Постанова № 80682855, 19.03.2019, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/174/19

Провадження № 2-а/240/3/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді – Шинкаренко А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області, в особі поліцейського СРПП №2 Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області - ОСОБА_3, провизнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

Позивач у березні 2018 року звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області, в особі поліцейського СРПП №2 Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області - ОСОБА_3, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 353371 від 12.02.2019 року, та закрити провадження.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при складанні постанови відповідачем було порушено вимоги, щодо процедури розгляду справи, та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Зокрема, його визнано винним у тому, що він 12.02.2019 року, о 01 год. 00 хв., в смт. Новодонецьке по вул. Степовій керував транспортним засобом марки ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1, без посвідчення водія. Однак, як зазначає позивач, він працює у ВП «Шахта «Новодонецька» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля». 11.02.2019 року приїхавши додому з третьої зміни, під час вечері вживав пива. Згодом, йому зателефонував знайомий – ОСОБА_4, який просив приїхати в смт. Новодонецьке Добропільського району Донецької області, щоб забрати їх товариша – ОСОБА_5 Оскільки, позивач вживав пиво, то, на пропозицію останнього, за кермо його автомобіля сів ОСОБА_4 і вони, близько 24 год., приїхали в смт.Новодонецьке. ОСОБА_4 пішов на зустріч товариша, а він залишився сидіти на пасажирському сидінні у власному авто, припаркованого біля будинку. Через декілька хвилин до його автомобіля підійшли працівники поліції, та запропонували йому пред’явити необхідні реєстраційні документи на автомобіль та водійське посвідчення. Він пояснив поліцейським, що автомобілем не керував та зателефонував ОСОБА_4, щоб той повертався та приніс зазначені документи, які були у нього.

Через декілька хвилин повернувся водій – ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, та передав на вимогу патрульних документи на автомобіль, поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та власне водійське посвідчення. Після чого, поліцейські сказали, що ОСОБА_4 може їхати далі, а його необхідно доставити до райвідділу, для встановлення особи. На пропозицію позивача, разом з поліцейськими, поїхали до нього додому за адресою: с. Беззаботівка Олександрівського району Донецької області, де він виніс паспорт та пред’явив відповідачу, проте, його працівники поліції силоміць посадили у службовий автомобіль, та відвезли до чергової частини Добропільського міського відділення поліції. У присутності двох свідків, майже о 3 годині ночі, йому запропонували продути алкотестер «Драгер», результати якого становили 1,0 проміле. У своїх поясненнях він зазначив, що дійсно, напередодні вживав пиво, проте автомобілем не керував. При цьому, ніякого протоколу та постанови працівники поліції не складали. Близько 4 години його забрали друзі, яким він зателефонував, та відвезли додому. 22 лютого 2019 року рекомендованим відправленням він отримав з відділення поліції протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 144288 від 12.02.2019 року, складений відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серіїДПО18 № 353371 від 12.02.2019 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вважає таку постанову незаконною з огляду на те, що він взагалі не керував власним автомобілем. Тому, просить суд визнати незаконними дії суб'єкта владних повноважень - поліцейського СРПП №2 Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта ОСОБА_3, скасувати постанову серії ДПО18 № 353371 від 12.02.2019 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КК України, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн., а провадження у справі закрити.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької облсті від 11.03.2019 року ОСОБА_1 було поновлено пропущений процесуальний строк звернення до суду з оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 353371 від 12.02.2019 року. Позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено до слухання на 09 год. 00 хв. 19.03.2019 року.

Позивач та представник позивача - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити. Представник позивача пояснив, що ОСОБА_1 постанову серії ДПО18 № 353371 від 12.02.2019 року отримав поштою 22.02.2019 року, але вона була нечитабельною. Лише після повідомлення Олександріського районного суду про те, що в суді буде слухатися справа, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, він у приміщенні суду ознайомився з протоколом про адміністративне правопорушення, та постановою про накладення адміністративного стягнення і зрозумів, що його притягнено, також, за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Проте, він за кермов власного автомобіля 12.02.2019 року не був, а лише надав свій автомобіль своєму товаришу - ОСОБА_4, щоб забрати знайомого ОСОБА_5 з смт.Новодонецьке Добропільського району Донецької області, куди вони разом приїхали. Коли підійшли працівники поліції до автомобіля, ОСОБА_1 перебував на пасажирському сидінні. Його затримали, але протокол не був складений. Разом з працівниками поліції поїхали додому за адресою: с. Беззаботівка Олександрівського району Донецької області, де він виніс паспорт та пред’явив відповідачу, після чого, працівники поліції силоміць посадили у службовий автомобіль, та відвезли до чергової частини Добропільського міського відділення поліції. При ньому, постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП не складали.

Поліцейський позбавив позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 винним себе не визнає, та просить справу закрити.

Відповідач – поліцейський СРПП № 2 Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області - ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позов у встановлений судом строк не подав, поважних причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, опитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що поліцейським СРПП № 2 Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12.02.2019 року серії ДПО18 №353371, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп. За змістом указаної постанови 12 лютого 2019 року, о 01 год. 00 хв., ОСОБА_1 у смт. Новодонецьке по вул. Степовій керував автомобілем марки ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1, без посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії "В", чим порушив п.п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, і таким чином, вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП, у зв’язку з чим до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну підстави, які покладені відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в основу спірного рішення - постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.02.2019 року серії ДПО18 №353371 на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень, щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови, про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його вини, у вчиненні адміністративного

правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Пунктом 1 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» основним повноваженням патрульної поліції є, серед іншого, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху.

Згідно зі статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені частиною 1 статті 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Нормами статті 280 КпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 4 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 7 листопада 2015 року (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначені положення норми закону передбачають відповідальність водія за керування транспортним засобом - який не має при собі, або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно, суб’єктом вказаного адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП є особа, яка керує транспортним засобом, а отже обов’язок пред’явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, покладається лише на цю особу.

Таким чином, закон пов’язує відповідальність за не пред’явлення для перевірки

посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, встановлену ч. 1 ст. 126 КУпАП, у випадку керування такою особою транспортним засобом, що має бути доведеним.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 11.02.2019 року він відпочивав у знайомого в смт. Новодонецьке Добропільського району Донецької області. Згодом він зателефонував ОСОБА_1, щоб він його забрав, проте, останній відмовив, оскільки вже випив пива, та керувати власним автомобілем не зможе. Але запропонував приїхати разом з ОСОБА_4, який буде керувати автомобілем. Через деякий час, за ним в смт.Новодонецьке приїхали ОСОБА_4, який був за кермом, та ОСОБА_1, що знаходився в якості пасажира. Останній залишився в автомобілі, а ОСОБА_4 вийшов йому назустіч. В цей час до автомобіля під'їхали працівники Добропільського відділення поліції. ОСОБА_1 працівники поліції забрали до відділення для встановлення особи. Свідків при цьому не було, та ніяких порушень не фіксували. Після телефонного дзвінка, близько 4 години ночі, вони ОСОБА_1 забрали з відділення та відвезли додому.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 11.02.2019 року, близько 22 години, йому зателефонував ОСОБА_5 та сказав, щоб він взяв своє водійське посвідчення, з яким прийшов до ОСОБА_1, та на його автомобілі забрали ОСОБА_5 з смт.Новодонецьке Добропільського району, оскільки ОСОБА_1 цього вечора вживав пиво, тому за кермо власного автомобіля не сяде. Коли приїхали в смт.Новодонецьке, він вийшов з автомобіля, забрав ключі, і пішов назустріч ОСОБА_5В, а ОСОБА_1 залишився сидіти на пасажирському сидінні. Вони разом повернулись до автомобіля саме в той час, коли працівники поліції розмовляли з ОСОБА_1,та стверджували, що він нібито рухався, хоча ключів від автомобіля у нього не було. Працівники поліції забрали ОСОБА_1 до Добропільського відділення поліції, для встановлення особи. І лише,

близько 4 години ранку, вони забрали його з відділення, та відвезли додому.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

Проте, будь-які належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які б підтвердили факт порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, в матеріалах справи відсутні, та відповідачем до суду не надані.

В силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП, не доведено дотримання при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12.02.2019 року серії ДПО18 № 353371, вимог статті 280 КУпАП, щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування

обставин, щодо вирішення її в точній відповідності з законом, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП.

Вказане у своїй сукупності дозволяє суду дійти висновку, що постанова серії ДПО18 № 353371 від 12.02.2019 не відповідає критеріям законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, сама по собі постанова, без інших належних та допустимих доказів, не підтверджує факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями статей 9, 139, 242-246, 254, 255, 268, 286 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області, в особі поліцейського СРПП №2 Добропільського ВП Покровського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області - ОСОБА_3, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії ДПО18 № 353371 від 12.02.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху за частиною 1 статті 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду або чарез Олександрівський районний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, місце реєстрації: вул.Зарічна, буд. 32, село Беззаботівка, Олександрівського району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_2;

Відповідач: Добропільське відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, вул. Першотравнева, 52, м. Добропілля, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 40109058; поліцейський сектору реагування патрульної поліції №2 Добропільського відділення поліції Покровського відділу полції в Донецькій області - ОСОБА_3, вул. Першотравнева, 52, м. Добропілля Донецької області, РНОКПП або номер і серія паспорта - відомості відсутні.

Повне судове рішення складено 22.03.2019 року.

Суддя А.І. Шинкаренко