Рішення № 80680894, 19.03.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/15954/18

Провадження №2/428/272/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5, третя особа Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що він є власником житлового будинку, розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Соснова, б. 11. У вищезазначеному житовому будинку разом з ним зареєстровані відповідачі, які в спірному житловому будинку не проживають з 2012 року. Наявність реєстрації відповідачів у житловому будинку порушує його права та інтереси, як власника, оскільки створює перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Позивач звернувся з цим позовом до суду і просить визнати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітнього ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Соснова, б. 11.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи до суду надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав. Не заперечував проти винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, про день, час і місце судового засідання справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило.

Представник третьої особи ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, надала до суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та заперечувала в частині задоволення позовних вимог щодо визнання неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Відповідачі своїм правом на подачу відзиву не скористалися.

Позивач ОСОБА_1 у письмовій заяві не заперечував проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у зв’язку з чим судом 19.03.2019 року на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з правовою позицією Постанови Верховного суду України від 16.01.2012 року по справі за позовом про усунення перешкод у користуванні власністю у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши разом з тим одну з таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до статті 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Соснова, б. 11, належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 1-8616 від 26.12.1995 року, реєстраційним написом Сєвєродонецького міського бюро технічної інвентаризації № 1563 від 26.08.1997 року.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії 1-ЕД № 090393, виданого 11 жовтня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, ОСОБА_5 народився 03 жовтня 2007 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 807. Батьком записаний ОСОБА_1, матір’ю – ОСОБА_4.

З довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 38083 від 26.11.2018 року, виданою відділом адміністративних послуг ЦНАП у м. Сєвєродонецьку вбачається, що за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Соснова, б. 11, зареєстровані, крім позивача, колишня дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, стороння людина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, син позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно з актом про встановлення факту проживання (не проживання), затвердженого Управлінням житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради Луганської області за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Соснова, б. 11, зареєстровані, але не проживають понад 17 років ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3; зареєстровані, але не проживають понад 6 років ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5.

В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначені відповідачі беруть участь в оплаті витрат на комунальні послуги, з вимогами про вселення до спірного житлового будинку відповідачі не зверталися та будь-якої спеціальної домовленості між сторонами щодо тривалості проживання не було, а також відсутні докази того, що існували будь-які перешкоди у проживанні відповідачів в спірному житловому приміщенні.

Таким чином, враховуючи, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за місцем реєстрації не проживають більше одного року без поважних причин, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання цих осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, підлягають задоволенню.

Щодо вимоги визнати неповнолітнього сина позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, таким, що втратив право користування житлом, належним на праві власності його батькові - позивачу ОСОБА_1, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 176 СК України батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Суд вважає, що неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Соснова, б. 11, нарівні з його батьком ОСОБА_1. Крім того, доказів того, що неповнолітня дитина має інше житло суду надано не було.

Також суд, враховує висновок Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 29.01.2019 року №572, який вважає недоцільним позбавлення неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, спірним житловим будинком.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині, що має наслідком відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 окремо з кожного на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в сумі 234,93 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 284, 287 - 289, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Соснова, б. 11.

Відмовити в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, окремо з кожної, на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 93 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_9, б. 11; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_9, б. 11.

Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_9, б. 11.

Відповідач: ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_9, б. 11.

Відповідач: ОСОБА_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_9, б. 11.

Третя особа: Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б. 32; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26204220.

Представник третьої особи: ОСОБА_6, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б. 32, паспорт серії ЕМ № 811826.

Суддя Ж. І. Кордюкова