таким чином, дії відповідача по не нарахуванню та невиплаті індексації позивачу за березень-липень 2018 ґрунтується на вимогах чинного законодавства, є правомірними та такими, що не свідчать про невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2018.

Рішенням суду від 04.10.2018 визнано протиправним дії Луцького прикордонного загону по невиплаті індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 по 31.07.2018 та зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити грошову індексацію. При вирішенні вказаного спору суд давав оцінку діям відповідача щодо не нарахування та невиплати вказаної індексації, та чи має на це право позивач, не даючи оцінку, які суми підлягають нарахуванню та виплаті, оскільки це компетенція саме відповідача.

Тому, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, вчинених на виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що її необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 248, 256, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, вчинених на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, в частині не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2018 року та зобов’язання вчинити дії, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Р.С. Денисюк