Вирок № 80677212, 25.03.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7491/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді - Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., прокурора Дробиняк Ю.Ю., обвинуваченої ОСОБА_1, захисника Бабич В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстр досудових розслідувань за № 12017070030001908 від 22.07.2017 р. по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ужгорода, Закарпатської області, проживаючої за адресою АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, громадянки України, тимчасово не працюючої, з неповною середньою освітою,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи такою, що притягується до кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, 09 липня 2017 року близько четвертої години, перебуваючи у кімнаті будинку АДРЕСА_3, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, під приводом подивитись, попросила гаманець в потерпілого ОСОБА_3, після чого, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала з гаманця ОСОБА_3 банківську картку «Ощадбанку», з якої в подальшому через банкомат, що на площі Шандора Петефі, 47, в м. Ужгороді, зняла з карткового рахунку грошові кошти в сумі 10000 (десять) тисяч гривень, тим самим спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Таким чином ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю, щиросердечно розкаюється. Просить суворо її не карати.

Потерпілий від кримінального правопорушення в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, згідно поданої заяви на адресу суду підготовче та судові засідання та дебати просив проводити без його участі. Стосовно міри покарання вирішення питання залишає на розсуд суду.

Відповідно до вимог ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно зі ст.368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

У даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, посилаючись на те, що ОСОБА_1, у кримінальному провадженні № 12017070030001244 відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2017 року обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Згідно Вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався. Вказаний вирок набрав законної сили.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка),вчиненні повторно, тобто вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання підозрюваної ОСОБА_1 передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття та сприяння розкриттю злочину, перебування винної особи в стані вагітності на час розгляду справи та на момент постановлення вироку

Обставини, які обтяжують покарання підозрюваної ОСОБА_1 передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.

З змісту довідки № 113/2019, виданої лікарем КЗ «Ужгородська районна лікарня», вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка с.Часлівці, вул. Сентмігалі , 74, знаходиться на обліку у лікаря гінеколога з діагнозом: вагітність, 29 тижні.

Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - перебування винної особи в стані вагітності на час розгляду справи та на момент постановлення вироку при призначенні покарання обґрунтовується тим, що певні фізіологічні стани винної особи жіночої статі знижують ясність уявлення про навколишню дійсність, винна особа позбавлена того ступеня уважності та обачливості, якими володіє фізично здорова людина без вказаних фізіологічних станів. Вагітність у медичній науці розглядають як фізіологічний процес, під час якого в організмі жінки із заплідненої яйцеклітини розвивається плід, здатний до внутрішньоутробного життя. Цей процес має певний негативний вплив на психіку жінки, викликаючи у неї роздратування, неврівноваженість, надмірну збудженість, гарячковість, що знижує можливості самоконтролю за власною поведінкою, може призводити до неадекватної оцінки нею життєвих обставин і вчинення протиправного діяння. З огляду на це, визнання перебування винної особи в стані вагітності на момент постановлення вироку в стані вагітності обставиною, що пом'якшує покарання, є цілком обґрунтованим. На необхідність з'ясування стану здоров'я при дослідженні даних про особу винного вказується також в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, її особу, є особою молодого віку, під диспансерним наглядом в наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває. Окрім цього, суд керуючись ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винної та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, а саме: - скоєний ОСОБА_1 злочини є середньої тяжкості, а також обставини, що пом'якшують покарання: є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає за таких обставин обвинуваченій ОСОБА_1 слід обрати покарання, передбачене санкцією статі, за якою вона притягується до відповідальності та вважає дані обставини такими, що дають підстави вважати, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства.

Кримінальне правопорушення по даній справі ОСОБА_1 вчинили до постановлення попереднього вироку, суд вважає за необхідне обрати їй остаточне покарання за правилами, передбаченими ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених вищезазначеним вироком і даним вироком, у виді позбавлення волі, та вважає за можливе її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим звільнити її від відбування покарання із встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України. Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

У відповідності з частинами 1-3 статті 79 КК України у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд покладає на засуджену обов'язки відповідно до статті 76 цього Кодексу. Нагляд за засудженими здійснюється уповноваженим органом з питань пробації.

Застосовуючи положення ст.75 КК України, суд враховує рекомендації п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», що при призначенні покарання у виді позбавлення волі на певний строк вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до 7 років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд залежно від ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про особу засудженої та обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання, суд вправі звільнити таких жінок від відбування покарання з випробуванням як на підставі статті 75, так і на підставі ст.79 КК України.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання до покарання призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2018 року строком 1 (один) місяць позбавлення волі, остаточно призначити покарання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України - звільнити засуджену ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського Апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.