Рішення № 80671667, 22.03.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськ районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/375/19

номер провадження 2/695/667/19

22 березня 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 12 вересня 2015 року сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували у виконавчому комітеті Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області шлюб, від якого у них 22.10.2016 року народився син ОСОБА_3.

Шлюб між сторонами виявився не вдалим, а тому сторони по справі фактично припинили сімейні відносини, проживають окремо один від одного, хоча шлюб, станом на дату звернення до суду, не розривали.

Позивач наполягає, що відповідач добровільно не надає допомоги на утримання свого сина, а позивач достатніх коштів на належне утримання їх малолітнього сина не має, оскільки вона перебуває у декретній відпустці по догляду за останнім та не має можливості працевлаштуватися. Так позивач знаходиться у вимушеній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, постійного доходу не має, а тому перебуває в скрутному матеріальному становищі, оскільки за вказаних вище обставин працювати не має змоги. Відповідач відмовляється надавати допомогу на її утримання, а тому вона змушена була звернутись до суду із вказаною позовною заявою про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача.

Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін на підставі ухвали суду від 12.02.2019 року.

Відповідач по справі направив до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково та просив стягувати із нього на її утримання, до досягнення дитиною трирічного віку, аліменти у розмірі 1/10 частини з усіх доходів відповідача. Свої доводи відповідач мотивує тим, що позивач також звернулася до суду про стягнення з нього аліментів на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_4, стягнення яких буде суттєво впливати на його фінансовий стан, окрім того на утриманні відповідача знаходиться також його бабуся ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка через свій поважний вік потребує постійного стороннього догляду та фінансової допомоги на лікування. За таких обставин відповідач перебуває в скрутному матеріальному становищі та не має можливості сплачувати аліменти на утримання позивача у заявленому нею розмірі.

Враховуючи, що відповідно до ухвали суду розгляд справи призначений у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, і сторони проти такого порядку не заперечують, а у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини позивача та відповідача, суд розглядає справу за відсутності сторін по матеріалах справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи судом встановлено, що сторони по справі 12.09.2015 року у виконавчому комітеті Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №2, що стверджується відповідним свідоцтвом про шлюб ( серії І-СР №122621 від 12.09.2015 року).

Як вбачається із свідоцтва про народження (серії І-НО № 730754 від 29.10.2016 року) батьками ОСОБА_3, який народився 22.10.2016 року, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Згідно з даними довідки, виданої виконавчим комітетом Ковтунівської сільської радим Золотоніського району Черкаської області від 21.01.2019 року № 38, малолітня дитина перебуває на повному утриманні матері.

Суд зважає, що відповідач по справі не заперечує проти факту перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення останньою трьохрічного віку, а тому ОСОБА_1 дійсно не має можливості працевлаштуватися та забезпечувати себе самостійно. За таких обставин, на підставі ст. 82 ЦПК України, вказана обставина доказуванню не підлягає.

Суд враховує, що відповідно до норм, визначених в ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, – можливості чоловіка надавати таке утримання.

Нормами ст. 84 СК України визначено, що дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини – матері на утримання чоловіком – батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині – матері незалежно від цієї обставини.

Так судом встановлено, що матеріальну допомогу на утримання непрацездатної дружини, яка здійснює догляд за малолітньою дитиною та не працює, відповідач не надає. Доходів позивача не достатньо для самостійного утримання дитини, оскільки позивач на даний час не працює.

Разом з тим, при визначені розміру аліментів на утримання дружини, суд керуючись нормами ст.,ст. 12, 13 ЦПК України має враховувати, що позивачем при визначені розміру аліментів на її утримання не доведено можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання останньої саме в розмірі 1/4 частки від його доходу, тим більше, що відповідач вже має зобов’язання стосовно сплати аліментів на утримання свого с сина.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач є фізично здоровою людиною, працевлаштований та отримує стабільний заробіток, про що відповідач не заперечує. В свою чергу позивач не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, дитина проживає разом із позивачем, що безумовно потребує постійних матеріальних затрат, а тому відповідач має можливість та зобов’язаний надавати допомогу на утримання ОСОБА_1

Разом із тим сума заявленого останньою розміру аліментів на її утримання є необґрунтованою, а можливість сплати відповідачем такого розміру аліментів позивачем не доведена.

Так із довідки про склад сім’ї від 27.02.2019 року № 44 вбачається, що разом із відповідачем по справі проживає його бабуся, ІНФОРМАЦІЯ_2, за якою останній здійснює догляд, що безумовно впливає на матеріальний стан відповідача.

Разом із тим, на переконання суду, відповідач погоджуючись на сплату аліментів на утримання своєї дружини у розмірі 1/10 частки від свого доходу не навів суду достатніх доводів та обґрунтувань заявленого розміру аліментів.

За таких обставин суд вважає, що аліменти на утримання позивача підлягають стягненню з відповідача у частці від заробітку та виходячи з принципів розумності та справедливості, стягує аліменти на утримання дружини в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку, що буде відповідати вимогам чинного законодавства, справедливому та об’єктивному вирішенню справи на підставі саме тих доказів, які подані сторонами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Суд також вважає, що з відповідача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, необхідно стягти судові витрати на користь держави, а оскільки позивач від сплати судового збору звільнена, а позов задоволено частково, суд стягує із відповідача половину суми судового збору.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 10,

ст., ст. 264,265, 430 ЦПК України,

ст.,ст. 75, 84 СК України суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років– задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, іден. код НОМЕР_1, аліменти на її утримання в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку ОСОБА_2 щомісячно, починаючи стягнення з 31.01.2019 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до 22.10.2019 року.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп., який сплатити на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Суддя: Середа Л.В.