Рішення № 80678263, 07.03.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/8295/18

Провадження №2/442/434/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Грицай М.М.,

з участю секретаря – Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дрогобичі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 23953,37 грн.

Позов мотивує тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву б/н від 31.03.2011 року, згідно з якої отримав кредит у розмірі 8000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Останній підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору відповідач дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідач свої зобов’язання за вказаним договором не виконав. У зв’язку з цим утворилась заборгованість, яка станом на 18.11.2018 складає 23953,37 грн, з яких: 1091,14 грн- тіло кредиту; 2443,39 грн- відсотки за користування кредитом; 18802,01 грн – пеня; 500 грн – штраф(фіксована частина); 1116,83 грн – штраф ( процентна складова). Відповідно звернулись до суду із вказаним позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Разом із позовом позивач подав заяву про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду даний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Відповідачем подано відзив на позов, який скерований позивачу для надання можливості подати відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подавши клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Відповіді на відзив не подав.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково з підстав, викладених у відзиві. Додатково пояснив, що згідний із сумою заборгованості, нарахованою до часу укладення ним контракту про проходження військової служби, тобто, до 29.09.2016. Таким чином, погоджується сплатити 2122,33 грн. Зазначив, що він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції. Неодноразово звертався до позивача з повідомленням про те, що являється військовослужбовцем, надаючи підтвердження цього факту. Проте, працівники банку не відреагували належним чином та не здійснили перерахунок.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Вимогами ст. ст. 13, 81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 31.03.2011 вбачається, що відповідач отримав кредит в розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_1, як вбачається з заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк, підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 31.03.2011, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1, вбачається, що станом на 18.11.2018 нарахована заборгованість становить 23953,37 грн, з яких: 1091,14 грн - тіло кредиту; 2443,39 грн - відсотки за користування кредитом; 18802,01 грн – пеня; 500 грн – штраф (фіксована частина); 1116,83 грн – штраф (процентна складова).

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_1 зазначив, що з 29.09.2016 він зарахований у Збройні Сили України та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, що підтверджується наданими ним документами.

Як вбачається з військового квитка серії СО № 381242, ОСОБА_1 з 29.09.2016 на підставі контракту про проходження військової служби зарахований у Збройні Сили України.

З довідки військової частини А-1108 № 283 від 06.02.2019 вбачається, що ОСОБА_1 в період з 26.05.2017 по 07.08.2017 та з 18.08.2017 по 07.12.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту: військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час.

Крім того, Національний банк України у своєму листі від 02.09.2014 № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів – витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Отже, у даній справі на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Слід також врахувати, що відповідач визнав позов частково, а саме, в сумі 2122,33 грн – заборгованість, яка утворилась згідно розрахунку банку станом на 30.09.2016.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частинами 1, 2 ст. 182 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.

Враховуючи принцип диспозитивності судового процесу та заяву відповідача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 2122,33 грн. заборгованості, яка (згідно розрахунку, наданого банком) утворилась станом на 30.09.2016.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки відповідач не погодився на сплату вказаних сум і такі вимоги не доведені належними та допустимими доказами, оскільки, як зазначалось вище, ОСОБА_1 з 29.09.2016 зарахований на військову службу, а з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період, який на день подання позову не припинився. Вказане узгоджується також із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №327/353/16-ц.

Поряд з тим, згідно статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Відповідач є учасником антитерористичної операції, про що надав відповідні докази, а отже, – учасником бойових дій.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники ОСОБА_2, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав. Таким чином, відповідача слід звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 82100, АДРЕСА_1) в користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р для погашення заборгованості та судових витрат 2909282900311, МФО 305299) заборгованість у розмірі 2122 (дві тисячі сто двадцять дві) грн. 33 коп. за кредитним договором №б/н від 31.03.2011.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 12.03.2019.

Відмінність тексту резолютивної частини повного рішення (щодо стягнення судового збору) з текстом резолютивної частини короткого рішення, спричинена виправленням, яке слід вважати вірним (зідно ч.7 ст.259 ЦПК України).

Суддя Грицай М.М.