Рішення № 80682871, 25.03.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8205/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 березня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Боровкова Д.О.,

при секретарі Журавльовій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № б/н від 19 жовтня 2012 року в розмірі 47066,22 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту – 20245,10 грн., заборгованість за нарахованими відсотками – 7951,43 грн., заборгованість за пенею – 16152,25 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.76 Умов та Правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 2217,40 грн. - штраф (процентна складова). Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Умовами договору була передбачена сплата процентів за користування кредитом та відповідальність відповідача за невиконання умов договору. Відповідач взятих на себе зобов'язань перед банком не виконує. В зв’язку з наведеним, просить стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості.

Суд ухвалив розглядати справу без участі представника позивача, який у судове засідання не з’явився, проте у прохальній частині позову зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без участі відповідача, який відзиву суду не подав, до суду не з’явився, будучи належним чином повідомлена про час і місце судового засідання повісткою, яка направлялася рекомендованим листом, який був повернутий поштовим відділенням у зв’язку із закінченням терміну зберігання, що свідчить про те, що відповідач не бажає її отримувати, а представник відповідача не заперечує проти такого розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 634 ЦК України договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов’язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2012 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, в якій зазначено, що зазначена заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між сторонами договір про надання банківських послуг /а.с.7-23/. Відповідно до умов кредитного договору позивач отримав кредит в розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідач зобов’язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту (пункт 2.1.1.5.7 Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку). Овердрафт – короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у розмірі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування (пункт 1.1.1.6.3 Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку).

Згідно із умовами договору, які передбачені у Тарифах обслуговування кредитних карток «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» строк пільгового періоду становить 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості), а базова процентна ставка в місяць, яка нараховується на залишок заборгованості, становить – 2,5%.

У пункті 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку передбачено, що при непогашені суми простроченого кредиту на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справами.

Вищезазначені Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи не містять підписи відповідача, проте останній не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови, Правила та Тарифи не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Як убачається з розрахунку суми боргу /а.с.4-10/ відповідач взятих на себе зобов'язань перед позивачем належним чином не виконує, відсотки за користуванням кредиту не сплачує, в зв'язку із чим станом на 31 травня 2015 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 47066,22 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту – 20245,10 грн., заборгованість за нарахованими відсотками – 7951,43 грн., заборгованість за пенею – 16152,25 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.76 Умов та Правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 2217,40 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу, зокрема, не надав заяви про застосування строків позовної давності, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок, знаходить його підставним в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, за нарахованими відсотками та за пенею.

Враховуючи наведене, суд вважає, що сума заборгованостей, зокрема, по тілу кредиту в розмірі 20245,10 грн., за нарахованими відсотками в розмірі 7951,43 грн. та пеню 16152,25 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі, тобто з відповідача підлягає стягненню 44348,78 грн. /20245,10 грн. + 7951,43 грн. + 16152,25 грн. = 44348,78 грн./.

Щодо стягнення заборгованості за штрафами, з яких: 500,00 грн. - фіксована частина та 2217,40 грн. - процентна складова, то суд прийшов до наступних висновків.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України ).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1. /а.с.20/, передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов’язань на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

У той самий час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг /а.с.22 зворот/ передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

За таких обставин, суд, керуючись вимогами статті 549 ЦК України, приходить до висновку, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року № 347/1910/15-ц.

За таких обставин, суд вважає, що немає достатніх правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за штрафами (500,00 грн. - фіксована частина та 2217,40 грн. - процентна складова), оскільки суд вже стягнув суму заборгованості за пенею.

Враховуючи наведене суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 44348,78 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України на користь позивача слід стягнути з відповідача сплачений судовий збір за подачу позову до суду.

Керуючись ст.ст. 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 44348 гривень 78 коп. боргу та судовий збір у розмірі 1762 гривень 00 коп. Всього стягнути 46110 (сорок шість тисяч сто десять) гривень 78 коп.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського,1Д; ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_1; РНОКП: НОМЕР_1).

Суддя:

Оригінал рішення.