Рішення № 80684152, 13.03.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2416/18

Господарський суд Одеської області у складі: судді Оборотової О.Ю.

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

За позовом: Фізичної особи-підприємця Мовенко Юлії Володимирівни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат малоповерхового домобудівництва "КАМБІО"

про стягнення 43 125,00грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

29.10.2018р. Фізична особа-підприємець Мовенко Юлія Володимирівна звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат малоповерхового домобудівництва "КАМБІО" про стягнення 43 125,00грн. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач, Фізична особа-підприємець Мовенко Ю.В., посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань взятих на себе за договором поставки №9-14 від 26.09.2014р. та додаткової угоди до нього №1 від 30.12.2015р.

31.10.2018 року суд залишив позов без руху та запропонував позивачу усунути, встановлені при поданні позовної заяви недоліки, в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

06.11.2018 року, через канцелярію, суд отримав від позивача заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2416/18. Справу вирішено розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

28.11.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат малоповерхового домобудівництва "КАМБІО" надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач частково визнав позов, а саме в частині стягнення заборгованості за договором у сумі 43 125 грн., однак заперечував з приводу задоволення позовних вимог в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування доводів викладених у відзиві відповідач послався на те, що позивачем, Фізичною особою-підприємцем Мовенко Ю.В., не було надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені і встановленому законом порядку, а саме повинна бути надана квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження.

29.11.2018р. від Фізичної особи-підприємця Мовенко Ю.В. до господарського суду Одеської області надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

26.12.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат малоповерхового домобудівництва "КАМБІО" до господарського суду Одеської області надійшла відповідь на відзив відповідно до якої позивач заперечує правову позицію відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2019р. справу 916/2416/18 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.02.2019р. закрито підготовче провадження у справі 916/2416/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2019р.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив:

26 вересня 2014 року між Фізичною особою-підприємцем Мовенко Юлією Володимирівною (далі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Камбіо» (далі - відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 9-14 (далі - Договір).

Відповідно до пункут 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити партіями у власність покупця дерев'яну продукцію «піддон дерев'яний» в асортименті (далі - продукція). Конкретні умови по ціні, асортименту і кількості кожної партії вказуються в видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною даного договору.

Пунктами 1.2 та 1.3 Договору передбачено, що покупець зобов'язується приймати продукцію і олпачувати її згідно умовам договору, а постачальник постачає продукцію в відповідності з заявками покупця.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що датою переходу права власності є дата поставки і підписання видаткових накладних.

Відповідно до 3.1 асортимент, кількість, ціна узгоджується на кожну партію прдукції і встановлюється в видаткових накладних.

Пунктом 3.2 передбачено, що загальна сума договору складає 500 000 грн., та вказана орієнтовно. Списання загальної суми проводиться на основі накладних.

Датою оплати зазначається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника зазначена в видаткових накладних. При цьому покупець зобов'язується в будь-якому випадку провести 100% передплату.

Пунктами 4.1, 4.2 та 4.3 передбачено, що продукція постачається постачальником партіями в відповідності з обговореними умовами поставки. Строки поставки замовлення здійснюється на протязі 5-ти календарних днів, в залежності від об'єму партії. Відвантаження продукції оформляється видатковою накладною, податковою накладною.

Згідно пункту 8.1, 8.2 Договір діє з моменту підписання його обома сторонами до 31.12.2015р., якщо жодна зі сторін за 20 (двадцять) днів до спливу строку дії договору не повідомить іншу сторону договору в письмовій формі про його розірвання, то строк дії договору продовжується на наступний рік.

30.12.2015р. між Фізичною особою-підприємцем Мовенко Юлією Володимирівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМБІО» підписано додаткову угоду №1 до Договору поставки №9-14 від 26.09.2014р., якою внесені зміни до пункту 8.1, а саме пунктом 8.1 передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами до 31.12.2016р., якщо жодна зі сторін за 20 (двадцять) днів до спливу строку дії договору не повідомить іншу сторону договору в письмовій формі про його розірвання, то строк дії договору продовжується на кожен наступний рік на тих самих умовах.

Позивачем відповідно до видаткової накладної №363 від 05 травня 2018р. було поставлено євро піддон в кількості 575 штук на загальну суму 43 125, 00 грн.

25.07.2018р. позивачем, Фізичною особою-підприємцем Мовенко Юлією Володимирівною, на адресу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМБІО», була направлена претензія, що сплати рахунків №296 від 17.04.2018р. на суму 52 500,00 грн. та №357 від 05.05.2018р. на суму 43 125,00 грн. Як вбачається рекомендованого поштового повідомлення відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМБІО», дану претензію отримало - 04.08.2018р. (а.с.20)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2018р. (суддя Невінгловська Ю.М.) судовий наказ, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат Малоповерхового домобудівництва «КАМБІО» 95 625, 00 грн. заборгованості за договором поставки та 176, 20 грн. судового збору - скасовано, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу в сумі 52 500, 00 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача у судових засіданнях, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом положень статей 626, 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК).

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК і статті 193 ГК договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

В процесі розгляду справи відповідачем визнано позовні вимоги, в частині стягнення основної заборгованості - 43 125, 00 грн.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат Малоповерхового домобудівництва «КАМБІО» належним чином не виконало договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати за поставлений товар, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а саме Договором поставки №9-14 від 26.09.2014р., Додатковою угодою №1 від 30.12.2015р. та актом виконаних робіт (надання послуг) від 25.10.2018р.

Отже, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат малоповерхового домобудівництва "КАМБІО" 43 125,00грн. основного боргу.

Що стосується, стягнення витрат позивача, що пов'язані з наданням професійної правової допомоги суд зазначає наступне.

Розмір витрат підтверджений належними та допустимими доказами, а саме договором на надання правової допомоги, актом виконаних робіт по договору про надання правової допомоги, рахунком на оплату та копією квитанції про перерахування 7 000,00грн.

В контексті спірних правовідносин суд критично оцінює правову позицію відповідача, яка ґрунтується на необґрунтованості суми витрат на правову допомогу, оскільки вона спростовується матеріалам справи.

Так, позивачем у позовній заяві належним чином обґрунтований розмір витрат на професійну правничу допомогу та подано докази підтверджуючі понесення таких витрат.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат па оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вищевказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2018р. по справі 910/4881/18.

З огляду на викладене позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Мовенко Юлії Володимирівни про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 43 125, 00 грн., витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Мовенко Юлії Володимирівни підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Мовенко Юлії Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат малоповерхового домобудівництва «КАМБІО» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат малоповерхового домобудівництва «КАМБІО» (65012, м. Одеса, вул. Канатна буд. 85, ЄДРПОУ 23857192) на користь Фізичної особи-підприємця Мовенко Юлії Володимирівни (АДРЕСА_1) суму основного боргу у розмірі 43 125, 00 грн., витрати на правничу допомогу 7000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 25 березня 2019 р.

Суддя О.Ю. Оборотова