Ухвала суду № 80683553, 19.03.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

19.03.2019м. ДніпроСправа № 904/5598/18

за позовом Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м.Кам'янське, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі:

позивача-1: Східного офісу Державної аудиторської служби України, м. Дніпро

позивача-2: Кам'янської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровської області

до відповідача-1: Комунального закладу "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-колегіум № 16" Кам'янської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровська область

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Бурківського Богдана Йосиповича, м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору постачання № 4 від 25.01.2018 року.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від прокуратури: Шустова В.А., службове посвідчення № 034470 видане 20.07.2015 року, прокурор відділу;

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача-1: Буй В.В., наказ № 1439к/тр від 16.11.2016 року, директор;

від відповідача-1: Сафронов О.С., договір № 17 про надання безоплатної правової допомоги від 01.02.2019 року, адвокат;

від відповідача-2: Поршик М.В., свідоцтво № 4375 від 20.06.2012 року, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпродзержинська місцева прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1: Східного офісу Державної аудиторської служби України та позивача-2: Кам'янської міської ради звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір постачання № 4 від 25.01.2018 року укладений між Комунальним закладом "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-колегіум № 16" Кам'янської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Бурківським Богданом Йосиповичем.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням законодавства щодо укладання договорів та порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а саме щодо порядку закупівлі товарної продукції (продуктів харчування), її кількості та вартості.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 15.01.2019 року о 10:20 год.

08.01.2019 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 01-юр від 08.01.2019 року про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче судове засідання 15.01.2019 року позивач-2 та відповідач-1 не з'явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 року розгляд справи відкладено у підготовче судове засідання на 05.02.2019 року о 10:30 год.

24.01.2019 року від відповідача-2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н від 15.01.2019 року, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своєму відзиві відповідач-2 зазначає, що 17.01.2017 набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 №2092 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі" згідно з яким предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону №922 та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

На думку відповідача-2, обсяг закупівель за кожним предметом закупівлі, який має окремій код (вид товару) сумарно не перевищував 200 000,00 грн., а норми діючого законодавства не забороняють здійснювати закупівлі різних предметів у межах єдиної процедури закупівлі з одним постачальником.

Відтак, враховуючи, що вартість кожного предмета закупівлі за договором №4 від 25.01.2018 року не перевищувала 200 000,00 грн. положення Закону України "Про публічні закупівлі" не поширювалося на Комунальний заклад "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-колегіум Л" 16" Кам'янської міської ради, як замовника за спірним Договором.

30.01.2019 року від прокурора до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив відповідача-2 вих. № 08-66вих19 від 28.01.2019 року, якою підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Прокурор вважає, що абз.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" чітко встановлено, що саме загальна вартість закупівлі товару або товарів, а не вартість кожного товару окремо є головним критерієм для визначення, чи застосовується положення кону України "Про публічні закупівлі" до закупівлі, що проводить замовник,

Тобто, придбання замовником товарів різного найменування у межах єдиної процедури закупівлі ( на підставі одного договору), сукупна вартість яких перевищує 200 000,00 грн., не може бути підставою для уникнення процедур закупівлі передбачених Законом України "Про публічні (закупівлі".

01.02.2019 року від відповідача-1 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 36 від 31.01.2019 року, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім заперечень, що обсяг закупівель за кожним предметом закупівлі, який має окремій код (вид товару) сумарно не перевищував 200 000,00 грн., а норми діючого законодавства не забороняють здійснювати закупівлі різних предметів у межах єдиної процедури закупівлі з одним постачальником, відповідачем-1 заявлено про відсутність належного обґрунтування повноважень прокурора на звернення із даним позовом до суду.

05.02.2019 року від позивача-1 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзиви відповідача-1 та відповідача-2 вих. № б/н, якими підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх.

05.02.2019 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 18.02.2019 року о 10:30 год.

15.02.2019 року від позивача-2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 24-юр від 14.02.2019 року про розгляд справи без участі представника.

18.02.2019 року від відповідача-1 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 18.02.2019 року про долучення до матеріалів справи документів.

У підготовче судове засідання 18.02.2019 року представник позивача-2 не з'явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 20.03.2019 року та розгляд справи відкладено у підготовче судове засідання на 25.02.2019 року о 10:00 год.

У підготовчому судовому засіданні 25.02.2019 року сторонами обговорені питання, які виникли з приводу спору по даній справі, та зазначено, що ними були надані всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 25.02.2019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2019 року о 10:00 год.

Представник позивача-1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930007592622, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

Представник позивача-2 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, суд вбачає підстави для залишення позову без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частинами 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом до іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.З ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Рішенням Конституційного Суду України № З-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. "Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 ГПК України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в господарських судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Доведення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог ст. 74 ГПК України шляхом подання належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Частиною 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що підстави для звернення Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України та Кам'янської міської ради до Комунального закладу "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-колегіум № 16" Кам'янської міської ради та до Фізичної особи-підприємця Бурківського Богдана Йосиповича про визнання недійсним договору постачання № 4 від 25.01.2018 року відсутні, а позов підлягає залишенню без розгляду.

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Доведення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог ст. 74 ГПК України шляхом подання належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів необхідності саме прокурору звертатись до господарського суду з позовом, що розглядається.

Частиною 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що підстави для звернення Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України та Кам'янської міської ради до Комунального закладу "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-колегіум № 16" Кам'янської міської ради та до Фізичної особи-підприємця Бурківського Богдана Йосиповича про визнання недійсним договору постачання № 4 від 25.01.2018 року відсутні, а позов підлягає залишенню без розгляду.

Суд також звертає увагу сторін на таке Відповідно статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" - державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють: Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України; Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Згідно з приписами статті 1 вказаного Закону Уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Міністерство є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель. Основними завданнями Міністерства є формування та забезпечення державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення.

Крім того, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Відповідно до вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 310, Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з вказаним Положенням Державна фінансова інспекція України здійснює державний фінансовий контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Тобто прокурором невірно визначено особи позивачів.

Частиною 4 ст. 226 ГПК України встановлено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.

Отже, судовий збір підлягає поверненню за клопотанням Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 185, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України та Кам'янської міської ради до Комунального закладу "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-колегіум № 16" Кам'янської міської ради та до Фізичної особи-підприємця Бурківського Богдана Йосиповича про визнання недійсним договору постачання № 4 від 25.01.2018 року - залишити без розгляду.

Згідно з приписами ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.03.2019

Суддя В.Г. Бєлік