Рішення № 80683498, 21.03.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019м. ДніпроСправа № 904/327/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"

про стягнення 29281,40грн. штрафу

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 29281,40грн. штрафу.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

25.07.2018 за накладною №45403565 зі станції Миколаївка-Донецька Придніпровської залізниці на станцію Добропілля Донецької залізниці відправлено вагон №61299863 з вантажем - вугілля.

25.07.2018 за накладною №45403581 зі станції Миколаївка-Донецька Придніпровської залізниці на станцію Добропілля Донецької залізниці відправлено вагон №61014569 з вантажем - вугілля.

За накладними №45403565 та №45403581 вантажовідправником є відповідач, а вантажоодержувачем ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ".

27.07.2018 на проміжній станції Покровськ на підставі акту загальної форми №55330 від 26.07.2018 здійснено комісійне переважування вагону №61299863.

Результат переважування зафіксовано у Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах від 27.07.2018; складено акт загальної форми №1232 від 27.07.2018 та комерційний акт №482004/356 від 27.07.2018.

Комерційний акт №482004/356 від 27.07.2018 засвідчує, що під час комісійного зважування на 150т. статичних вагах станції (повірка 24.07.2018) вагона №61299863 відправленого за накладною №45403565 встановлено розбіжності фактичного вантажу з зазначеною в накладній масою більше документа на 2100кг та вантажопідйомністю вагону 2000кг.

Після дозування надлишок вантажу з вагону №61299863 перевантажено у вагон №65358939.

Вагон №61299863 за досильною накладною №50899566, в графі 49 якої зроблено відмітку про складання комерційного акту №482004/356, відправлено на адресу вантажоодержувача та вантаж отримано представником останнього 04.08.2018 об 08год. 00хв., що підтверджується відповідними відмітками у графі 52 та 53 зазначеної накладної.

Вагон №65358939 з перевантаженим в ньому надлишком вугілля в кількості 3900кг відправлено за досильною накладною №50995232 на адресу вантажоодержувача та вантаж отримано представником останнього 04.08.2018 об 11год. 40хв., що підтверджується відповідними відмітками у графі 52 та 53 зазначеної накладної.

27.07.2018 на проміжній станції Покровськ на підставі акту загальної форми №55329 від 26.07.2018 здійснено комісійне переважування вагону №61014569.

Результат переважування зафіксовано у Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах від 27.07.2018; складено акт загальної форми №1233 в/ст від 27.07.2018 та комерційний акт №482004/357 від 27.07.2018.

Комерційний акт №482004/357 від 27.07.2018 засвідчує, що під час комісійного зважування на 150т. статичних вагах станції (повірка 24.07.2018) вагона №61014569 відправленого за накладною №45403581 встановлено розбіжності фактичного вантажу з зазначеною в накладній масою більше документа на 1800кг та вантажопідйомністю вагону 1100кг.

Після дозування надлишок вантажу з вагону №61014569 перевантажено у вагон №65358939.

Вагон №61014569 за досильною накладною №50899566, в графі 49 якої зроблено відмітку про складання комерційного акту №482004/357, відправлено на адресу вантажоодержувача та вантаж отримано представником останнього 04.08.2018 об 08год. 00хв., що підтверджується відповідними відмітками у графі 52 та 53 зазначеної накладної.

Вагон №65358939 з перевантаженим в ньому надлишком вугілля в кількості 3900кг відправлено за досильною накладною №50995232 на адресу вантажоодержувача та вантаж отримано представником останнього 04.08.2018 об 11год. 40хв., що підтверджується відповідними відмітками у графі 52 та 53 зазначеної накладної.

У відповідності до статей 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладних масу вантажу відповідачу нараховано штраф у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезень, а саме:

- провізна плата по накладній №45423565 за вагон №61299863 складає 2561,00грн.; штраф складає 2561,00грн. х 5, що становить 12805,00грн.;

- провізна плата по накладній №45403581 за вагон №61014569 складає 2561,00грн.; штраф складає 2561,00грн. х 5, що становить 12805,00грн.;

Всього штраф становить 25610,00грн.

28.12.2018 за вх.№М Дон Філія 1/7746 на адресу регіональної філії "Донецька залізниця" з Дніпровської дирекції залізничних перевезень РФ "Придніпровська залізниця" надійшов лист з додатками (накопичувальна картка №11089019 (11080663) акти загальної форми 1264 в/ст) для подальшої роботи по стягненню нарахованих платежів.

Акти загальної форми 1264 в/ст складено по станції Покровськ 31.07.2018, у зв'язку з затримкою вагонів №61299863 та №61014569, які прямували за накладними №45403565 та №45403581 (відправник вантажу ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля") та проведенням робіт, які пов'язано з їх навантаженням та відвантаженням надлишку вантажу у вагон №65358939, за що нараховано платежі без урахування НДС.

Акт загальної форми 1264 в/ст направлено для стягнення нарахованих платежів на станцію відправлення Богуславський РФ "Придніпровська залізниця" де сформовано накопичувальну картку №11089019 (11080663) внесені суми додаткових зборів на підставі актів загальної форми 1264 в/ст за роботи, пов'язані з перевантажуванням та відвантаженням надлишків вантажу з вагонів №61299863 та №61014569, які прямували за накладними №45423565 та №45403581 (відправник вантажу ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля").

Представник відповідача накопичувальну картку №11089019 (11080663) підписав з запереченнями; додаткові збори визнав на суму 1055,10грн.

Філією "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" згідно переліку №20180815 від 15.08.2018 з розрахункового рахунку відповідача по накопичувальній картці 11089019 списано 1266,12грн., з яких 1155,10грн. та 211,02грн. ПДВ). Вказані дії відповідача свідчать про визнання оплати за маневрові роботи код 188/1 та надання одержувачем інформації про прибуття вантажів код 211/1.

Враховуючи, що неоплаченими залишилися додаткові збори у розмірі 3671,40грн., з яких 3059,50грн. та 611,90грн. ПДВ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2019 для розгляду справи №904/327/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича.

Ухвалою від 04.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 04.03.2019.

04.03.2019 від позивача надійшли додаткові пояснення від 25.02.2019 №2007-10/78.

Короткий зміст додаткових пояснень.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Щодо зменшення штрафу позивач звернув увагу суду на постанову Верховного Суду від 05.02.2019 по справі №914/2339/17.

04.03.2019 від відповідача надійшла заява від 01.03.2019 за вих.№8/1382 проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України в якій просить суд здійснювати розгляд справи №904/327/19 за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 21.03.2019 вказана заява залишена без задоволення.

05.03.2019 від відповідача надійшов відзив від 01.03.2019 за вих.№8/1383 в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Відповідач наголошує, що засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України.

Відтак, зважування завантажених вагонів, для встановлення маси вантажу здійснюється співробітниками відповідача на повірених та зареєстрованих 150 тонних тензометричних вагонних вагах ВВЭТ-150ТД.4-Эп.0-ДП-С, заводський номер 076.

Зазначені вагонні ваги, за твердженням відповідача, взяті на облік залізницею, про свідчить виданий технічний НОМЕР_1.

Вантажовідправником при зважуванні вагону з вантажем №61299863 встановлено, що маса вантажу у ньому складає 69900кг, а у вагоні №61014569 - 69300кг, що підтверджується даними роздруківок з вагопроцесору, який є складовою частиною ваг.

05.03.2019 від відповідача надійшла заява від 01.03.2019 за вих.№8/1381 про зменшення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі в якій просить суд у разі встановлення факту невірного зазначення відповідачем у накладних №45403565 та №45403581 маси вантажу за спірним перевезенням та задоволення позову застосувати частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України, статтю 233 Господарського кодексу України та зменшити суму штрафу з 25610,00грн. до 5122,00грн.

Короткий зміст заяви.

Відповідач звертає увагу суду на правові позиції зокрема Верховного Суду від 23.07.2018 по справі №905/2314/17 та від 25.06.2018 по справі №906/754/17.

Крім того, відповідач зауважує про стратегічну та соціальну значущість підприємства відповідача, яке вносить значний вклад в забезпечення енергонезалежності та енергобезпеки України, сталого функціонування енергетичної системи України.

Ухвалою від 11.03.2019 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.03.2019; сторонам рекомендовано виконати вимоги ухвали від 04.02.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі; позивачу рекомендовано вчиняти дії, з урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України та надати суду лист №ДНМЮ-02/520 від 10.12.2018.

12.03.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Доводи позивача на відзив.

Підтримано правову позицію висвітлену у позовній заяві.

21.03.2019 від позивача надійшли заперечення від 13.03.2019 за вих.№2007-10/109 проти розгляду справи за правилами загального позовного провадження та зменшення розміру штрафу.

Короткий зміст заяви в частині заперечень проти зменшення розміру штрафу.

Позивач посилається на судову практику та звертає увагу суду, що клопотання відповідача не містить мотивації майнового стану останнього, яка б заслуговувала на увагу.

21.03.2019 від відповідача надійшло клопотання від 21.03.2019 за вих.№8/1766 про відкладення розгляду справи.

Короткий зміст клопотання.

Відповідач вказує, що про судове засідання останньому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв'язку з чим позбавлений можливості з'явитися до судового засідання.

21.03.2019 від позивача надійшла заява від б/д за вих.№б/н про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

В судовому засіданні, яке відбулося 21.03.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 21.03.2019 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, складено вступну та резолютивну частину рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини, встановлені судом.

25.07.2018 за накладною №45403565 зі станції Миколаївка-Донецька Придніпровської залізниці на станцію Добропілля Донецької залізниці відправлено вагон №61299863 з вантажем - вугілля.

25.07.2018 за накладною №45403581 зі станції Миколаївка-Донецька Придніпровської залізниці на станцію Добропілля Донецької залізниці відправлено вагон №61014569 з вантажем - вугілля.

За накладними №45403565 та №45403581 вантажовідправником є відповідач, а вантажоодержувачем ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ".

27.07.2018 на проміжній станції Покровськ на підставі акту загальної форми №55330 від 26.07.2018 здійснено комісійне переважування вагону №61299863.

Результат переважування зафіксовано у Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах від 27.07.2018; складено акт загальної форми №1232 від 27.07.2018 та комерційний акт №482004/356 від 27.07.2018.

Комерційний акт №482004/356 від 27.07.2018 засвідчує, що під час комісійного зважування на 150т. статичних вагах станції (повірка 24.07.2018) вагона №61299863 відправленого за накладною №45403565 встановлено розбіжності фактичного вантажу з зазначеною в накладній масою більше документа на 2100кг та вантажопідйомністю вагону 2000кг.

Після дозування надлишок вантажу з вагону №61299863 перевантажено у вагон №65358939.

Вагон №61299863 за досильною накладною №50899566, в графі 49 якої зроблено відмітку про складання комерційного акту №482004/356, відправлено на адресу вантажоодержувача та вантаж отримано представником останнього 04.08.2018 об 08год. 00хв., що підтверджується відповідними відмітками у графі 52 та 53 зазначеної накладної.

Вагон №65358939 з перевантаженим в ньому надлишком вугілля в кількості 3900кг відправлено за досильною накладною №50995232 на адресу вантажоодержувача та вантаж отримано представником останнього 04.08.2018 об 11год. 40хв., що підтверджується відповідними відмітками у графі 52 та 53 зазначеної накладної.

27.07.2018 на проміжній станції Покровськ на підставі акту загальної форми №55329 від 26.07.2018 здійснено комісійне переважування вагону №61014569.

Результат переважування зафіксовано у Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах від 27.07.2018; складено акт загальної форми №1233 в/ст від 27.07.2018 та комерційний акт №482004/357 від 27.07.2018.

Комерційний акт №482004/357 від 27.07.2018 засвідчує, що під час комісійного зважування на 150т. статичних вагах станції (повірка 24.07.2018) вагона №61014569 відправленого за накладною №45403581 встановлено розбіжності фактичного вантажу з зазначеною в накладній масою більше документа на 1800кг та вантажопідйомністю вагону 1100кг.

Після дозування надлишок вантажу з вагону №61014569 перевантажено у вагон №65358939.

Вагон №61014569 за досильною накладною №50899566, в графі 49 якої зроблено відмітку про складання комерційного акту №482004/357, відправлено на адресу вантажоодержувача та вантаж отримано представником останнього 04.08.2018 об 08год. 00хв., що підтверджується відповідними відмітками у графі 52 та 53 зазначеної накладної.

Вагон №65358939 з перевантаженим в ньому надлишком вугілля в кількості 3900кг відправлено за досильною накладною №50995232 на адресу вантажоодержувача та вантаж отримано представником останнього 04.08.2018 об 11год. 40хв., що підтверджується відповідними відмітками у графі 52 та 53 зазначеної накладної.

У відповідності до статей 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладних масу вантажу відповідачу нараховано штраф у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезень, а саме:

- провізна плата по накладній №45423565 за вагон №61299863 складає 2561,00грн.; штраф складає 2561,00грн. х 5, що становить 12805,00грн.;

- провізна плата по накладній №45403581 за вагон №61014569 складає 2561,00грн.; штраф складає 2561,00грн. х 5, що становить 12805,00грн.;

Всього штраф становить 25610,00грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за №765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме: пункту 2.1. та пункту 24 додатку 3, до цих Правил, графа "Маса вантажу, визначена відправником" заповнюється відправником. Відправник повинен вказати точну масу вантажу.

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно з пунктом 28 Правил №861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов’язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до статті 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Положеннями статті 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Отже, з огляду на наведене, при заповненні накладної на перевезення вантажу відповідальність за точність та повноту відомостей, зазначених у відповідній накладній, покладається на вантажовідправника.

Водночас, в порушення наведених нормативних приписів, відповідачем при заповненні залізничної накладної №45423565 та залізничної накладної №45403581 допущено помилку у масі вантажу в вагоні №61299863 та вагоні №61014569, що підтверджується комерційним актом №482004/356 від 27.07.2018 та комерційним актом №482004/357 від 27.07.2018 відповідно.

Отже, має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній та встановленої при контрольному зважуванні.

Згідно статті 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених статтею 129 Статуту.

За змістом статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При винесенні даного рішення судом також були враховані роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" №04-5/601 від 29.05.2002 (зі змінами та до доповненнями), відповідно до пункту 6.2. яких у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем були порушенні вищевказані вимоги Статуту залізниць України, позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача - штрафу за невірно зазначену масу вантажу та нарахованих платежів по накопичувальній картці є обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

До того ж, відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо клопотання про зменшення розміру штрафу.

Відповідач просить суд взяти до уваги стратегічну та соціальну значущість підприємства відповідача, яке вносить значний вклад в забезпечення енергонезалежності та енергобезпеки України, сталого функціонування енергетичної системи України.

Позивач проти клопотання відповідача заперечує та посилається на судову практику Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ (постанова Верховного Суду від 04.12.2018 по справі №916/65/18).

Суд зазначає, що враховуючи приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд також зазначає, що сторони в судовому процесі мають право подавати пояснення, заяви, клопотання та довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи позиції сторін господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статей 230, 231 Господарського процесуального кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Приймаючи рішення про зменшення пені господарський суд врахував, що нарахування останньої є засобом розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, неустойка не може перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій (частина 1 статті 233 Господарського кодексу України). Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи приписи статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає обґрунтованим зменшення розміру штрафу на 30%, а саме до 17927,00грн.

Щодо клопотання відповідача від 21.03.2019 за вих.№8/1766 про відкладення розгляду справи.

Приймаючи рішення господарський суд взяв до уваги, що відповідачу відомо про існування судового провадження по справі №904/327/19. Вказані обставини підтверджено зокрема наявністю відзиву.

Отже, відповідач обізнаний про існування даного судового провадження.

Примірники ухвал від 04.02.2019 та від 11.03.2019 надіслано на адресу, зокрема відповідача 05.02.2019 та 13.03.2019 відповідно, що вбачається із штампів Господарського суду Дніпропетровської області на зворотному боці ухвал.

Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, призначеному на 21.03.2019.

При цьому, саме відповідач надав суду заяву від 01.03.2019 за вих.№8/1382 проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України. Вказана заява станом на 11.03.2019 залишалося на розгляді суду, однак господарський суд дійшов висновку про необхідність надання відповідачу можливості власну правову позицію донести суду в судовому засідання, однак відповідач надану судом можливість проігнорував.

Позиція відповідача про необізнаність про дату, час та місце судового засідання господарським судом відхиляється як необґрунтована та як така, що спрямовано на штучне затягування судового процесу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ (постанова від 19.11.2018 по справі №916/1094/16):

"…Європейський суд з прав людини у п.41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_1 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень":

1. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

2. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення."

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень":

"1. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

2. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

3. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Доступ до окремих думок суддів через Реєстр забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку."

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень":

"1. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

3. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин."

Згідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі №910/9555/16 було зроблено наступний правовий висновок:

"01.06.2006 набрав чинності Закон України "Про доступ до судових рішень", згідно зі статтею 2 якого кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Особам, які беруть (брали) участь у справі, забезпечується доступ до судових рішень у їхній справі в порядку, встановленому процесуальним законом.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. До Реєстру включаються усі судові рішення судів загальної юрисдикції (частини 1, 3 статті 3 зазначеного Закону).»

Відтак, ухвала від 11.03.2019 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 11.03.2019.

Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду по справі №916/1094/16, господарський суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним про прийняте судове рішення та можливість реалізувати право на участь у розгляді справи, якою останній не скористався.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою не може вважатися поважною причиною неявки в судове засідання, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо реалізації права бути обізнаним про хід судового провадження за власної участі.

Крім того, відповідно до статей 2 та 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на відкритий та безоплатний доступ до судових рішень у порядку, який забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України. (постанова Верховного Суду від 04.12.2018 по справі №921/32/18).

Щодо заяви позивача від б/д за вих.№б/н про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Господарський суд не вбачає обставин, які перешкоджають розглянути справи за відсутності представника позивача, у зв'язку з чим заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Судові витрати. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повній сумі, оскільки позивачем було заявлено правомірні вимоги про стягнення штрафу, а зменшення судом його розміру не впливає на відшкодування відповідачем позивачу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (84400, Донецька обл., місто Лиман, ВУЛИЦЯ ПРИВОКЗАЛЬНА , будинок 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40150216) до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 76; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00178353) про стягнення 29281,40грн. штрафу задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 76; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00178353) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (84400, Донецька обл., місто Лиман, ВУЛИЦЯ ПРИВОКЗАЛЬНА , будинок 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40150216)17927,00грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім грн. 00 коп.) штрафу; 3671,40грн. (три тисячі шістсот сімдесят одна грн. 40 коп.) додаткових зборів; 1921,00грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог, а саме в частині стягнення з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 76; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00178353) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (84400, Донецька обл., місто Лиман, ВУЛИЦЯ ПРИВОКЗАЛЬНА , будинок 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40150216) 7683,00грн. штрафу відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було складено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 26.03.2019

Суддя ОСОБА_2