Ухвала суду № 80674525, 18.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10207/19

Провадження № 2/761/4592/2019

У Х В А Л А

18 березня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко Ірина Олександрівна, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Омега Банк», треті особи: кінцевий співвласник та Голова правління АКБ «ТАС-Комерцбанк» ОСОБА_2, кінцевий співвласник АКБ «ТАС-Комерцбанк» ОСОБА_3, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Омега Банк» Караченцев А.Ю., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення невиплачених сум при звільненні, стягнення вихідної допомоги при звільненні, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до Шевченківського районного суду м. Києва

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку, а у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У відповідності до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичною особою до суду з позовною заявою майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 5 цього ж Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається зі матеріалів справи предметом позову є не лише вимоги про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а й відшкодуваня моральної шкоди та інших сум, передбачених трудовим законодавством, яке не входять до складу заробітної плати, а тому всі інші позовні вимоги повинні бути оплачені судовим збором.

При зверненні до суду з вимогою про поновлення на роботі позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Щодо позовної вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, то це є спеціальний вид відповідальності роботодавця, спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу, а тому не входить до структури заробітної плати, у розумінні Закону України «Про оплату праці».

Таким чином пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому повинна бути оплачена судовим збором.

Зазначене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладений в Постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Згідно аналізу норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, просить стягнути середній заробіток за весь період вимушеного прогулу по поновлення на роботі, при цьому, не вказує розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також позивач не вказує в позовній заяві повну ціну позову та не надає обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.

Окрім того, при зверненні до суду із немайновою вимогою про відшкодування моральної шкоди, яка визначена сумою грошових коштів, також слід сплачувати судовий збір.

Зазначене також підтверджується позицією Верховного Суду, що міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц, в якій зазначено, якщо вимоги про відшкодування моральної шкоди визначено сумою грошових коштів, то така позовна вимога є майновою.

Одночасно зі зверненням до суду з позовом, позивач подав заяву про звільнення його від сплати судового збору, на підставі ст. 5 та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки предметом позову є захист трудових прав, але наведені підстави для звільнення позивача від сплати судового збору в повному обсязі розцінюються судом критично та не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

З урахуванням того, що позивачем не визначена ціна позову на день пред'явлення позову, суд попередньо визначає розмір судового збору в сумі 9605 грн., таким чином позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 9605 грн. на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва.

У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Окрім того, позивач просить суд залучити до участі у справі кінцевого співвласника та Голову Правління АКБ «ТАС-Комерцбанк» ОСОБА_2, кінцевого співвласника АКБ «ТАС-Комерцбанк» ОСОБА_3, Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ОМЕГА БАНК», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Враховуючи наведені норми права, суд позбавлений можливості вирішити питання про залучення кінцевого співвласника та Голову Правління АКБ «ТАС-Комерцбанк» ОСОБА_2, кінцевого співвласника АКБ «ТАС-Комерцбанк» ОСОБА_3, Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ОМЕГА БАНК», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як третіх осіб у справі, за клопотанням позивача, до відкриття провадження у справі.

Виходячи з наведеного вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення вказаного недоліку, а саме: уточнити коло осіб, які беруть участь у справі, подати уточнену позовну заяву із зазначенням всіх учасників справи, в тому числі і третіх осіб, з відповідним обґрунтуванням, що можливе рішення у справі може вплинути на їхні права, а також копію такої позовної заяви для всіх учасників справи в тому числі і для третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, сплатити судовий збір в розмірі 9605 грн. за всі вимоги майнового характеру (на р/р 31217206026011, МФО 899998 , код ЄДРПОУ 37995466, одержувач УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)), надати суду розрахунку щодо визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ухвалив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Визначити попередній розмір судового збору в сумі 9605 грн.

Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Омега Банк», треті особи: кінцевий співвласник та Голова правління АКБ «ТАС-Комерцбанк» ОСОБА_2, кінцевий співвласник АКБ «ТАС-Комерцбанк» ОСОБА_3, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Омега Банк» Караченцев А.Ю., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення невиплачених сум при звільненні, стягнення вихідної допомоги при звільненні, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк п'ять днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків з моменту отримання ним копії ухвали суду.

У випадку не виконання вимог ухвали суду позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя