Ухвала суду № 80673274, 19.03.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

УХВАЛА

номер справи 752/14521/17

провадження номер 2/752/704/19

19.03.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря судового засідання Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Регіональний сервісний центр МВС України в м. Києві, Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна подружжя ( побутової техніки та меблів, інших речей), -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Регіональний сервісний центр МВС України в м. Києві, Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна подружжя ( побутової техніки та меблів, інших речей.

В судове засідання 07.11.2018 року позивач не з»явилась та явку свого представника не забезпечила, вчасно не повідомивши про причини неявки, однак, лише 08.11.2018 року до суду надійшло письмове клопотання представника позивача від 07.11.2018 року про відкладення розгляду справи, у зв»язку з можливістю укладення у справі мирової угоди (а.с.189-190). Розгляд справи було відкладено на 24.01.2019 року.

24.01.2019 року та 19.03.2019 року позивач та її представник не з»явились в судові засідання. Від представника позивача надійшло письмове клопотання від 19.03.2019 року про відкладення розгляду справи в зв»язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, однак, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неявки до клопотання долучено не було.

Представник відповідача та сам відповідач в судовому засіданні 19.03.2019 року просив залишити позов без розгляду, в зв»язку з повторною неявкою позивача та його представника.Крім того просив залишити без розгляду зустрічні позовні вимоги.

Треті особи явку своїх представників в судове засідання не забезпечили. Про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути клопотання відповідача за наведеної явки сторін.

Суд, вислухавши представника відповідача та самого відповідача ( позивача за зустрічним), дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2. слід залишити без розгляду за наступних підстав.

Судом встановлено, що в судові засідання, які були призначені на 07.11.2019 року, 24.01.2019 року та 19.03.2019 року, - позивач та його представник не з»явились. Про розгляд справи повідомлялись належним чином. До клопотання про відкладення розгляду справи від 19.03.2019 року будь-яких доказів на підтвердження поважності неявки додано не було.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з»явився до суду та не забезпечив явку свого представника повторно без поважних причин.

Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальнимиправами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з»явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незявлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на розумні строки розгляду справ, та те, що сторона позивача зловживає своїми процесуальними правами, та не являється в суд для розгляду справи без підтвердження поважності неявки, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин.

Одночасно, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

У відповідності до вимог ст.13ч.3 ЦПК України , особа , яка бере участь у справі розпоряджається с воїми правами щодо предмета спору на власний розсуд .

Приймаючи до уваги те, що позивач за зустрічним ОСОБА_2 подав до суду до початку розгляду справи по суті письмову заяву про залишення Зустрічного позову без розгляду, вказана заява відповідає вимогам закону, та не порушує прав інших осіб, суд вважає можливим її задовольнити та залишити зустрічний позов без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 257, 158 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу № 752/14521/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Регіональний сервісний центр МВС України в м. Києві, Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна подружжя ( побутової техніки та меблів, інших речей) - залишити без розгляду.

Роз»яснити позивачам їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Головуючий Н.П. Чередніченко