Ухвала суду № 80682240, 22.03.2019, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/737/19

№ провадження 1-кп/647/138/2019

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

22.03.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Миргород В.С.,

при секретарі - Татаровській І.В.

за участю прокурора - Іщука Ю.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Бериславі Херсонської області кримінальне провадження, внесеного до ЄРДР № 12019230090000682 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військову службу проходив, офіційно не працевлаштований, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, без постійного місця проживання, який не є депутатом будь-якого рівня, раніше судимий: 20.05.1976 року Бериславським народним судом за ст.141 ч.2 КК УРСР до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнений 11.03.1977 року Голопристанською ВК Херсонської області №7, умовно-достроково, невідбутий термін 2 роки 2 місяці 18 днів на підставі Указу I IBP СРСР від 20.03.1964 року; постановою Білозерського народного суду Херсонської області від 03.08.1978 року повернений в місця позбавлення волі на 2 роки; звільнений 18.01.1979 року Голопристанською ВК Херсонської області №7, умовно-достроково, невідбутий термін 3 місяці 21 день; 24.06.1980 Медведівським народним судом Марійської АРСР за ст.146 ч.2 П «Б» КК АРСР до позбавлення волі на строк 6 років, 15.12.1980 року Полонським народним судом Хмельницької області за ст. 81 ч.2,42 КК УРСР до 8 років позбавлення волі, звільнений 28.03.1986 по відбуттю строку покарання; 11.04.1995 року Великоолександрівським районним судом за ст.86-1 КК України(редакція 1960) до позбавлення волі на строк 10 років, згідно ст. 9 «Б» ЗУ «Про амністію» від 11.05.2000 року невідбута частина покарання скорочена на Уг - 2 роки 1 місяць 10 днів, звільнений 07.11.2000 року умовно-достроково, невідбутий строк: 1 рік 8 місяців 9 днів; 11.12.2003 року Бериславським районним судом за ст. 185 ч.3, 263 ч.1, 307 ч.2, 309 ч.2, 70, 71 КК України (редакція 2001 року)до позбавлення волі на строк 6 років; звільнений 03.07.2009 року по відбуттю строку покарання; 06.05.2008 року Бериславським районним судом за ст.162 ч.1, 71, 72 КК України (редакція 2001), (за вироком від 11.12.2003 - 7 місяців)до позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць. 08.07.2008 року Бериславським районним судом за ст.395, 70 ч.4 КК України (редакція 2001), (за вироком від 06.05.2008 року - 7 місяців) до позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці, звільнений 03.07.2009 року по відбуттю строку покарання; 24.11.2009 року Бериславським районним судом за ст. 185 ч.2, 263 ч.1, 70 КК України (редакція 2001), до позбавлення волі на строк 4 роки; 30.03.2010 роки Бериславським районним судом за ст. 395, 70 ч.4, 72 КК України (редакція 2001),до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, звільнений 30.01.2013 року умовно- остроково; 31.10.2013 року Бериславським районним судом Херсонської області за ст.186 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.1, 309 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці; 23.12.2013 Бериславським районним судом за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 08.02.2018 по відбуттю строку покарання, на даний момент утримується в Миколаївському СІЗО ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бериславського районного суду Херсонської області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019230090000682 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор висловив переконання у наявності підстав до призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акта, зазначивши про відсутність підстав до прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України. Також прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2., оскільки існують ризики передбачені ст.177 КПК України, які дають підставу для заявлення даного клопотання, а саме: останній скоїв злочини, які відносяться до тяжких злочинів та середньої тяжкості, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а тому з метою забезпечення обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов’язків, та запобігання спробам перешкоджання здійснення кримінального провадження та з підстав того, що більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти приведеним ризикам, існує необхідність в продовжені строку утримання під вартою.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та представник КВУ «Бериславський водоканал» в дане підготовче засідання не прибули, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

З урахуванням положень ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд заслухавши думку учасників судового провадження, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого.

Суд визнав за можливе розглянути дане клопотання за відсутності потерпілих.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про призначення обвинувального акту до розгляду у судовому засіданні та продовження строку тримання під вартою.

Інших клопотань сторони не заявляли.

Заслухавши думку учасників досудового розгляду кримінальної справи, суд прийшов до переконання про можливість призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Підстав для прийняття рішень по справі, передбачених пп. 1-4 ч.2 ст. 314 КПК України, а саме: затвердження або відмова в затвердженні угоди, закриття провадження, повернення обвинувального акту немає. Порушення вимог кримінально-процесуального законодавства під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, не встановлено. Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнути до відповідальності у міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частинами 1, 2 та 6 ст.22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Згідно ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (ч.1 ст.65 КПК України). Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установленому цим Кодексом випадках - на потерпілого.

Пунктом 4 ч.2 ст.315 КПК України встановлено, що під час підготовчого провадження, з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження.

Таким чином, у наявності достатні підстави для завершення підготовки до судового розгляду та для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Ухвалою слідчого судді Бериславського районного суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 23.01.2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід «тримання під вартою» до 22.03.2019 року включно.

Частиною 3 ст.315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених Цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Враховуючи доведеність існування обставин, які свідчать про те, що маються ризики, які виправдовують необхідність продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що обвинувачений, виходячи із його особи та самих обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також з урахуванням обставин, що менш суворі запобіжні заходи будуть не достатні для запобігання вищезазначеним ризикам, суд вважає, що клопотання щодо продовження строку утримання під вартою заявлене прокурором підлягає задоволенню, тобто строк утримання під вартою необхідно продовжити до 60 днів.

Керуючись ст.ст. 183, 314-316, 371, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Справу з обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України прийняти до провадження Бериславського районного суду Херсонської області.

Закінчити підготовче провадження та призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бериславського районного суду Херсонської області на 26.03.2019 року о 09-30 годині.

Розгляд кримінального провадження здійснюватиметься у відкритому судовому засіданні одноособовим складом суду: головуючим - суддею В.С.Миргород.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, неодруженого, офіційно не працюючого, без місця реєстрації та постійного місця проживання, раніше неодноразово судимого, на даний момент утримується в Миколаївському СІЗО, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, до 20.05.2019 року включно.

Звернути увагу Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області на те, що згідно ч.3 ст.23 КПК України, сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження: прокурора, потерпілих, обвинуваченого.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Згідно ч.5 ст.532 КПК України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.

Суддя В. С. Миргород