Рішення № 80683399, 19.03.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2019 р. Cправа № 902/683/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" (вул. Пирогова, б.150, м. Вінниця, 21037)

до Фермерського господарства "ФЕРМЕР ОСОБА_1В." (Відокремлена садиба, вул. Ново-Радянська, буд. 20, с. Сонячне, Крижопільський район, Вінницька область, 24606)

про стягнення 148658,97 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовом до Фермерського господарства "ФЕРМЕР ОСОБА_1В." про стягнення 148658,97 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором контрактації сільськогосподарської продукції № ДА-50 від 29.03.2017 р. в частині проведення розрахунків за отриманий посівний матеріал у кількості 25 п.о.

Ухвалою від 29.10.2018 р. було відкрито провадження у справі № 902/683/18, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Вказаною ухвалою підготовче засідання у справі було призначено на 20.11.2018 р.

На визначену дату - 20.11.2018 р. в судове засідання представники сторін не з'явилися, відповідач про причини невиконання вимог ухвали від 29.10.2018 р. не повідомив.

Зважаючи на неявку в судове засідання представників сторін, невиконання відповідачем вимог ухвали суду від 29.10.2018 р., суд ухвалою від 20.11.2018 р. продовжив за власною ініціативою строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 15.01.2019 р.

Разом з тим, підготовче засідання, призначене на 15 січня 2019 р., не відбулось в зв'язку із перебуванням судді Колбасова Ф.Ф. на лікарняному.

Ухвалою від 25.01.2019 р. підготовче засідання у справі було призначено на 19 лютого 2019 р.

На визначену судом дату - 19.02.2019 р. представники сторін в підготовче засідання також не з'явилися.

Ухвалою суду від 19.02.2019 р. призначено у справі судове засідання для її розгляду по суті на 19.03.2018 р.

В судове засідання 19.03.2019 р. представник відповідача повторно не з'явився, витребуваних доказів не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою суду, яка надсилалась йому рекомендованою кореспонденцією.

Як свідчать матеріали справи, зокрема повідомлення про вручення поштового відправлення № 21018 0178435 4 та № 21018 0173164 1 (вх. № 10806 від 03.12.2018 р. та № 1345 від 11.02.2019 р.), ФГ "ФЕРМЕР ОСОБА_1 отримало ухвали суду, що підтверджується підписами його представників на поштових повідомленнях.

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для виконання завдання підготовчого провадження, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог зазначає, що ним, на виконання умов укладеного з відповідачем ОСОБА_2 контрактації сільськогосподарської продукції № ДА-50 від 29.03.2017 р., поставлено Фермерському господарству "ФЕРМЕР ОСОБА_1 товар (посівний матеріал в кількості 25 п.о.) на суму 125800,00 грн, за який Фермерське господарство "ФЕРМЕР ОСОБА_1В." не розрахувалось.

Посилаючись на вказані обставини, позивач заявив до стягнення з відповідача 125800,00 грн основного боргу, 9589,66 грн. інфляційних втрат та 13269,31 грн – 10 % річних.

Окрім того, 25.10.2018 р. позивач звернувся з клопотанням про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката. Посилається на те, що позивач звертався за правовою допомогою, у зв'язку із чим просив суд відшкодувати судові витрати, зокрема на послуги адвоката в сумі 10000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо розглянувши всі обставини справи з урахуванням положень ст. 86 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд встановив, що 29.03.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" і Фермерським господарством "ФЕРМЕР ОСОБА_1В." був укладений Договір контрактації сільськогосподарської продукції № ДА-50.

Відповідно до пункту 1.1. ОСОБА_2 Сторони домовилися, що в порядку та на умовах, зазначених у даному ОСОБА_2:

1.1.1. Сторона 1 зобов'язується передати Стороні 2 посівний матеріал високоолеїновоrо соняшника (надалі іменується "ОСОБА_3 матеріал") та здійснити розрахунок за поставлений Стороною 2 Соняшник, вирощений із ОСОБА_3 матеріалу;

1.1.2. Сторона 2 зобов'язується прийняти ОСОБА_3 матеріал й використати його за цільовим призначенням, встановленим даним ОСОБА_2, здійснити за нього розрахунок та поставити Стороні 1 соняшник, вирощений із ОСОБА_3 матеріалу.

Згідно із пунктом 1.2. ОСОБА_2 Сторони домовилися, що ОСОБА_3 матеріал та Соняшник разом у цьому ОСОБА_2 іменуються "Предмет ОСОБА_2".

За приписами пункту 1.3. ОСОБА_2 найменування, кількість предмету ОСОБА_2, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру, ціна одиниці виміру та загальна сума Предмету ОСОБА_2 визначаються у специфікаціях, рахунках, видаткових накладних та/або інших товарно-супровідних документах, які є невід'ємною частиною даного ОСОБА_2.

Підпунктом 2.1. l п. 2.1. ОСОБА_2 передбачено, що Сторона 1 зобов'язується передати Стороні 2 ОСОБА_3 матеріал у кількості 25 посівних одиниць з метою його посіву на земельній ділянці розміром 50 га.

На виконання умов ОСОБА_2 Сторона 1 поставила Стороні 2 ОСОБА_3 матеріал у кількості 25 п.о. на суму 125800,00 грн, у т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № АУ000020331 від 30.03.2017 р.

ОСОБА_3 матеріал на підставі довіреності № 6 від 30.03.2017 р. був отриманий ОСОБА_1.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач поставив відповідачу ОСОБА_3 матеріал у кількості 25 п.о. на загальну суму 125800,00 грн.

Зазначений товар прийнято відповідачем в повному обсязі без будь-яких зауважень та без претензій про що свідчить підпис відповідача на видатковій накладній № АУ000020331 від 30.03.2017 р., скріплений печаткою ФГ "ФЕРМЕР ОСОБА_1В.".

Відповідно до пп.2.2.4 п. 2.2. ОСОБА_2, відповідач повинен був сплатити позивачу вартість посівного матеріалу не пізніше 01 жовтня 2017 року.

Відповідно до пункту 5.6. ОСОБА_2, оплата за Предмет ОСОБА_2 здійснюється Сторонами шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточні рахунки.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідач у строк, передбачений ОСОБА_2, не оплатив вартість отриманого ОСОБА_3 матеріалу, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з приписами статті 713 Цивільного кодексу України за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 272 Господарського кодексу України за договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (далі - виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі - контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

Однак, як слідує з матеріалів справи та стверджується позивачем, відповідач свої договірні зобов’язання щодо оплати отриманого товару не виконав, за посівний матеріал не розрахувався.

Докази протилежного у справі відсутні та відповідачем не надано.

Укладений між сторонами Договір контрактації сільськогосподарської продукції №ДА-50 по своїй правовій суті містить елементи договорів купівлі-продажу та поставки, до яких на відповідно положень ст.712 ч.2 ЦК застосовуються загальні положення про ці договори.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 7.1. ОСОБА_2 передбачено, що у випадку порушення ОСОБА_2 Сторона несе відповідальність, визначену цим ОСОБА_2 та (або) чинним законодавством України.

За приписами п. 7.2. ОСОБА_2, порушенням ОСОБА_2 є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього ОСОБА_2.

Відповідач не виконав свої зобов'язання по ОСОБА_2 та прострочив їх виконання, чим порушив вищенаведені норми чинного законодавства та умови ОСОБА_2.

Відповідно до п. 7.4. ОСОБА_2, при порушенні виконання зобов'язань, передбачених підпунктами 2.2.4. пункту 2.2. ОСОБА_2, Сторона 2 сплачує на користь Сторони 1 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період протермінування платежу, 10% річних, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних або несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочення за весь період протермінування платежу. Обмеження, передбачені п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, у даному випадку не застосовуються.

На цій підставі позивачем нараховано та заявлено до стягнення 13269,31 грн 10% річних та 9589,66 грн інфляційного збільшення боргу з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Так, враховуючи, що по видатковій накладній № АУ000020331 від 30.03.2017 р. відповідач отримав товар, залишок боргу за який станом на 01.10.2017 р. становив 125800,00 грн, позивачем обраховано за період з 03.10.2017 р. по 22.10.2018 р., що складає 385 днів прострочення платежу, а саме 13269,31 грн 10% річних.

Окрім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 9589,66 грн інфляційного збільшення боргу за період з листопада 2017 року по вересень 2018 року.

Господарський суд, перевіривши розрахунки 10% річних та інфляційного збільшення боргу, визнає їх арифметично правильними, а тому задовольняє вимоги про стягнення 13269,31 грн 10% річних та 9589,66 грн інфляційного збільшення боргу в повному розмірі.

Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо витрат, пов'язаних з судовими витратами та витратами з наданням правничої допомоги на суму 10000,00 грн, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2229,89 грн згідно платіжного доручення № 9587 від 22 жовтня 2018 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За ОСОБА_2 про надання правової допомоги №К-28 від 23 липня 2018 року, укладеного між ОСОБА_4 (діє на підставі Свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000116, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 18 січня 2017 року №1) та Товариством з обмеженою відповідальністю - Підприємство "Авіс" (клієнт), сторони погодили, що адвокат зобов'язався надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та законних інтересів останнього в судах всіх інстанцій, державної виконавчої служби, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування у справі за позовом клієнта до ФГ "ФЕРМЕР "ОСОБА_5В." про стягнення заборгованості, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених ОСОБА_2. Номер справи зазначається в ухвалі господарського суду про відкриття провадження, яка є невід'ємною частиною даного ОСОБА_2.

Правова допомога полягає в:

- зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосується справи;

- надання усних та письмових консультацій та роз'яснень щодо правових питань, що стосуються справи;

- складанні необхідних для справи процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо;

- виконанні окремих доручень клієнта, що стосується справи;

- представництві інтересів клієнта в судах всіх інстанцій, державної виконавчої служби, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань, що стосуються справи.

За умовами п. 3.1. ОСОБА_2 про надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) в розмірі десять тисяч гривень в якості попередньої оплати шляхом видачі коштів з каси клієнта із зазначенням відповідного призначення платежу.

Факт сплати позивачем адвокату ОСОБА_4 коштів за правову допомогу підтверджується видатковими касовими ордерами від 16 липня 2018 року на суму 9900,00 грн та від 31 липня 2018 року на суму 100,00 грн.

При здійсненні розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує критерії того, що дана справа є нескладною в розумінні ст.12 ГПК України, при цьому виконані адвокатом роботи (надані послуги) не відносяться до категорії складних та не пов'язані із застосуванням значного обсягу законодавства, у зв'язку з цим, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 5000,00 грн.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно "Опису наданих послуг", за умовами договору Адвокат буде надавати послуги з професійної правничої допомоги протягом всього строку тривалості справи у судах всіх інстанцій та у виконавчому провадженні. Зокрема, Адвокатом будуть здійснюватися такі послуги, як складання апеляційної скарги, складання касаційної скарги, прийняття участі в судах всіх інстанцій. Тобто до переліку включено послуги, які можуть надаватися адвокатом в майбутньому.

З урахуванням ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2229,88 грн, що складає 1,5% ціни позову та витрати, пов'язані із розглядом справи на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ФЕРМЕР ОСОБА_1В." (Відокремлена Садиба, вул. Ново-Радянська, буд. 20, с. Сонячне, Крижопільський район, Вінницька область, 24606; код ЄДРПОУ 13324804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" (вул. Пирогова, 150, м. Вінниця, 21037; код ЄДРПОУ 13304871) 125800 грн 00 коп. основного боргу, 13269 грн 31 коп. - 10 % річних, 9589 грн 66 коп. інфляційних втрат, 2229 грн 88 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору та 5000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 25 березня 2019 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул.Пирогова, б.150, м. Вінниця, 21037)

3 - відповідачу (Відокремлена садиба вул. Ново-Радянська, буд.20, с.Сонячне, Крижопільський район, Вінницька область, 24606)