Рішення № 80683604, 25.03.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "25" березня 2019 р.Справа № 906/62/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання Сидорчук О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився;

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Солюшнз" про розподіл 94820,33грн судових витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи №906/62/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Солюшнз" (м.Бровари Київської області)

до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (м.Радомишль Житомирської області)

про стягнення 1175499,83грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.02.19 позовні вимоги ТОВ "Сервіс Солюшнз" задоволено частково: стягнуто з ПрАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" 963451,15грн основного боргу; 44736,33грн пені; 36835,64грн 3% річних; 116487,02грн інфляційних; 17422,65грн судового збору. В позові відмовлено в частині стягнення 2600,91грн 3% річних, 11329,88грн інфляційних та 58,90грн пені.

13.03.19 від представника ТОВ "Сервіс Солюшнз" до суду надійшла заява від 11.03.19, згідно якої позивач просить прийняти рішення про стягнення з ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" на користь позивача 94820,33грн судових витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов'язаних з розглядом даної справи.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, згідно ухвали суду явка представників сторін не визнавалась обов'язковою.

Суд також враховує, що відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 94820,33грн, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути с п і в м і р н и м із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Через недотримання норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за змістом частини 5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (рахунки, детальний опис виконаних робіт, акти виконаних робіт) та не встановив недотримання Відповідачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як вказує Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Солюшнз", у зв'язку із розглядом у Господарському суді Житомирської області справи №906/62/19, ним були понесені судові витрати у загальному розмірі 95685,26грн, з яких: 84907,96грн витрати на професійну правничу допомогу та 10777,30грн витрати, пов'язані із участю в судовому засіданні повноважного представника. Разом з тим, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у розмірі 94820,33грн.

В обґрунтування заявленого розміру витрат на правову допомогу, представником позивача подано укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Солюшнз" (замовник) та Адвокатським об'єднанням "Інтегрітес" (фірма) договір про надання правничої допомоги №211-АО-1/2018 від 13.11.18 (а.с.184-187), за умовами якого фірма приймає на себе зобов'язання з надання клієнту правової допомоги, що включає в себе, поміж іншого, наступні юридичні послуги:

і) представництво інтересів клієнта у спорі з ПрАТ "Пиво-Безалкогольний комбінат "Радомишль" про стягнення заборгованості за договором №g-0002 на сервісне обслуговування від 02.01.13 та договором №R01012014 на сервісне обслуговування від 02.01.14, включаючи:

- аналіз договору №g-0002 на сервісне обслуговування від 02.01.13 доповнень і додаткових угод до нього;

- аналіз договору №R01012014 на сервісне обслуговування від 02.01.14 та додаткових договорів до нього;

- аналіз актів, накладних, листів та інших документів, пов'язаних з правовідносинами ПрАТ "Пиво-Безалкогольний комбінат "Радомишль" з ТОВ "Сервіс Солюшнз" за договорами №g-0002 на сервісне обслуговування від 02.01.13 та №R01012014 на сервісне обслуговування від 02.01.14;

- підготовка позовної заяви про стягнення з ПрАТ "Пиво-Безалкогольний комбінат "Радомишль" заборгованості, штрафних санкцій тощо за договором №g-0002 на сервісне обслуговування від 02.01.13 та №R01012014 на сервісне обслуговування від 02.01.14;

- підготовка інших заяв по сіті справи з підстав та у строки, що передбачені Господарським процесуальним законодавством України;

- за необхідності підготовка заяв, клопотань, пояснень, тощо.

іі) Представництво інтересів клієнта в судових засіданнях.

Для цілей виконання цього договору фірма може залучати до викання інших адвокатів на договірних засадах в порядку, встановленому законом. Фірма зобов'язана забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності П.1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що гонорар послуг фірми, вказаних в:

п.1.1 і) цього договору складає гривневий еквівалент 2250,00 (дві тисячі двісті п'ятдесят) євро 00 євроцентів (без урахування ПДВ);

п.1.1 іі) цього договору складає гривневий еквівалент 150,00 (сто п'ятдесят) євро 00 євроцентів (без урахування ПДВ) за кожне слухання ( участь у слуханні попередньо погоджується з клієнтом).

Відповідно до п.2.2 договору гонорар фірми підлягає перерахуванню при виставленні рахунку-фактури за офіційним курсом гривні до євро, вставленим Національним банком України, на дату виставлення відповідного рахунку-фактури.

Фактичний обсяг послуг оформлюється актом прийняття послуг, який складає фірма. Послуги вважаються наданими з моменту підписання акта прийняття послуг (п.3.6 договору).

Судом встановлено, що Інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Солюшнз" під час розгляду Господарським судом Житомирської області справи №906/62/19 представляв адвокат ОСОБА_1

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане 23.10.17 та ордер серії КВ №754646 на надання правової допомоги, виданий Адвокатським об'єднанням "Інтегрітес" адвокату ОСОБА_1 (а.с.158-159).

На підтвердження фактичного понесення заявлених до стягнення судових витрат заявником подано: акт прийняття послуг по договору про надання правової допомоги №211-АО-1/2018; рахунок на оплату №150 від 15.03.18, платіжне доручення №5805 від 04.12.18 на суму 84907,96грн, рахунок на оплату №53 від 07.03.19, акт надання послуг від 07.03.19 на суму 10777,30грн, платіжне доручення №1043 від 07.03.19 на суму 10777,30грн. Вказані документи підтверджують в повному обсязі понесення судових витрат на оплату послуг адвоката в межах судового розгляду справи № 906/62/19 в загальній сумі 95685,26грн.

Разом з тим, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у розмірі 94820,33грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

За приписами статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Стороною в договорі про надання правової допомоги є Адвокатське бюро. Адвокатське бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що його позов підлягає задоволенню повністю, такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і н е м и н у ч и м и, а їхній розмір - о б ґ р у н т о в а н и м (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п.269).

Отже, оцінивши заявлені до стягнення витрати, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, суд встановив, що справа не потребувала значних затрат часу, відповідачем не заперечувались позовні вимоги, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім того, при вирішенні питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом враховано факт часткового задоволення позовних вимог на суму 1161510,14грн, а тому, враховуючи норми ст.126, ст.129 ГПК України, судові витрати, у тому числі на правову допомогу адвоката обґрунтовано заявлені у розмірі 94724,36грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 98,81%.

Вимоги позивача в частині стягнення 95,97грн (94820,33грн - 94724,36грн) судових витрат на професійну правничу допомогу необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Разом з тим необхідно відзначити, що згідно ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За таких обставин, вирішуючи питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує норми статті 15 ГПК України та застосувавши критерії пропорційності, розумності, складності цієї справи та часу, необхідного для вчинення тих чи інших дій, дійшов висновку про те, що вказаним критеріям відповідає сума, що дорівнює 50 % від обґрунтовано заявленої позивачем до стягнення вартості правової допомоги (94724,36грн), тобто сума 47362,18грн.

Приписами ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 07.08.18 у справі № 916/1283/17 та від 06.03.19 у справі №910/15357/17.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Солюшнз" про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 221, 233, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Солюшнз" про розподіл судових витрат (на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи №906/62/19) задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201, Житомирська область, м.Радомишль, вул.Микгород,71, код ЄДРПОУ 05418365)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Солюшнз" (07400, Київська область, м.Бровари, вул.Богунського, 26, код ЄДРПОУ 31648153)

- 47362,18грн судових витрат (на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи №906/62/19).

3. В решті вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Солюшнз" про розподіл судових витрат на правову допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_2

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3- сторонам (рек. з повід)