Рішення № 80677897, 19.03.2019, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/2877/18 Номер провадження №2/318/149/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. м. Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: судді Васильченка В.В.; при секретарі Крук О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «МетаБанк» звернулось до суду з даним позовом, за змістом якого просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором № 601100000013 від 08.11.2005 року за основним боргом (кредитом) у сумі 13019,82 грн., заборгованість за відсотками у сумі 8269,19 грн., 1771,20 грн. – заборгованість за комісією, 5822,72 грн. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р., 5241,86 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р., 1108,34 грн. - пеня за несвоєчасне погашення комісії з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р., 953,05 грн. – штраф з 01.01.2018 р. по 02.07.2018 р.

В обґрунтування позову зазначено про те, що 08.11.2005 р. між Акціонерним банком «Металург», правонаступником якого є АТ «МетаБанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 601100000013, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі придбання нерухомого майна у сумі 21600 грн. на строк 180 місяців по 08.11.2020 р. включно шляхом зарахування коштів на рахунок позивача, відкритий у Банку, № 100100882167 зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 16,8 відсотків річних та комісії за надання кредиту 324 грн. та щомісячної плати в розмірі 43,20 грн. Додатковою угодою № 1 від 15.07.2009 р. до кредитного договору внесено зміни – сплата відсотків за користування кредитом за ставкою 17,3 % за умови дотримання вимог тарифу «ПК-38, комісії за надання кредиту в розмірі 324 грн., щомісячної комісії за управлінням кредитом в розмірі 43,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань зі сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого у відповідача, станом на 01.12.2018 року, виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 36186,18 грн. В забезпечення виконання зобов’язань за договором 08.11.2005 р. банком було укладено з ОСОБА_3 (наразі ОСОБА_2) А.М. договір поруки № 9011000000102. Як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідачів з вимогою щодо сплати простроченої заборгованості та пені за порушення умов Договору, однак вжиті позивачем заходи не призвели до погашення заборгованості в повному обсязі, що стало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.12.2018 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі. Також, до суду 30.01.2019 р. надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до 27 917,18 грн. у зв’язку з тим, що 04.01.2019 р. в рахунок погашення відсотків за кредитним договором надійшло 8269 грн. від ОСОБА_1 (а.с. 49-50).

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про день, час та місце розгляду судового засідання повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі, відзиву або будь-яких заяв до суду не подавали, а тому на підставі статей 280 282 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи без участі відповідачів за письмовою згодою представника позивача.

За таких обставин судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін), дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи обєктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) розяснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обовязки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обовязків.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 1 частини 2статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 08.11.2005 р. між Акціонерним банком «Металург», правонаступником якого є АТ «МетаБанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 601100000013, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі придбання нерухомого майна у сумі 21600 грн. на строк 180 місяців по 08.11.2020 р. включно шляхом зарахування коштів на рахунок позивача, відкритий у Банку, № 100100882167 зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 16,8 відсотків річних та комісії за надання кредиту 324 грн. та щомісячної плати в розмірі 43,20 грн. Додатковою угодою № 1 від 15.07.2009 р. до кредитного договору внесено зміни – сплата відсотків за користування кредитом за ставкою 17,3 % за умови дотримання вимог тарифу «ПК-38, комісії за надання кредиту в розмірі 324 грн., щомісячної комісії за управлінням кредитом в розмірі 43,20 грн. (а.с. 14, 15).

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав позивачу кредит у розмірі 21600 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача (а.с. 11). Відповідач не надав суду заперечень проти зазначених обставин та не оспорив кредитний договір або отримання суми кредиту на вказаних умовах і в указаному розмірі.

Згідно з пунктом 1.2. Договору позичальник здійснює погашення частини кредиту та сплату відсотків за користування кредитом шляхом внесення на картковий рахунок № 100100882167 суми 378,20 грн. щомісячно в період з 1 по 8 число кожного місяця.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідач (позичальник) свої зобов'язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість у вказаній в розрахунку сумі - в тому числі заборгованість за кредитом та відсотками. Відповідач не оспорив дані розрахунки, не подав доказів на їх спростування повне або часткове. Дані розрахунки виконані у відповідності до умов кредитного договору, і оскільки вони не оспорюються позичальником, то приймаються судом як достовірні.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.1. договору банк має право, зокрема, прийняти рішення про дострокове погашення позичальником кредиту (частин кредиту) та достроково стягнути суму виданого кредиту (частини кредиту), відсотків та інших платежів за цим договором, в тому числі шляхом погашення заборгованості за рахунок забезпечення у випадках порушення позичальником умов цього договору.

Керуючись пунктом 3.1. кредитного договору, позивач надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу - повідомлення позичальнику про дострокове повернення кредиту за кредитним договором № 601100000013 від 08.11.2005 року (а.с. 20).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 доказів сплати коштів на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких, які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, відповідачем суду також не надано, а тому, суд приходить до висновку, що факт наявності заборгованості за кредитним договором від 08.11.2005 року основним боргом (кредитом) у сумі 13019,82 грн., заборгованість за відсотками у сумі 0,19 грн., 1771,20 грн. – заборгованість за комісією, 5822,72 грн. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р., 5241,86 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р., 1108,34 грн. - пеня за несвоєчасне погашення комісії з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р., 953,05 грн. – штраф з 01.01.2018 р. по 02.07.2018 р. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем ОСОБА_1 в порядку статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України не спростований.

Згідно з частиною статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.5. Кредитного договору сторони погодили, що у разі виникнення простроченої заборгованості за відсотками або кредитом (частиною кредиту) позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день.

Позивачем в якості наслідків порушення зобов'язання у відповідності до даного пункту кредитного договору було нараховано пеню за несвоєчасне погашення основного боргу у сумі 5822,72 грн., нарахованої за період з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р. та пеню за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 5241,86 грн., нарахованої за період з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р.

Дії ОСОБА_1 є порушенням вимог кредитного договору, що є підставою для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України, відтак позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення основного боргу у сумі 5822,72 грн., нарахованої за період з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р. та пеню за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 5241,86 грн., нарахованої за період з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 601100000013 від 08.11.2005 року між Акціонерним банком «Металург» (банк) та ОСОБА_3 (нині ОСОБА_2) А.М. (поручитель) укладено договір поруки № 9011000000102, за змістом якого поручитель, у разі невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором зобов'язується в порядку, передбаченому цим договором погасити борг позичальника банку в сумі 21600 грн., сплатити відсотки за кредитом, комісії, суми неустойки і нанесених збитків та інші платежі за кредитним договором, виходячи з умов кредитного договору, за весь період користування позичальником кредитом.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою,боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як передбачено статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, при солідарному обов’зку кредиторові надається право на власний розсуд вимагати виконання зобов’язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред’явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення такої вимоги, кредитор має право пред’явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Оскільки, судом встановлено, що позичальником були порушені зобов’язання кредитного договору, банк набув право звернення до поручителя з вимогою виконання зобов’язань позичальника на підставі договору поруки.

Як вбачаться з матеріалів справи, внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов’зань за кредитним договором, позивач надіслав на адресу ОСОБА_3 вимогу -повідомлення поручителю від 21.06.2018 року за вих. № 57-05/2078 про погашення заборгованості.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 601100000013 від 08.11.2005 року за основним боргом (кредитом) у сумі 27917,18 грн., є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору.

На підставі ст.ст. 202, 509, 526, 527, 553, 554, 626, 629, 1048, 1049 ЦК України, керуючись статями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «МетаБанк» заборгованість за кредитними договором № 601100000013 від 08.11.2005 р. в розмірі 27 917 (двадцять сім тисяч дев’ятсот сімнадцять) грн.. 18 коп., що складається із заборгованості за основним боргом (кредитом) у сумі 13 019,82 грн., заборгованість за відсотками у сумі 0,19 грн., 1771,20 грн. – заборгованість за комісією, 5822,72 грн. - пені за несвоєчасне погашення основного боргу з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р., 5241,86 грн. - пені за несвоєчасне погашення відсотків з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р., 1108,34 грн. - пені за несвоєчасне погашення комісії з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р., 953,05 грн. – штрафу з 01.01.2018 р. по 02.07.2018 р.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «МетаБанк» судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. по 881 (вісімсот вісімдесят одній) грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач - Акціонерне товариство «МетаБанк», місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, код ЄДРПОУ 20496061, МФО 313582, р/р 29092648740 в АТ «МетаБанк».

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, 71304, Запорізька область, м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Усачова, 251.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, 71304, Запорізька область, м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Щаслива, 272.

Суддя:ОСОБА_4