Ухвала суду № 80677974, 23.03.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/851/19

23.03.2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2019 року м. Токмак

Слідчий суддя Токмацького районного суду Запорізької області Курдюков В.М., за участю секретаря судового засідання Гаряги А.О., прокурора Нєдоводєй Л.А., слідчого Качанюк О.М., підозрюваного ОСОБА_1, захистника ОСОБА_2, розглянувши в приміщенні Токмацького районного суду Запорізької області клопотання слідчого СВ Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючому середню освіту, не працюючого, не одруженого, який участі у виборних органах не приймав, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3., м. Молочанськ, вул. Толстого, буд. 30 проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимому: 27.08.2014 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 1020 гривень, 26.06.2015 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним строком 1 рік 6 місяців, 20.07.2016 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.1 ст.122 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, 19.12.2016 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.190 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення вол, звільнився 30.11.2018 у зв’язку з відбуттям строку покарання, -

ВСТАНОВИВ:

До Токмацького районного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_1, який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 21.03.2019, приблизно о 16:30, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на території домоволодіння №38 по вулиці Миру, села Заможне, Токмацького району, Запорізької області, де тимчасово проживав, вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2103, р.н. 08 101-24 НЕ, який знаходився на території вказаного домоволодіння.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні будинку, розташованого за адресою: Запорізька області, Токмацький район, село Заможне, вулиця Миру, 38, заволодів ключом від замку запалення автомобіля, що знаходився на зв’язці з іншими трьома ключами в прихожій кімнаті, після чого направився на територію домоволодіння, де знаходився автомобіль ВАЗ 2103, р.н. 08 101-24 НЕ.

Далі ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, протиправно, без дозволу власника транспортного засобу, проник до салону автомобіля ВАЗ 2103, р.н. 08 101-24 НЕ, та за допомогою ключа від замку запалення завів його, після чого направився на вказаному транспортному засобі з території домоволодіння в сторону села Виноградне, Токмацького району, Запорізької області, тим самим незаконного заволодів вказаним автомобілем, що фактично належить ОСОБА_5, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 15 000 гривень.

Керуючи автомобілем ВАЗ 2103, р.н. 08 101-24 НЕ, за вказаним маршрутом, ОСОБА_1 був виявлений ОСОБА_5 та в подальшому здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, на виїзді з міста Молочанськ на автодорозі, що веде в сторону села Виноградне, перед мостом через річку Молочна.

За даним фактом слідчим відділенням Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080350000260 від 21 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

22.03.2019 у кримінальному провадженні №12019080350000260 від 21 березня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення (злочину) підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1) протоколом огляду місця події від 21.03.2019 – в ході якого оглянуто територію домоволодіння № 38 по вулиці Мира в селі Заможне Токмацького району Запорізької області, зафіксовано обставини вчинення кримінального правопорушення та вилучено речові докази;

2) протоколом огляду місця події від 21.03.2019 – в ході якого оглянуто територію автодороги поблизу міста Молочанськ Токмацького району Запорізької області, зафіксовано обставини вчинення кримінального правопорушення та вилучено речові докази;

3) протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 який пояснив, що мешкає в будинку в будинку №38 по вул. Миру в с. Заможне Токмацького району Запорізької області. У нього е автомобіль ВАЗ 2103, д.з. 101-24 НЕ даний автомобіль він завжди зберігав на території свого домоволодіння. 21.03.2019 року він помітив, що даний автомобіль зник з території його домоволодіння. В подальшому йому стало відомо, що даний автомобіль викрав ОСОБА_1, якому він не дозволяв користуватися даним автомобілем;

4) протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

На теперішній час ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289КК України, яке відноситься до тяжких злочинів згідно ст. 12 КК України за вчинення якого передбачено кримінальну покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Крім того, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_1 може:

- незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме – злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1, згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів. Враховуючи, що ОСОБА_1 має ряд судимостей, які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, звільнився 30.11.2018 у зв’язку з відбуттям строку покарання, що свідчить про те, що на шлях виправлення він не став, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1, перебуваючи на волі може вчинити нові кримінальні правопорушення.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, та запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення слід обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, ОСОБА_1, є родичем співмешканки потерпілого згідно чого зможе вплинути на нього та уникнути кримінальної відповідальності.

Вищезазначене дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні, або вчинить інше кримінальне правопорушення, що є ризиками, передбаченими пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, підозрюваний ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв’язків. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 ніде офіційно не працевлаштований, немає засобів для існування, законних джерел доходів, характеризується негативно.

Жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- обрання особистого зобов’язання враховуючи тяжкість вчиненого злочину та категорію вчиненого злочину не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків;

- обрання запобіжного заходу у вигляді взяття на поруки не можливо так як відсутні особи, які виявили бажання взяти його на поруки та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків;

- обрання запобіжного заходу у вигляді застави неможливо оскільки ОСОБА_1 ніде не працевлаштований та немає засобів для існування і законних джерел доходів.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення клопотання, вважають за можливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Потерпілий ОСОБА_5 заперечує проти обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, бажає, щоб той відпрацьовував завдану шкоду.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, потерпілого, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України, що підтверджується наданими органом досудового розслідування доказами, підозрюваним не оспорюється.

Згідно зі ст.12 КК України злочин передбачений, ч.2 ст.289 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад 5 років.

Прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказане підтверджується тим, що ОСОБА_1 не працевлаштований та не має стабільного, офіційного джерела прибутку, має непогашені судимості за скоєння корисливих кримінальних правопорушень, не має власної сім’ї, стійких соціальних зв’язків.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, у разі визнання його винним, з огляду на можливість повторного вчинення злочинів, свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України та не можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Однак, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Дані, що свідчать про наявність у ОСОБА_1 будь-яких тяжких захворювань, що перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, а також інших обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні. Судом враховано наявність у підозрюваного малолітньої дитини, але встановлено, що він з дитиною проживає окремо, не спілкується, стосунків не підтримує.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим та прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід тримання під вартою.

З врахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, те що він не працює, вважаю за можливе визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, вимоги п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_1 не підпадає під перелік злочинів, визначених ч.4 ст. 183 КПК України, тому, з урахуванням майнового стану підозрюваного, визначається можливість застосувати заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в сумі 38 420 гривень (1921 х 20 = 38 420).

Відповідно до ч.3 ст. 182 КПК України у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз’яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув’язнення.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.176 - 178, 182, 183, 193 - 194, 196, 197, 369 - 372, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, строком на 60 днів, до 20.05.2019.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 18 години 35 хвилин 21 березня 2019 року.

Термін дії ухвали закінчується 20.05.2019 року о 18 годині 35 хвилин.

Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_1 родичів останнього.

Заставу визначити в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, рахунок № 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_1 по справі № 328/851/19, Токмацький районний суд Запорізької області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду або із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії покладених судом обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 20.05.2019 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження та направити уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: