Ухвала суду № 80673011, 18.03.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4699/13-к

Провадження №: 1-кп/752/60/19

У Х В А Л А

18.03.2019 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:

головуючого - судді Єсауленко М.В.,

суддів - Бондаренко Г.В., Валігури Д.М.,

при секретарі - Царанковій (Лукіяник) Д.В.,

під час підготовчого судового засідання, проведеного в приміщені суду, з розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, обвинувачених у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 6, 12, 13 частини 2 статті 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Швеця Т.О.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників Макаренко В.П., Нагули О.О., Оверчук Ю.О,

встановив:

В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Зазначеним особам інкримінується вчинення умисних з корисливих мотивів вбивств ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які відбувалися за попередньою змовою, а також особами, які раніше вчинили умисне вбивство. Їх дії органом досудового розслідування кваліфіковані по епізодам, за п.п. 6, 2, ч.2 ст.115, п.п. 1, 6, 12, 13 ч.2 ст.115 і п.п. 1, 6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України.

Під час підготовчого судового засідання, враховуючи закінчення строку раніш обраних відносно обвинувачених запобіжних заходів, прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченим існуючих мір запобіжних заходів. Обґрунтовуючи вимоги посилався на тяжкість злочинів, у вчинені яких обвинувачуються ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1, що, на його думку, свідчить про ступінь їх суспільної небезпеки, а також ризики ухилення від суду, враховуючи можливе покарання, і незаконного впливу на недопитаних свідків, вчинення нових злочинів. Вважає, що застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу є неможливим, що, на його думку, пов'язано з інтересами безпеки суспільства і окремих учасників кримінального провадження. Просить продовжити термін існуючого запобіжного заходу на 60 днів, заборонивши залишати місце проживання у період з 21 по 8 годину.

Обвинувачений ОСОБА_3 проти продовження йому терміну дії домашнього арешту заперечував. Посилався на те, що ризики, зазначені прокурором не деталізовані, та мають ознаки не реального і гіпотетичного ризику. Зазначив, що викладене прокурором у клопотанні формулювання обвинувачення і правова кваліфікація, не відповідають обвинувальному акту, який спрямований на розгляд суду. Посилання щодо можливого впливу на недопитаних свідків вважає також безпідставним, оскільки свідки вже були допитані під час попереднього розгляду справи. Ризик вчинення ним нового злочину також вважає безпідставним, оскільки прокурором не надані будь-яки докази у підтвердження існування таких ризиків, в тому числі, і у виді порушення відносно нього нових кримінальних проваджень. Запобіжний захід у виді домашнього арешту у період з 21 години по 8 годину вважає таким, що обмежує його свободу і заважає працевлаштуватися. Просив змінити обраний щодо нього запобіжний захід на особисте зобов'язання. Заперечував проти задоволення клопотань прокурора. Підтримав клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисників. Також ОСОБА_3 зазначив, що у порушення процесуальних норм клопотання було вручено йому у відсутності захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - Нагула О.О. клопотання свого підзахисного підтримав. Заявив клопотання, в якому, посилаючись на невідповідність даних, зазначених у клопотанні, даним, що містяться в обвинувальному акті щодо визначення змісту фактичних обставин і правової кваліфікації, просив змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на особисте зобов'язання. Заперечував проти задоволення клопотань прокурора, підтримав клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисників.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання прокурора про продовження йому терміну дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту заперечував. Просив змінити місце, за яким йому обраний запобіжний захід, посилаючись на те, що він орендував кімнату у квартирі в м. Києві, оскільки за попередньою адресою не міг знайти роботу. Просив визначити місцем домашнього арешту адресу: АДРЕСА_1, встановивши його у період з 22 години до 6 години. До клопотання надав відповідний договір і заяви від осіб, які проживають у зазначеній квартирі. Заперечував проти задоволення клопотань прокурора, підтримав клопотання ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх захисників.

Захисник ОСОБА_1 - Макаренко В.П. підтримала клопотання свого підзахисного про зміну місця перебування домашнього арешту. Заперечувала проти задоволення клопотань прокурора. Підтримала клопотання ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх захисників.

Обвинувачений ОСОБА_2, посилаючись на те, що при врученні йому клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, був відсутній його захисник, просить залишити клопотання без розгляду і повернути його прокурору для усунення недоліків. Також зазначив, що відповідно до вимог процесуального закону, у підготовчому судовому засіданні суд не має права розглядати клопотання про продовження дії раніш обраного запобіжного заходу. Також посилався на відсутність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу. Вважає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини домашній арешт, навіть у певний період доби, позбавляє його прав на працевлаштування, а електронний засіб контролю - викликає незручності. Заявив усне клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання без носіння електронного засобу контролю. Заперечував проти задоволення інших клопотань прокурора, підтримав клопотання ОСОБА_3 і ОСОБА_10 та їх захисників.

Захисник ОСОБА_2 - Оверчук Ю.О. зазначила, що клопотання прокурора щодо продовження її підзахисному строку дії запобіжного заходу не підлягає розгляду, оскільки воно не передбачено нормами ст. 315 КПК України. Зазначила, що клопотання прокурора є ідентичними за своїм змістом та не враховують особу кожного обвинуваченого. Подала клопотання про заміну її підзахисному запобіжного заходу на особисте зобов'язання, пояснюючи це бажанням ОСОБА_2 проживати в м. Києві та виконувати обов'язки її помічника, як адвоката. Підтримала усне клопотання ОСОБА_2, та письмові клопотання ОСОБА_3, ОСОБА_10 та захисника Нагули О.О.

Прокурор проти задоволення клопотань обвинувачених та їх захисників заперечив. Зазначив про те, що клопотання стороною захисту не були вручені йому завчасно, також посилався на те, що вимоги, викладені в них, є недоведеними, оскільки доказів у підтвердження намірів працевлаштування жодний з обвинувачених не надав.

Суд, вислухавши доводи та аргументи учасників провадження щодо заявлених ними клопотань, дослідивши аргументи, викладені в письмових клопотаннях, враховуючи принцип рівності сторін і змагальності процесу, дійшов до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Так ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, строк дії якого закінчується 18.03.2019р.

Колегія суддів вважає, що зазначений прокурором ризик ухилення обвинувачених від суду є наявним. Норма статті ст.178 КПК України покладає на суд обов'язок оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, ті, що перелічені зазначеною статтею. Окрім того, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що наявність підстав для обрання обвинуваченим запобіжного заходу слід оцінювати в кожній конкретній справі з врахуванням її особливостей.

Колегія суддів, здійснюючи повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ст. 132, ч.2 ст.177, ст.178, 194 КПК України, приходить до висновку, що продовження дії запобіжного заходу у дійсному кримінальному провадженні у виді домашнього арешту в певний період доби, з урахуванням тяжкість покарання, віку та стану здоров'я обвинувачених, міцності їх соціальних зв'язків тощо, є виправданим заходом, враховуючи інкриміновані обвинуваченим дії та обставини їх вчинення, що зазначені в обвинувальному акті, і відповідає інтересам суспільства, який невважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу. Окрім того, обраний судом захід, фактично лише обмежує право обвинувачених на пересування у певний період доби.

Колегія суддів вважає, що таким рішенням будуть забезпечені не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти суспільних прав та інтересів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити раніш обраний обвинуваченим запобіжний захід без змін, але на строк, що не перевищує 60 днів, змінивши його також в частині часу перебування під арештом на період з 23 години до 6 години наступного дня.

З урахуванням наведеного, клопотання обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та їх захисників про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту та особисті зобов'язання, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доводи зазначені обвинуваченими та їх захисниками з урахуванням періоду доби, в яку діє домашній арешт, який фактично є нічним часом, не може вважатися таким, що обмежує права обвинувачених на працевлаштування, у зв'язку з чим вони підлягають залишенню без задоволення. Інші доводи також не можуть вважатися такими, що є підставою для зміни запобіжного заходу.

Щодо порушення порядку вручення клопотання, суд визнає, що воно дійсно мало місце та було здійснено прокурором у порушення норм ч.2 ст. 46 та ст. 53 КПК України. Але, враховуючи час, наданий судом для ознайомлення обвинувачених та їх захисників із клопотаннями, а також той факт, що фактично розгляд зазначених клопотань по суті відбувся через декілька днів після їх вручення обвинуваченим, права останніх не були порушені.

Доводи захисника Оверчук Ю.О. щодо невідповідності клопотання прокурора вимогам ч.3 ст.315 КПК України, колегія вважає такими, що не можуть бути підставою для залишення клопотання без розгляду, оскільки відповідно до вимог зазначеної статті, розгляд клопотань учасників судового провадження щодо заявлених ними відповідних клопотань відбувається відповідно до правил, визначених розділом II КПК України, норми якого передбачають можливість продовження дії запобіжного заходу.

Клопотання ОСОБА_1 суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню. Суд, дослідивши надані обвинуваченим договір оренди від 05.03.2019р. кімнати у квартирі АДРЕСА_1, та письмові заяви осіб: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які згідно даних паспортів прописані у зазначеній квартирі і є її співвласниками, а також враховуючи право особи на свободу пересування, вважає за можливе змінити місце, за яким ОСОБА_1 буде перебувати під домашнім арештом, на вищезазначену адресу.

Керуючись ст.ст.132, 177, 178, 181, 184, 193, п.п.1, 2, 4, 8, 9 ч.5 ст.194, 195-201, ч.3 ст.315, ст.331 КПК України, суд, -

ухвалив:

клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 існуючих мір запобіжного заходу задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_3 і ОСОБА_2 термін дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту за раніше визначеними адресами у певний період доби, а саме: з 23 години до 6 години, строком до 16.05.2019 року включно, з покладанням обов'язків:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- у разі наявності, здати паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Заборонити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишати місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 у певний період доби, а саме: з 23 години до 6 години, до 16.05.2019 року включно, з покладанням обов'язків:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- у разі наявності, здати паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що, в разі невиконання покладених на них судом вищевказаних обов'язків, до них може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перебувають під домашнім арештом, мають право з'являтись в їх житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань.

Копію ухвали направити до органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для виконання.

Зобов'язати орган внутрішніх справ негайно повідомити Голосіївський районний суд м. Києва про постановку обвинуваченого ОСОБА_1 на облік та застування відносно нього електронного засобу контролю.

У задоволені клопотань стороні захисту відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.В. Єсауленко

Судді Г.В. Бондаренко

Д.М. Валігура