Ухвала суду № 80684157, 20.03.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.03.2019 р., м.ЛЬвів, вул.Личаківська,128 Справа № 914/2179/18

Господарський суд Львівської області в складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Вашкевич Н.І. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом : Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Радомської Світлани Йосипівни, м.Львів

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради, м.Львів, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, м.Львів, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_4, м.Київ

про зобов"язання здійснити демонтаж тимчасової споруди, яка знаходиться за адресою: вул.Стрийська, 67 у місті Львові.

Представники сторін:

Від позивача : Кузів О.М. - представник,

Від відповідача : Думич Н.Б. - адвокат,

Від третьої особи (Львівської міської ради): не з»явився,

Від третьої особи (Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області): не з»явився,

Від третьої особи (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові): не з»явився,

Від третьої особи (ОСОБА_4): Пастернак П.І.- адвокат.

СУТЬ СПОРУ: В провадженні Господарського суу Львівської області знаходиться справа № 914/2179/18 за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів до Фізичної особи-підприємця Радомської Світлани Йосипівни, м. Львів, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради, м.Львів, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, м.Львів, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_4, м.Київ про зобов"язання здійснити демонтаж тимчасової споруди, яка знаходиться за адресою: вул. Стрийська, 67 у місті Львові.

Хід розгляду справи викладено в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.

19.03.2019р. представником Львівської міської ради подано суду пояснення по суті спору від 19.03.2019р. б/н.

20.03.2019р. представником відповідача подано суду лист від 20.03.2019р. про надання доказів у справі.

В призначене на 20.03.2019р. судове засідання представники позивача, відповідача та третьої особи ОСОБА_4 з»явилися. Представники Львівської міської ради, м.Львів, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, м.Львів, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові в судове засідання не з»явилися.

04.02.2019р. представником відповідача подано суду клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивовано тим, що спір у даній справі не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки такий спір виник між позивачем як суб»єктом владних повноважень і відповідачем в сфері публічно-правових відносин, в яких такий суб»єкт владних повноважень (Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради) здійснює управлінські функції як орган місцевого самоврядування, які передбачені Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Правилами благоустрою м.Львова, Положенням про Сихівську районну адміністрацію. Представник відповідач зазначає, що позивач звернувся з позовом на виконання своїх владних управлінських функцій в сфері благоустрою м.Львова, передбачених Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Правилами благоустрою м.Львова, а тому спір у даній справі має визначальні ознаки справи адміністративної юрисдикції. На думку відповідача, спору про право у даній справі немає, позивач і відповідач як учасники спірних правовідносин не виступають як рівноправні учасники, які наділені правом діяти на власний розсуд.

11.02.2019р. представником позивача подано суду заперечення щодо закриття провадження у справі, у яких він просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі. Позивач у запереченнях щодо закриття провадження у справі зазначає, що термін дії договору оренди земельної ділянки у відповідача закінчився 30.12.2016р. Позовні вимоги районної адміністрації мотивовані тим, що договір оренди земельної ділянки у відповідача з Львівською міською радою відсутній (не продовжений у встановленому порядку).

26.02.2019р. представником третьої особи - ОСОБА_4 подано суду клопотання про закриття провадження у справі. У клопотанні представник третьої особи зазначає, що предметом спору у справі є те, що тимчасова споруда за адресою м.Львів, вул.Стрийська,67 встановлена незаконно. Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою Львівська область, м.Львів, вул.Стрийська, 67 відсутня тимчасова споруда, а натомість наявне нерухоме майно. А тому, на думку третьої особи ОСОБА_4, відсутній предмет спору у справі.

З пояснень Львівської міської ради по суті спору, наданих суду 19.03.2019р., вбачається, що між Львівською міською радою та ФОП Радомською укладено договір оренди землі від 20.03.2009 року за № С-1353 для обслуговування малої архітектурної форми на вул.Стрийській, 67. Останні зміни до цього договору вносилися на підставі додаткової угоди від 30.06.2015р. за № С-3954, такою продовжено строк договору до 30.12.2016р. Паспорт прив»язки тимчасової споруди був дійсний до 15.12.2013р.

Розглянувши клопотання представників відповідача та третьої особи ОСОБА_4 про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на таке.

Виходячи із системного аналізу положень ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, крім спорів для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв»язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов»язує надавати такі послуги виключно суб»єкта владних повноважень, і спір виник у зв»язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг, або хоча б одна сторона є суб»єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв»язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб»єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.п.7 п.1 ст.4 КАС України, суб»єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб»єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб»єкт владних повноважень» визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб»єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до положень п.4 ст.46 КАС України, Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об»єднання, юридичні особи, які не є суб»єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб»єкта владних повноважень:

1)про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об»єднання;

2)про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об»єднання;

3)про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;

4)про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5)в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб»єкту владних повноважень законом.

У вказаній статті процесуального закону наведено перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб»єктів владних повноважень.

Зокрема у п.п.5 п.4 ст.46 КАС України зазначено, що в інших випадках фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб»єків владних повноважень лише у випадках, прямо передбачених законом.

Відповідно до п.4 ст.5 КАС України, суб»єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» прямо передбачено можливість звернення органу місцевого самоврядування чи його виконавчого органу до адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця.

Суд звертає увагу на те, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовй характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб»єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи № 914/2179/18, позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу не продовжено терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасовій споруді за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,67 у м.Львові, а відтак відповідач повинен демонтувати тимчасову споруду, розташовану на земельній ділянці, Договір оренди якої у відповідача з Львівською міською радою відсутній (не продовжений у встановленому порядку).

Відповідно до ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до ст.5 Земельного кодексу України, одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Згідно зі ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями терторіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, відповідно до п.1.1 Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради.

Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради наділена як самоврядними, так і делегованими повноваженнями від Львівської міської ради. Ці повноваження закріплені ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2010 № 3704 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради». Зокрема до повноважень районної адміністрації у галузі економічного, культурного та соціального розвитку віднесено розгляд та вжиття заходів у встановленому міською радою та виконавчим комітетом порядку щодо фактів порушення розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, малих архітектурних форм та літніх майданчиків.

Звертаючись з позовом, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради діє межах повноважень, які делеговані їй власником земельної ділянки, на якій відповідачем розміщено тимчасову споруду. Більше того, даний спір стосується речового права відповідача щодо належної йому тимчасової споруди, а відтак даний спір за своїм змістом є цивільно-правовим, оскільки стосується речового права.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до положень ст.20 ГПК України, Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв»язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю).

Такий висновок суду, відповідає висновку Західного апеляційного господарського суду викладеного у його постанові від 12.12.2018р. у справі № 914/3993/15.

Спір у справі за своїм змістом є цивільно-правовим, оскільки стосується речового права та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі № 910/2686/18 та долучення її до клопотання про закриття провадження у справі, то суд зазначає, що позивачем у даному спорі виступає ГО «Жовтнева», відповідачем Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, а предметом спору є визнання незаконними рішення та дій. У той час предметом спору у справі № 914/2179/18 є демонтаж тимчасової споруди, розташованої на земельній ділянці на яку відповідач не має жодних майнових прав. Позивач стверджує, що власник земельної ділянки делегував йому повноваження на звернення до суду з позовом про звільнення такої ділянки від незаконно встановлених на ній споруд, будівель тощо. Спори за своєю суттю (змістом, характером) є різними, а тому суд не може ототожнювати ці справи, оскільки предмет спору та суб»єктний склад учасників справ різний.

Не підлягає задоволенню й клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі, у зв»язку з відсутністю предмета спору, з огляду на таке.

Згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що земельна ділянка по вул.Стрийській,67 не є вільною від будівель та споруд, а позивач наполягає на розгляді справи по суті, посилаючись на те, що об»єкт, який ОСОБА_4 вважає нерухомим майном, фактично є тимчасовою спорудою, в суду відсутні правові підстави для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Суд, здійснивши усі необхідні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 120, 121, п.3 ч.2 ст.185, ст.ст.232, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі.

2.Закрити підготовче провадження та призначити справу № 914/2179/18 до судового розгляду по суті на 08.04.19 р. о 10:40 год.

3.Явка представників сторін та третіх осіб у судове засідання не визнається судом обов»язковою.

4.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 25.03.2019р.

Суддя Бортник О.Ю.