Рішення № 80684873, 26.03.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2019 р. Справа № 924/124/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу

за позовом комунального підприємства "Комунальники", м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця Кузьменко Вікторії Олександрівни, м. Красилів Хмельницької області

про стягнення 97 704,73 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна) №55 від 14.02.2018 року,

представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

позивач - КП "Комунальники", м. Хмельницький звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця Кузьменко Вікторії Олександрівни, м. Красилів Хмельницької області про стягнення 97 704,73 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна) №55 від 14.02.2018 року та за договором про реструктуризацію заборгованості від 12.11.2018 року.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору в частині здійснення орендної плати, експлуатаційних витрат та відшкодування земельного податку. Стягнення пені обумовлено наявністю відповідними умовами договорів про її застосування, річні і інфляційні заявлені відповідно до вимог ст. 625 ЦК.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.02.2019 року відкрито провадження у справі №924/124/19 для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено ФОП Кузьменко В.О. строк для подання відзиву на позов до 04.03.2019 року.

Як вбачається із судової повістки від 15.02.2019 року, ухвала суду від 14.02.2019 року отримана відповідачем 20.02.2019 року, проте, відзив на позов не надійшов, причин суду не повідомлено.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов'язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

14 лютого 2018 року між комунальним підприємством „Комунальники" (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Кузьменко Вікторією Олександрівною (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №55 (далі - договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 365,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з метою розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи (п. 1.2. договору).

Предметом договору є оренда нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 365,0 кв.м. (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно до 25 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць на підставі рахунку, виставленого орендодавцем.

Орендна плата зараховується: за нерухоме майно - 50% до обласного бюджету, 50% - на відповідний рахунок орендодавця; за окреме індивідуально визначене майно підприємства, організацій (крім нерухомого) - 100% на відповідний рахунок підприємства, установи, організації (п. 2.2. договору).

Сума орендної плати нараховується відповідно до звіту про оцінку ринкової вартості об'єкта №2/3001 в розрахунку - 1673400,00 грн. з ПДВ; орендна ставка - 8%; орендна плата за 1 кв.м. по розрахунку - 30,56 з ПДВ; загальна сума орендної плати становить - 11154,40 грн. з ПДВ за місяць; загальна сума орендної плати за домовленістю сторін - 11200,00 грн. з ПДВ за лютий місяць (перший, базовий) оренди (п. 2.4. договору).

У п. 2.5. договору передбачено, що експлуатаційні витрати відшкодовуються орендарем до 25 числа кожного поточного місяця згідно рахунків орендодавця: освітлення приміщень та території; тепло-, водо-, електропостачання приміщення; податок на землю, амортизаційні нарахування. Експлуатаційні витрати по утриманню приміщення відшкодовуються окремо від орендної плати пропорційно займаної площі згідно рахунку орендодавця або самостійно укладених угод з відповідними організаціями.

Плата за користування земельною ділянкою орендованого приміщення відшкодовується орендарем до 25 числа кожного поточного місяця згідно рахунків орендодавця (п. 2.6. договору).

У п. 2.9. договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендарем орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 4.1.3 цього ж договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату, експлуатаційні витрати по утриманню приміщення та відшкодувати орендодавцю земельний податок пропорційно займаній площі.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.7. договору термін його дії починається 15 лютого 2018р. та закінчується 14 січня 2021р.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

На виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем по акту прийому-передачі прийнято об'єкт оренди.

КП "Комунальники" надіслало ФОП Кузьменко В.О. претензію №608/1 від 14.09.2018 року про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, у якій позивач просить відповідача сплатити заборгованість за договором оренди №55 від 14.02.2018 року, що станом на 14 вересня 2018р. становить 60050, 20грн. з ПДВ. Вказана претензія отримана відповідачем 27.09.2018 року.

У відповідь на лист відповідача КП "Комунальники" у листі №624 від 08.10.2018 року повідомило про можливість вирішення питання щодо розірвання договору лише після сплати ФОП Кузьменко В.О. всього розміру заборгованості за договором оренди, що за період квітень-вересень 2018 року складає 72305,15 грн.

26 жовтня 2018р. позивач надіслав відповідачу повідомлення №639 від 16.10.2018 року про розірвання договору оренди №55 від 14.02.2018 року, у якому повідомляє ФОП Кузьменко В.О. про розірвання з 01.11.2018 року договору оренди №55 від 14.02.2018 року нежитлового приміщення (нерухомого майна), площею 365,0 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1, у зв'язку з несплатою орендної плати та невикористанням приміщення за його призначенням.

Комунальне підприємство "Комунальники" (підприємство) та ФОП Кузьменко В.О. (боржник) 12.11.2018 року уклали договір про реструктуризацію заборгованості, предметом якого є реструктуризація заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витрат згідно договору оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна) №55 від 14.02.2018 року.

Відповідно до п. 2.1. договору про реструктуризацію боржник визнає свою заборгованість перед підприємством за оренду нежитлового приміщення згідно договору оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна) №55 від 14.02.2018 року, яка станом на 22.10.2018 року становить 81457,48грн., та зобов'язується її погасити у строк до 22 квітня 2019 року у вигляді щомісячного перерахування на поточний рахунок КП „Комунальники" грошових коштів у таких розмірах:

до 22.11.2018р. - 13576, 25грн. з ПДВ,

до 22.12.2018р. - 13576, 25грн. з ПДВ,

до 22.01.2019р. - 13576, 25грн. з ПДВ,

до 22.02.2019р. - 13576, 25грн. з ПДВ,

до 22.03.2019р. - 13576, 25грн. з ПДВ,

до 22.04.2019р. - 13576, 22грн. з ПДВ.

У разі несвоєчасного внесення плати за договором боржнику нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми, що підлягає до оплати, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 100% загальної суми боргу (п. 4.1. договору).

Договір про реструктуризацію набирає чинності з моменту укладення і діє до 22.04.2019 року включно.

Договір про реструктуризацію підписано сторонами та скріплено печатками.

27 грудня 2018 року позивач звернувся до відповідача з листом №689, у якому повідомляє про несплату ФОП Кузьменко В.О. заборгованості по договору про реструктуризацію заборгованості №264 від 12.11.2018 року в розмірі 13576,25 грн.

У листі №704 від 30.01.2019 року позивач повідомив відповідача про заборгованість по орендній платі за приміщення по вул. Володимирська, 92 в розмірі 67857,47 грн.

Проте, оскільки відповідач не сплатив заборгованість в добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір №55 оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна), за умовами якого КП "Комунальники" надає в оренду ФОП Кузьменко В.О. нежитлове приміщення загальною площею 365,0 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а ФОП Кузьменко В.О., в свою чергу, зобов'язується прийняти приміщення та своєчасно вносити за користування орендну плату, відшкодовувати експлуатаційні витрати по утриманню приміщення та земельний податок.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п. 3 ст. 18, п.п.1, 3 ст. 19 Закону України "Про орендну плату державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

У п. 2.1. договору оренди №55 нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області від 14.02.2018 року сторони погодили внесення орендної плати щомісячно до 25 числа кожного поточного місяця з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць на підставі виставленого орендодавцем рахунку.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи стверджується та не заперечується відповідачем, що ФОП Кузьменко В.О. несвоєчасно та не в повному обсязі вносилась орендна плата та інші обов'язкові по договору оренди платежі, що мало наслідком виникнення заборгованості перед позивачем та спричинило відмову КП "Комунальники" від договору оренди з 01.11.2018 року.

В подальшому, за взаємною згодою сторін 12.11.2018 року укладено договір про реструктуризацію заборгованості, за умовами якого ФОП Кузьменко В.О. визнано заборгованість перед позивачем по договору оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна) №55 від 14.02.2018 року в розмірі 81457,47 грн. та погоджено із КП "Комунальники" графік погашення вказаного боргу. Доказів припинення дії договору про реструктуризацію заборгованості від 12.11.2018 року чи визнання його недійсним суду не надано.

Тобто, сторони, уклавши договір про реструктуризацію заборгованості, дійшли згоди встановити новий графік погашення заборгованості по орендній платі згідно договору оренди №55 від 14.02.2018 року, а саме: до 22.11.2018р. - 13576, 25грн. з ПДВ, до 22.12.2018р. - 13576, 25грн. з ПДВ, до 22.01.2019р. - 13576, 25грн. з ПДВ, до 22.02.2019р. - 13576, 25грн. з ПДВ, до 22.03.2019р. - 13576, 25грн. з ПДВ, до 22.04.2019р. - 13576, 22грн. з ПДВ.

З викладеного, враховуючи проплату відповідачем 13600,00 грн. та ненадання учасниками справи доказів сплати боргу повністю або в частині, суд приходить до висновку, що станом на час ухвалення даного судового рішення борг відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати складає 54281, 25 грн. (строк останнього платежу по договору про реструктуризацію заборгованості визначений до 22.04.2019 року). Відповідно, в стягненні 13576,22 грн. заборгованості по орендній платі слід відмовити, оскільки строк сплати вказаної суми ще не настав.

Окрім того, КП "Комунальники" просить суд стягнути з відповідача 22394,67 грн. пені, нарахованої за період з 26.02.2018 року по 05.02.2019 року на суму заборгованості в розмірі 67857,00 грн.; 5533,69 грн. інфляційного збільшення боргу, розрахованого за період з лютого 2018 року по січень 2019 року на суму боргу в розмірі 67857,00 грн., а також 3% річних в розмірі 1919,00 грн. за період з 26.02.2018 року по 05.02.2019 року, нарахованих на суму боргу в розмірі 67857,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Суд, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру 3% річних зазначає, що позивачем невірно визначено періоди нарахування та не враховано умови договору про реструктуризацію. Таким чином, з огляду на відсутність детального розрахунку позивача та невірно визначений розмір заборгованості, вірним буде наступний розрахунок (по заборгованості по договору оренди):

за квітень 2018 року на суму заборгованості 7687,04 грн., яка є несплаченою за вказаний місяць, за період з 25.04.2018 року по 11.11.2018 року (до укладення договору про реструктуризацію, оскільки таким договором, як зазначено вище, встановлено інші строки погашення заборгованості по оренді) = 126,94 грн.; за травень 2018 року на суму заборгованості 12335,57 грн. за період з 25.05.2018 року по 11.11.2018 року = 173,37 грн.; за червень 2018 року на суму заборгованості 12335,57 грн. за період з 25.06.2018 року по 11.11.2018 року = 141,94 грн.; за липень 2018 року на суму заборгованості 12335,57 грн. за період з 25.07.2018 року по 11.11.2018 року = 111,53 грн.; за серпень 2018 року на суму заборгованості 12254,95 грн. за період з 25.08.2018 року по 11.11.2018 року = 79,57 грн.; за вересень 2018 року на суму заборгованості 12254,95 грн. за період з 25.09.2018 року по 11.11.2018 року = 48,35 грн.; за жовтень 2018 року на суму заборгованості 12253,82 грн. за період з 25.10.2018 року по 11.11.2018 року = 18,13 грн.

Розрахунок 3% річних по заборгованості по договору про реструктуризацію заборгованості від 12.11.2018 року (з врахуванням проплати 23.11.2018 року 13600,00 грн.): з 22.12.2018 року по 21.01.2019 року на суму 13552, 5 грн. = 34,53 грн.; з 22.01.2019 року по 05.02.2019 року (кінцевий термін періоду нарахування 3% річних, визначений позивачем) на суму 27128,75 грн. = 33, 45 грн.

На загальну суму 767,81 грн. Таким чином, в стягненні 1151,19 грн. 3% річних слід відмовити.

Щодо нарахувань втрат від інфляції, вірним буде наступний розрахунок: на заборгованість квітня 2018 року - з травня 2018 року по жовтень 2018 року = 223, 45 грн.; на заборгованість травня 2018 року - з червня 2018 року по жовтень 2018 року = 358,58 грн.; на заборгованість червня 2018 року - з липня 2018 року по жовтень 2018 року = 358,58 грн.; на заборгованість липня 2018 року - з серпня 2018 року по жовтень 2018 року = 448, 06 грн.; на заборгованість серпня 2018 року - з вересня 2018 року по жовтень 2018 року = 445, 14 грн.; на заборгованість вересня 2018 року - жовтень 2018 року = 208, 33 грн.; на заборгованість по договору реструктуризації за період січня 2019 року в розмірі 13552,5 грн. = 135,53 грн.

На загальну суму 2177,67 грн. В стягненні 3355, 92 грн. втрат від інфляції суд відмовляє.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 2.9. договору оренди №55 сторонами погоджено, що за несвоєчасне внесення орендарем орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а у п. 4.1. договору про реструктуризацію заборгованості передбачено, що у разі несвоєчасного внесення плати за договором боржнику нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми, що підлягає до оплати, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше, ніж 100% загальної суми боргу.

Судом здійснено перерахунок суми пені та встановлено наступне.

Пеня за квітень 2018 року на суму заборгованості 7687,04 грн. за період з 25.04.2018 року по 25.10.2018 року ( в межах шестимісячного строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України) = 1349,97 грн.; за травень 2018 року на суму заборгованості 12335,57 грн. за період з 25.05.2018 року по 11.11.2018 року = 2028,44 грн.; за червень 2018 року на суму заборгованості 12335,57 грн. за період з 25.06.2018 року по 11.11.2018 року = 1672,23 грн.; за липень 2018 року на суму заборгованості 12335,57 грн. за період з 25.07.2018 року по 11.11.2018 року = 1323, 45 грн.; за серпень 2018 року на суму заборгованості 12254,95 грн. за період з 25.08.2018 року по 11.11.2018 року = 950,51 грн.; за вересень 2018 року на суму заборгованості 12254,95 грн. за період з 25.09.2018 року по 11.11.2018 року = 580,18 грн.; за жовтень 2018 року на суму заборгованості 12253,82 грн. за період з 25.10.2018 року по 11.11.2018 року = 217,55 грн.

Розрахунок пені по заборгованості по договору про реструктуризацію заборгованості від 12.11.2018 року (з врахуванням проплати 23.11.2018 року 13600,00 грн. та вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року): з 22.12.2018 року по 21.01.2019 року на суму 13552, 5 грн. = 414, 37 грн.; з 22.01.2019 року по 05.02.2019 року (кінцевий термін періоду нарахування пені, визначений позивачем) на суму 27128,75 грн. = 401, 36 грн.

На загальну суму 8938,06 грн. В стягненні 13456,61 грн. пені слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 54281, 25 грн. заборгованості по орендній платі, 767,81 грн. 3% річних, 2177,67 грн. втрат від інфляції та 8938,06 грн. пені. В стягненні 13576,22 грн. орендної плати, 1151,19 грн. 3%, 3355, 92 грн. втрат від інфляції та 13456,61 грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов комунального підприємства "Комунальники", м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Кузьменко Вікторії Олександрівни, м. Красилів Хмельницької області про стягнення 97 704,73 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна) №55 від 14.02.2018 року, задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кузьменко Вікторії Олександрівни (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Комунальники" (29000, м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 10/1, код 03336387) 54281,25 грн. (п'ятдесят чотири тисячі двісті вісімдесят одна грн. 25 грн.) заборгованості по орендній платі, 767,81 грн. (сімсот шістдесят сім грн. 81 грн.) 3% річних, 2177,67 грн. (дві тисячі сто сімдесят сім грн. 67 коп.) втрат від інфляції, 8938,06 грн. (вісім тисяч дев'ятсот тридцять вісім грн. 06 коп.) пені, 1300,88 грн. (одна тисяча триста грн. 88 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 13576,22 грн. орендної плати, 1151,19 грн. 3%, 3355, 92 грн. втрат від інфляції та 13456,61 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 10/1) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення; 3 - відповідачу (АДРЕСА_2) - рекомендованим з повідомленням про вручення