Рішення № 80677963, 21.03.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6708/18

Провадження №2/333/607/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

свідків ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовною заявою: ОСОБА_4, 69104, м. Запоріжжя, вул. Очаківська, буд. 5

до відповідача: ОСОБА_5, 69104, м. Запоріжжя, вул. Очаківська, буд. 5,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, 69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84,

про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Очаківська, буд. 5. В зазначеному будинку, окрім позивача, зареєстрована його донька – ОСОБА_5, яка з 2016 року фактично не проживає за зазначеною адресою, особистих речей не має та не цікавиться зазначеним житлом. Наявність реєстрації ОСОБА_5 у вказаному будинку перешкоджає позивачу оформити субсидію. У зв’язку з чим, ОСОБА_4, маючи важке матеріальне становище, змушений нести витрати на утримання будинку та сплачувати комунальні платежі за доньку, яка фактично не проживає за адресою реєстрації. З цих підстав, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, у зв’язку з неявкою відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_5 до зали судового засідання не з’явилась, на останню відому адресу проживання відповідача судом було направлено судові повістки. Однак, на адресу суду повернулось поштова повідомлення №6910411853436, відповідно до якого ОСОБА_5 отримала судову повістку. У зв’язку з вищезазначеним, на підставі ч.10 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про час, дату та місце слухання справи.

На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що є давнім знайомим ОСОБА_4 Крім того зазначив, що донька позивача ОСОБА_5 з 2016 року не проживає за адресою реєстрації, оскільки переїхала до міста Києва.

Свідок ОСОБА_3 повідомила, що є знайомою позивача у справі та добре знає родину останнього. Відповідач у справі з 2016 року за адресою реєстрації не проживає та рідко спілкується з батьком по телефону.

Заслухавши пояснення представника позивача та свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 20.05.1994 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №2-1651, є власником будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Очаківська, буд. 5 (а.с. 33-34).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК Української РСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання порушенню його прав.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 ЦК України унормовано, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником (ч. 1). Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч. 2).

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження від 20.01.1988 року серії ІІІ-ЖС №438546, актовий запис №85 (а.с. 9).

Як вбачається з відповіді на запит Департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 11.12.2018 року №01-17/02/7753, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 16).

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач у справі з 2016 року не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, які допитані в ході розгляду цієї справи та попередженні про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Доказів протилежного матеріали справи №333/6708/18 не містять та відповідачем не надано.

З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 2 ст. 405 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право користування житловим приміщенням є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому задовольняються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 704,80 грн. судом покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 130, 141, 223, 268, 280-282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком, що знаходиться за адресою: 69005, м. Запоріжжя, вул. Очаківська, буд. 5.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована адреса проживання69005, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, 69005, м. Запоріжжя, вул. Очаківська, буд. 5, РНОКПП: НОМЕР_1) – 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Повне рішення складено 25.03.2019 р.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова