Рішення № 80680716, 13.03.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2081/17

Провадження № 2/496/523/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретаря - Богдан Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь переплату пенсії у розмірі 25001,80 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачка перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області та з 20.11.2013 року отримувала пенсію за вислугу років, як працівник охорони здоров`я, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З заявою про призначення пенсії від 20.11.2013 року ОСОБА_1 надала свою трудову книжку та довідку від 21.11.2013 року №75, відповідно до яких вона у період з 06.07.2006 року по 03.12.2012 року працювала на посаді медсестри-анестезістки у анестезіологічному відділенні у КУ «Міська клінічна лікарня №11», на підставі чого їй було здійснено нарахування пенсії. За результатами перевірки пенсійної справи відповідачки було направлено відповідний запит до КУ «Міська клінічна лікарня №11», у відповідь на який було повідомлено, що під час роботи відповідачки у період з 06.07.2006 року по 03.07.2012 року у КУ «Міська клінічна лікарня №11» функціонувало відділення інтенсивної терапії/реанімації, як самостійне відділення, що у відповідності до норм законодавства, не є підставою для зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи відповідачки з 06.07.2006 року по 03.12.2012 року. У зв`язку з цим, управлінням Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області було прийнято рішення № 187 від 31.03.2016 року про утримання з відповідачки надміру виплачених сум пенсії за період з 20.11.2013 року по 31.01.2016 року у сумі 25000,80 грн., однак утримати їх не виявляється можливим, оскільки останній з 01.02.2016 року припинено виплату пенсії. До цього часу сума боргу управлінню відповідачкою не відшкодована, а тому представник позивача звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, але направив до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить справу розглянути у його відсутність.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, хоча повідомлялася про день слухання справи належним чином, відзив на позов не подала, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 20.11.2013 року відповідачка звернулася до управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років та надала трудову книжку, а також довідку № 75 КУ «Міська клінічна лікарня №11» від 21.11.2013 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 працювала на посаді медсестри-анестезістки у анестезіологічному відділенні з 06.07.2006 року по 03.12.2012 року.

На підставі поданих документів, з 20.11.2013 року відповідачка отримувала пенсію за вислугу років, як працівник охорони здоров`я, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року, передбачено, зокрема, роботу в лікарняних закладах.

Позивач зазначає, що згідно з записом у трудовій книжці відповідачки, вона працювала з 06.06.2006 року по 03.12.2012 року медсестрою у анестезіолоічному відділенні та відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначений період роботи зараховано їй до страхового стажу у двократному розмірі.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року №303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України», відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії, відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації, а тому відповідач вважає, що за періоди роботи в анастезіологічних відділеннях можливо зарахувати до страхового стажу у подвійному розмірі лише за умови, що у закладах охорони здоров`я у ці періоди не було окремого реанімаційного відділення.

Згідно відповіді КУ «Міська клінічна лікарня №11», де працювала ОСОБА_1 , вбачається, що за період з 06.07.2006 року по 03.07.2012 року у лікарні функціонувало окреме реанімаційне відділення.

У зв`язку з цим, управлінням Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області було прийнято рішення № 5 від 31.03.2016 року про припинення виплати пенсії з 01.04.2016 року, у зв`язку з непідтвердженням тривалості стажу роботи, що дає право на обчислення його у подвійному розмірі згідно положень ст. 60 Закону України про пенсійне забезпечення» (а.с.13).

Крім цього, управлінням було прийнято рішення № 187 від 31.03.2016 року про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії з 20.11.2013 року по 31.01.2016 року у сумі 25001,80 грн. (а.с.12).

Представник позивача вказує, що утримати борг з відповідачки не виявляється можливим, оскільки останній з 01.02.2016 року припинено виплату пенсії. Відповідачці неодноразово надсилалися листи з проханням добровільно повернути зазначені кошти, але цього часу сума боргу відповідачкою не відшкодована, в зв`язку з чим він просить на підставі ст. ст. 1212 ЦК України витребувати у неї безпідставно набуте майно.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Малиновського Об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про скасування рішення №5 від 31.03.2016 року та стягнення невиплаченої пенсії за весь час несплати задоволено частково. Зокрема визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області №5 від 31.03.2016 року про припинення виплати пенсії від 31.03.2016 року, та Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2016 року пенсію, призначену за вислугу років. Вказаним рішенням також встановлено, що трудовий стаж ОСОБА_1 у відділенні лікарні, яке виконувало реанімаційні заходи є підставою для врахування у подвійному розмірі відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи те, що рішення № 5від 31.03.2016 року УПФ у Біляївському районі Одеської області, на підставі якого позивач просить стягнути з відповідачки безпідставно набуте майно скасовано, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, ст. ст. 12, 13, 82 ч. 5, 89, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Малиновському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Одесі в позові до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії у розмірі 25000,80 грн. - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.О. Пендюра

Повний текст рішення складено 22 березня 2019 року