Рішення № 80685208, 05.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року Справа № 804/4808/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправним та скасуванням податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення №437-1311 від 15.12.2017р. про визначення суми податкового зобов’язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 12500грн.00коп., оскільки середньоринкова вартість зареєстрованого транспортного засобу складає менше ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвалою суду від 03.09.2018р. позов прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд продовжити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк відповідач, заперечуючи проти позову, надав відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що транспортний засіб позивача державний номер АЕ 3815ІЕ, марки TOYOTA типу LAND CRUISER PRADO 150, номер шасі JTEBX3FJ80K280899, об’єм двигуна 2694 см3, 2017 року випуску, який зареєстровано 09.02.2018р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії CXK № 300508, відповідає вимогам ст.267 Податкового кодексу України, та є об’єктом оподаткування, з якого сплачується транспортний податок з фізичних осіб у 2017 році.

На підставі вищезазначеного, ГУ ДФС у Дніпропетровській області вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

05.10.2018р. позивачем надана відповідь на відзив відповідача, доводи якої аналогічні обґрунтуванню позовної заяви.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у власності позивача перебуває легковий автомобіль державний номер АЕ 3815ІЕ, марки TOYOTA типу LAND CRUISER PRADO 150, номер шасі JTEBX3FJ80K280899, об’єм двигуна 2694 см3, 2017 року випуску, зареєстрований 09.02.2018р. Також, зазначені параметри легкового автомобіля підтверджуються свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії CXK № 300508 та договором купівлі-продажу № ВА-1925 від 12.06.2017р.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області 15.12.2017р. сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 437-1311, яким визначено суму сплати транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 12500 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, щодо нарахування транспортного податку на автомобіль позивача державний номер АЕ 3815ІЕ, марки TOYOTA типу LAND CRUISER PRADO 150, номер шасі JTEBX3FJ80K280899, об’єм двигуна 2694 см3, 2017 року випуску, регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України.

Вимогами ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України №71-VIII від 28.12.2014р. «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01.2015р. статтю 267 Податкового кодексу України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.

Згідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 цієї статті є об’єктом оподаткування.

Відповідно до приписів п.п.267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндра двигуна, тип пального.

Отже, аналіз вищезазначених норм, вказує на те, що об’єкт оподаткування транспортного податку, крім відповідності року випуску та середньоринкової вартості, повинен бути вказаний у переліку розміщеному центральним органом виконавчої влади на його офіційному веб-сайті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25’000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п.267.5.1 п.267.1 ст.267 податкового кодексу України базовий податок (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1. п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України визначено, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно до приписів п.п.54.3.3 п.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначати суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних санкцій (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.п.267.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Крім того, ст.8 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» встановлено, що у 2017 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 3’200 грн. 00коп.

Таким чином, власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1’200 000 грн. 00коп. є платниками транспортного податку.

Згідно до «Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів», затвердженої постановою Кабінету міністрів України №66 від 18.02.2016р. зі змінами, на яку у відзиві на позовну заяву посилається відповідач, судом на офіційному сайті Міністерста економічного розвитку і торгівлі України (www.me.gov.ua) встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу, марки TOYOTA типу LAND CRUISER PRADO 150, номер шасі JTEBX3FJ80K280899, об’єм двигуна 2694 см3, 2017 року випуску, становить 1’168 098грн.91коп., тобто не перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року.

Також, судом проаналізовано та досліджено, що у «Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року» на який посилається відповідач у своєму відзиві із зазначеними характеристиками автомобіля позивача, на який нараховано транспортний податок відсутній серед вищевказаного переліку автомобілів.

Таким чином, судом встановлено, що автомобіль позивача державний номер АЕ 3815ІЕ, марки TOYOTA типу LAND CRUISER PRADO 150, номер шасі JTEBX3FJ80K280899, об’єм двигуна 2694 см3, 2017 року випуску не є об’єктом оподаткування в розумінні п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням приписів ст.267 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що належний позивачу транспортний засіб не є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році, а відтак у податкового органу були відсутні правові підстави для винесення податкового-повідомлення рішення № 437-1311 від 15.12.2017р. та визначення позивачу суми податкового зобов’язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 12500 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі. В межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Згідно із ч.1, 2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірно свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступила його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду понесені судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору за подання до суду адміністративного позову на загальну суму у розмірі 704 грн. 80 коп., що документально підтверджуються квитанцією № 16700198 від 27.06.2018р.

Враховуючи те, що адміністративний позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви до суду підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову до суду у розмірі 704грн. 80коп. підлягає стягненню з ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.73, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (49000, м.Дніпро, проспект Олександра Поля, буд.107Г, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №437-1311 від 15.12.2017р. винесене Головним управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату транспортного податку ОСОБА_2 у розмірі 12500грн.00коп.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17А, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (49000, м.Дніпро, проспект Олександра Поля, буд.107Г, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704грн.80грн. (сімсот чотири грн. 00коп.)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова