Ухвала суду № 80673146, 22.03.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/363/19

Провадження №: 1-кп/752/1049/19

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

22.03.2019 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г.В,

суддів Єсауленко М.В., Первушиної О.С.,

при секретарі Дем'янюк-Коваленко Н.М.,

в ході проведення в приміщенні суду підготовчого судового засідання кримінального провадження № 1201800010009857 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.307 КК України,

з участю сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора Бондаренка М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1;

захисника Федорової С.Д.;

встановила:

вказане вище кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 надійшло із обвинувальним актом із Київської місцевої прокуратури № 1.

Кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва.

Прокурор зазначив, що на підставі обвинувального акта є можливість призначити судовий розгляд та подав клопотання про продовження ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність.

Захисник заявила клопотання про повернення акту прокурору, оскільки останній не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, в ньому відсутні визначені законом основні реквізити, останній вручений стороні захисту з порушення норм закону, а саме не прокурором, а слідчим, досудове розслідування проведено з грубим порушенням норм закону щодо даної категорії справи, в акті не визначено фактичні обставини справи, формулювання обвинувачення та кваліфікація дій ОСОБА_1, що унеможливлює здійснення захисту обвинуваченого.

Крім того, захисник просила відмовити у продовженні строку тримання під вартою, обрати обвинуваченому більш мякий запобіжний захід, оскільки останній має неповнолітню дитину і не має наміру ухилятися від суду.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника, просив змінити йому міру запобжного заходу на більш м"яку.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити, крім іншого виклад фактичних обставин справи та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунутому в порядку, встановленому КПК України.

Згідно вимог п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений повинні знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Європейський Суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 9.10.2008 року зазначив, що у тексті п.п. а п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Крім того, Суд констатував, що положення п.п. а п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий суд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яка стосується відповідних фактів, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

У постанові від 24.11.2016 року № 5-328 кс Верховний Суд України зазначив, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 взагалі відсутній виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення в частині придбання ОСОБА_1 з метою збуту психотропних речовин, оскільки не вказано місце, час, спосіб, обставини такого придбання. Таким чином, взагалі відсутнє описання об"єктивної сторони складу злочину за вказаних обставин.

Крім того, слід вказати, що викладене формулювання обвинувачення суперечить і викладеній квліфікації дій обвинуваченого. Так, при кваліфікації дій ОСОБА_1 прокурор вказує про наявність такої кваліфікуючої ознаки як повторність, проте при викладі фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення про дану ознаку нічого не зазначено.

Вказане позбавляє можливості сторону захисту, як про це заявлено ними у своєму клопотанні, належним чином здійснювати свій захист під час судового розгляду, крім того, може призвести до скасування будь-якого прийнятого судом кінцевого рішення у зв'язку із порушенням права на захист обвинуваченого. На думку колегії суддів, наведене є безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;

2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

В порушення зазначених вимог закону реєстр матеріалів досудового розслідування, долучений до обвинувального акту не відповідає зазначеним вимогам закону. Зокрема, в реєстрі відсутні дані щодо внесення даних до ЄРДР у даному провадженні, що відповідно до вимог закону є основною та єдиною підставою для початку кримінального провадження відносно особи. Вказане також є грубим порушення вимог закону та підставою для повернення акту прокурору.

Під час усунення вказаних в ухвалі суду недоліків прокурору слід перевірити й інші наведені стороною захисту доводи з метою спрямування до суду в подальшому обвинувального акту, який би відповідав вимогам КПК України.

За таких обставин клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору слід задовольнити.

Крім того, колегія суддів вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, підозра, на думку колегії суддів, є обгрунтованою. Враховуючи вказане, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованому йому злочині, обставини вчинення злочину, дані про особу підсудного, який згідно наявних у справі даних не працює, не має міцних соціальних зв"язків, відносно обвинуваченого в провадженні суду знаходяться ще два інших кримінальних провадження, колегія суддів вважає, що на даний час немає обґрунтованих підстав вважати, що зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слід залишити ОСОБА_1 раніше обраний щодо нього запобіжний захід без змін.

Сторона захисту не довела колегії суддів наявність підстав зменшення ризиків, та, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, забезпечити його належну поведінку, унеможливити продовження вчиняти аналогічні злочини.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

За таких обставин, колегія суддів вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 20.05.2019 року, включно.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою без обрання альтернативного виду запобіжного заходу буде свідчити про порушення як норм кримінально процесуального закону, так і ст.5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини. Тому колегія суддів вважає за доцільне повторно визначити останньому розмір застави із врахуванням даних щодо тяжкості інкримінованого злочину та особи обвинуваченого. За таких обставин клопотання сторони захисту про зміну міри запобіжного заходу підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 109, 177, 178, 182, 183, 194, 291, 314 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

клопотання захисника Федорової С.В. про повернення обвинувального акту прокурору та клопотання прокурора Бондаренка М.В. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити. Клопотання сторони захисту про зміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити частково.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201800010009857 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 1 для усунення виявлених недоліків.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 (шістдесят) діб до 20.05.2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу, що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 153 680,00 гривень (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089, призначення платежу - застава.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разу внесення застави зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, та покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду,

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього ув'язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з під варти та повідомити усно і письмово суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя Г.В. Бондаренко

Судді О.С. Первушина

М.В. Єсауленко