Рішення № 80676647, 25.02.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/329/19

2/311/398/2019

25.02.2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді – Нікандрової С.О., за участю секретаря судового засідання Гончарової К.Ю., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, треті особи: Відділ у Василівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 завернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2, Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, треті особи: Відділ у Василівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним. Позовні вимоги мотивувала тим, що позивач ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, який на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно ЯЯЯ599850 від 12.11.2008 року, виданого за рішенням Балківської сільської ради за №7 від 06.08.2008 року, належить їй на підставі приватної власності. При підготовці земельної ділянки до приватизації ОСОБА_1 з’ясувала, що її будинок розташований на земельній ділянці, яка була приватизована ОСОБА_2 за рішенням Балківської сільської ради від 16.03.2005 року №25, державний акт на право власності на земельну ділянку ЗП102373 від 14.04.2005 року, яка має у власності будинок 2 по вул. Вишнева в с. Балки Василівського району Запорізької області. В будинку 2-а по вул. Вишнева в с. Балки Василівського району Запорізької області ОСОБА_1 проживала з 1982 року, вказана 1/3 частина будинку належала ОСОБА_3 матері її батька, межі земельної ділянки були узгоджені по фактичному їх використанню на протязі тривалого часу. Після смерті ОСОБА_3, яка померла 05.07.1986 року, ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом від 19.05.2004 року зареєстрованого в реєстрі №372, на 1\3 частину житлового будинку №2 по вул. Вишнева в с. Балки Василівського району Запорізької області літера «А» та господарські споруди згідно технічного паспорту літня кухня «Б», незакінчене будівництво літня кухня «Л» сараї «В», «Д», «З», «Ж», «Є», «І», «К», вбиральні «У», «У-1», огорожа-1-2, водогін-3. Після добудови житлового будинку «а-1», літньої кухні «Л», гаража «М», вбиральні «Н», знесення літня кухня «Б», сараїв «В», «Д», вбиральні «У», «У-1» та виділу із спільної часткової власності ОСОБА_1 внесла зміни до технічного паспорту та ввела в експлуатацію як окремий житловий будинок та господарські будівлі, за адресою по вул. Вишнева 2-а, с. Балки Василівського району Запорізької області, отримавши свідоцтво про право власності на нерухоме майно ЯЯЯ599850 від 12.11.2008 року, яке видане їй на підставі рішення Балківської сільської ради за №7 від 06.08.2008 року. Маючи намір приватизувати та отримати у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських

будівель і споруд ОСОБА_1 звернулась до інженера землевпорядника ФОП ОСОБА_4 для виготовлення технічної документації. 18.12.2018 року вона отримала повідомлення від ФОП ОСОБА_4 що було зроблено топографо-геодезичну зйомку земельної ділянки, фактична площа якої склала 0,1861 Га, проте, при внесенні земельної ділянки на карту, з’ясувалось, що сусідня земельна ділянка площею 0,1500 га за адресою с. Балки вул. Вишнева №2, яка перебуває в приватній власності у ОСОБА_2 за Державним актом серія ЗП №102373, зареєстрований Василівським районним відділом земельних ресурсів 14.04.2005 року за № 010526600115, перетинається з її земельною ділянкою. При цьому частина належного їй житлового будинку розташована на приватизованій сусідській земельній ділянці. Тому ФОП ОСОБА_4 рекомендувала звернутись до ОСОБА_2 про вирішення спірного питання щодо скасування Державного акту серія ЗП №102373 через суд. Після звернення до ОСОБА_2 було з’ясовані наступні обставини: ОСОБА_5 на підставі Договору дарування від 02.10.2003 року нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі №2083 подарувала ОСОБА_2 належні їй 2/3 частину будинку №2 по вул. Вишнева в с. Балки Василівського району Запорізької області. 23.04.2009 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно САВ294081, на підставі рішення Балківської сільської ради за №7 від 06.08.2008 року. 14.04.2005 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЗП №102373 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у розмірі 0,15 Га розташовану за адресою вул. Вишнева 2 в с. Балки Василівського району Запорізької області, на підставі рішення Балківської сільської ради за №25 від 16.03.2008 року. Згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою вул. Вишнева 2 в с. Балки Василівського району Запорізької області кадастровий номер 2320981100:08:037:0002 підготовленої Василівським районним відділом ДП ДЗК вказано, що технічна документація виконана на замовлення ОСОБА_2 від 07.10.2003 року. За рішенням Балківської сільської ради за №25 від 16.03.2008 року був затверджений проект відведення земельних ділянок та земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 При виготовлені технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка передавалась у власність ОСОБА_2 Василівським районним відділом ДП ДЗК були проведені технічні заміри по існуючій межі, огорожі без урахуванням власників будинку, який був у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і був складений акт узгодження зовнішніх меж, який був підписаний усіма суміжними землекористувачами. Але межа не була перенесена в натурі, ніхто не встановлював та не передавав межові знаки на зберігання. Після приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 ніхто із землекористувачів не змінював фактичних меж земельної ділянки, не займався переносом житлового будинку. Відповідно до топографічного плану виконаного інженером землевпорядника ФОП ОСОБА_4 відображено, що межа та поворотні точки земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 не відповідають їх фактичним розташуванням. Частина житлового будинку літера «А», який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 19.05.2004 року виявилося, що вона розташована на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 Вказані обставини порушують право власності ОСОБА_1 і можуть бути відновлені шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП102373 від 14.04.2005 року виданого за рішенням Балківської сільської ради за №25 від 16.03.2008 року.

Ухвалою Василівського районного суду від 06 лютого 2019 року провадження у даній справі відкрито, призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_6 не з`явилися, але надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.

Відповідач представник Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Згідно ч.4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_5 на підставі Договору дарування від 02.10.2003 року нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі №2083 подарувала ОСОБА_2 належні їй 2/3 частину будинку №2 по вул. Вишнева в с. Балки Василівського району Запорізької області (а.с.33).

23.04.2009 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно САВ294081, на підставі рішення Балківської сільської ради за №7 від 06.08.2008 року.

14.04.2005 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЗП №102373 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у розмірі 0,15 Га, розташовану за адресою вул. Вишнева 2 в с. Балки Василівського району Запорізької області, на підставі рішення Балківської сільської ради за №25 від 16.03.2008 року (а.с.27).

Згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою вул. Вишнева 2 в с. Балки Василівського району Запорізької області кадастровий номер 2320981100:08:037:0002 підготовленої Василівським районним відділом ДП ДЗК вказано, що технічна документація виконана на замовлення ОСОБА_2 від 07.10.2003 року (а.с.29-40).

За рішенням Балківської сільської ради за №25 від 16.03.2008 року був затверджений проект відведення земельних ділянок та земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 (а.с.32).

При виготовлені технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка передавалась у власність ОСОБА_2 Василівським районним відділом ДП ДЗК були проведені технічні заміри по існуючій межі, огорожі без урахуванням власників будинку який був у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і був складений акт узгодження зовнішніх меж, який був підписаний усіма суміжними землекористувачами. Але межа не була перенесена в натурі, ніхто не встановлював та не передавав межові знаки на зберігання.

Після приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 ніхто із землекористувачів не змінював фактичних меж земельної ділянки, не займався переносом житлового будинку.

Після смерті ОСОБА_3, яка померла 05.07.1986 року, ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом від 19.05.2004 року зареєстрованого в реєстрі №372, на 1\3 частину житлового будинку №2 по вул. Вишнева в с. Балки Василівського району Запорізької області літера «А» та господарські споруди згідно технічного паспорту літня кухня «Б», незакінчене будівництво літня кухня «Л»

сараї «В», «Д», «З», «Ж», «Є», «І», «К», вбиральні «У», «У-1», огорожа-1-2, водогін-3.

Після добудови житлового будинку «а-1», літньої кухні «Л», гаража «М», вбиральні «Н», знесення літня кухня «Б», сараїв «В», «Д», вбиральні «У», «У-1» та виділу із спільної часткової власності ОСОБА_1 внесла зміни до технічного паспорту та ввела в експлуатацію як окремий житловий будинок та господарські будівлі, за адресою по вул. Вишнева 2-а, с. Балки Василівського району Запорізької області, отримавши свідоцтво про право власності на нерухоме майно ЯЯЯ599850 від 12.11.2008 року, яке видане їй на підставі рішення Балківської сільської ради за №7 від 06.08.2008 року (а.с.14, 14 зворот).

Відповідно до топографічного плану виконаного інженером землевпорядника ФОП ОСОБА_4 відображено, що межа та поворотні точки земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 не відповідають їх фактичним розташуванням (а.с.20).

Частина житлового будинок літера «А», який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 19.05.2004 року розташована на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2

Згідно із ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі - продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини.

Згідно із ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регламентується ст. 118 ЗК України, зокрема ч.ч.6,7 зазначеної норми закону.

Відповідно до ст.153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.5 ст.319 ЦК України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ч.7 ст.319 ЦК України, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗКУкраїни).

За положеннями глави 16 ЦК України правочин може бути визнано недійсним з

підстав визначених законом. У випадку визнання недійсним правочину може бути визнано недійсними і правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності на майно.

Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 п останови від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсності можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у своїй постанові від 22.05.2013 року у справі №6-33цс13.

З огляду на те, що матеріали технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою вул.Вишнева 2 в с.Балки Василівського району Запорізької області кадастровий номер 2320981100:08:037:0002 за зверненням ОСОБА_2 не містять доказів щодо проведення робіт з встановлення меж земельної ділянки в натурі, при виготовленні Державного акту, так як відсутній акт прийомки-передачі межових знаків, кадастровий план земельної ділянки не співпадає з фактичними межами і порушує право власності на нерухомість позивача ОСОБА_1, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП №102373 від 14.04.2005 року виданий ОСОБА_2 підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті , суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, суд вважає за необхідним вирішити питання про повернення позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого нею при поданні позову в сумі 384 гривні 20 копійок (768,40 грн./2).

Керуючись ст.ст.15, 16, 316, 317, 319 ЦК України,ст.ст. 81, 116,125, 152, 153, 155 ЗК України, ст.ст.81, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, треті особи: Відділ у Василівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним – задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП №102373 від 14.04.2005 року виданого ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташованих за адресою вул. Вишнева 2 в с. Балки Василівського району Запорізької області, на підставі

рішення Балківської сільської ради за №25 від 16.03.2008 року.

Зобов'язати управління Державної казначейської служби у Василівському районі Запорізької області повернути ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: 71635, вул. Вишнева, 2а, с. Балки, Василівського району, Запорізької області) з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову за квитанцією №0.0.1248890711.1 від 23 січня 2019 року в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_7