Рішення № 80673557, 03.12.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23591/17

провадження № 2/753/885/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,

секретар судового засідання Кримчук Я.Р.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_2,

представник позивача: ОСОБА_3,

відповідач: ОСОБА_4,

розглянув в судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу зі скасуванням запису про право власності,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 р. ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4, відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу частки квартири зі скасуванням в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності.

Позов обґрунтований такими обставинами. 01.09.2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу 2/5 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з умовами договору позивач зобов'язалася передати у власність відповідачу2/5 часток квартири, а відповідач зобов'язався сплатити грошову суму в розмірі 302 000 грн. З вказаної суми 80 000 грн. позивач отримала до підписання договору, а решту суми в розмірі 222 000 грн. відповідач зобов'язався сплатити у строк до 01.10.2017. Проте вказане зобов'язання відповідач не виконав, у зв'язку з чим у позивача виникло право на розірвання договору.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання, проте в судове засідання він не з'явився без повідомлення причин неявки, відзиву на позов не подав.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання, суд відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Нез'явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Нез'явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

01.09.2017 між ОСОБА_2 (продавцем) та ОСОБА_4(покупцем) укладено договір купівлі-продажу 2/5 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О., запис у реєстрі за № 1413 (а.с. 5-6).

Згідно з умовами, визначеними пунктом 4 договору, продаж частки квартири за домовленістю сторін вчинено за 302 000 грн., при цьому 80 000 грн. продавець отримав від покупця до підписання договору, а решту суми в розмірі 222 000 грн. покупець зобов'язався сплатити продавцю у строк до 01.10.2017.

Сторони домовились, що факт проведення повного розрахунку за цим договором буде підтверджено відповідною заявою продавця, справжність підпису на якій буде засвідчено нотаріально.

На підставі вищевказаного договору нотаріус, виконуючи функції державного реєстратора, вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 22133233 від 01.09.2017 про право власності відповідача на придбані ним 2/5 частини квартири (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1256166680000, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36875476, а.с. 19).

З повідомлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. (лист від 30.07.2018) вбачається, що запис про засвідчення справжності підпису на заяві позивача щодо повного розрахунку за договором купівлі-продажу частки квартири ним не вчинювався.

Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 цього Кодексу визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Договором купівлі-продажу може бути передбачено продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу (частина 1 статті 694 ЦК України).

Укладеним сторонами договором передбачено, що оплата за придбаний товар здійснюється покупцем одноразово та чітко визначений строк повної оплати товару - до 01.10.2017, а відтак в даному випадку має місце продаж товару з відстроченням платежу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом, встановленим статтею 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України). Такими наслідком є, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За приписом частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що відповідач порушив взяте на себе на підставі договору купівлі-продажу зобов'язання щодо сплати повної ціни переданого товаруу визначений строк.

Та обставина, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по сплаті повної ціни переданого товарупозивач не отримав кошти, на які він розраховував, беззаперечно свідчить про те, що порушення договору з боку відповідача є істотним.

Норма частини 4 статті 694 ЦК України передбачає, що якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару, що є вагомим способом захисту майнових інтересів продавця.

Оскільки предметом договору-купівлі продажу в даному випадку є об'єкт нерухомого майна, а закон встановлює обов'язкову державну реєстрацію прав на нерухомість (стаття 182 ЦК України), умови та порядок здійснення якої встановлені нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» № 1952-VI від 01.07.2004, реалізація обраного позивачем способу захисту майнових прав повинна відбуватися з дотриманням вимог цього Закону.

Частиною 2 статті 26 Закону № 1952-VI передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, суд вважає обґрунтованими і доведеними вимоги ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу частки квартири з підстав істотного порушення його умов покупцем ОСОБА_4 та скасування внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності відповідача на 2/5 частки квартири.

Враховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 704,80 грн.

Оскільки позивач оплатив позов в меншому розмірі, ніж встановлено законом, недоплачена ним сума 704,80грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 187, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір купівлі-продажу 2/5 частки квартири від 01 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич Оленою Олександрівною, зареєстрований у реєстрі за № 1413.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 22133233 від 01.09.2017 про право власності ОСОБА_4 на 2/5 частки квартири за адресою, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1256166680000, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36875476 від 01.09.2017, приватний нотаріус Гуцевич Олена Олександрівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 704 гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_2.

Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя:

Повне заочне рішення складене 13.12.2018.